Мнение про легализацию оружия в Украине: подробности

Я снова хочу поднять очень важную, актуальную, но в то же время и слишком болезненную тему – тему оружия. В Украине до сих пор нет закона об оружии. И каждое чрезвычайное событие, которе происходит в стране, з тяжелыми последствиями или без, является напоминаем об этой проблеме.

Дякувати Богу, що та мавпа, яка стріляла, особливо не стежила за зброєю, тож пістолет дав дві осічки, які врятували щонайменше два життя. А якби не заклинило?

Сьогодні в Україні понад 1 200 00 одиниць зареєстрованої мисливської зброї. Це помпові рушниці, гвинтівки для полювання, снайперські комплекси та різні варіанти штурмової зброї, а от короткостволу немає.

Так, це правда. В Україні ви можете купити собі дробовик або штурмову гвинтівку, але використовувати її з метою самооборони не зможете. Тому що законодавством не врегульовано, що є дозволеними методами збройного опору, а що – ні.

Ну і, звичайно, на вулиці ви ходити з такими агрегатами теж не зможете. Зовсім інша річ – пістолет. За даними швейцарської аналітичної компанії Small Arms Survey, яка займається моніторингом нелегальної зброї у світі, у нас в країні – орієнтовно 5,5 мільйонів одиниць незареєстрованої зброї. Така вона, безжальна статистика.

Тобто, якщо взяти у співвідношенні тих, хто має легальну зброю, і тих, хто має нелегальну, буде один до п'яти. Я знаю, що в нашій країні – це не популярна тема, адже в нас немає культури поводження зі зброєю. Та й взагалі, через те, що ми – пострадянська країна, в якій, здебільшого, все вирішувалося без громадян, таке явище, як збройний спротив і самозахист, є чимось страшним.

Хоча, мій досвід показує мені, що погану людину зі зброєю може зупинити виключно хороша людина зі зброєю. Кілер не буде розмовляти, грабіжник теж не буде панькатися, і, найімовірніше, поліції поруч не буде. Тож є всі шанси залишитись сам на сам із тим, хто може позбавити вас життя або покалічити.

Що робити в такій ситуації?

На мою думку, треба мати зброю, вміти нею користуватися і давати відсіч із максимальною силою. Я вже неодноразово казав, що дуже поважаю політику Сполучених Штатів щодо зброї і прав на неї, які мають американці. В США питання безпеки громадян є відповідальністю не тільки кожного окремого штату, країни в цілому чи правоохоронних органів, але й самих громадян.

Це їхнє право за законом, а в моєму розумінні, право захищати себе всіма можливими засобами є правом, даним нам самим Богом. Тут можете зі мною не погоджуватись і сперечатись, але це моя позиція.

У січні 2020 року в штаті Вірджинія понад 20 000 озброєних громадян вийшли до стін їхнього Капітолію на знак протесту щодо можливих поправок до закону про зброю. Найбільше мені сподобалося, що на акції зі зброєю були ліві, праві, темношкірі, представники ЛГБТ-спільноти, тобто, цілком різні американці.

Протести у штаті Вірджинія

Все це відбувалося цивілізовано, під наглядом поліції, яка наприкінці заходу навіть подякувала всім за мирний протест і їхню позицію. На мою думку, нам конче потрібен закон про зброю, який буде регламентувати не тільки способи придбання зброї, але й ті ситуації, в яких українці можуть її застосовувати для захисту свого життя та життя своїх близьких.

Як було написано на одному із плакатів під час протестів: "Озброєні громадяни – вільні! Не озброєні громадяни – раби." Я себе рабом не вважаю, а ви?