Запорізькі ОТГ шукають інвесторів та розробляють власні стратегії розвитку

Про це йшла мова під  час круглого столу, що проводила Агенція регіональних ініціатив.

«Дуже значущим був 2020 рік як для України в цілому, так і для Запоріжжя окремо, - переконана  Зінаїда Бойко, керівниця апарату Запорізької обласної державної адміністрації. -  У Запорізькій області були створені 67 об’єднаних громад та були створені 5 укрупнених районів. Вибори у жовтні вже відбувалися на новій територіальній основі. Більшість громад уже провели перші сесії та розпочали роботу в новому форматі”, - креслила вона теперішній стан.  На її погляд, громади навчилися працювати з власними бюджетами, залучати інвесторів, реалізовувати спільні проекти та змінювати на краще власну інфраструктуру. Є багато прикладів успішних проектів у різних громадах, але є ї спільна проблема - не вистачає законодавчої бази, яка підкріпить дії громад та розмежує повноваження громад та органів виконавчої влади.

Думку про важливість залучення інвесторів, в том числі зовнішніх,  висловив Ігор Гнатуша, голова Комиш-Зорянської селищної ради, голова Асоціації громад Запорізької області. «Кожна громада, яка налічує від п’яти тисяч до кілька десятків тисяч мешканців, вибирає власну стратегію розвитку. На привеликий жаль тільки за бюджетні кошти ці програми неможливо реалізувати. Тому вже декілька років всі громади залучають еврогранти, які успішно засвоюють», - розповів він.

Олег Кузьменко, виконавчий директор Асоціації громад Запорізької області, наголосив, що розпочата в 2015 році модель децентралізації не в повній мірі копіює європейську модель, але застосовує успішні європейські практики. “Дуже важливо дотримуватися балансу між наданими повноваженнями та зоною відповідальності громад”, - вважає він. За його ініціативи, створено Раду голів територіальних громад - представницький орган,  у якому голови зможуть обмінюватися позитивним досвідом та переймати результативні практики інших громад.

Лариса Головань, керуюча справами Широківської громади, зазначила, що на старті децентралізації  на території проводили громадські слухання та обговорення для визначення стратегічних цілей та мети,  визначивши таким чином поле гравців. Після цього була створена Агенція розвитку громади. Завдяки цьому широківці вже досягла вражаючих темпів розвитку та продовжує покращувати життя мешканців. Єдине, що викликає занепокоєння – законодавча база держави не встигає за практичною діяльністю громад.

Юрій Карапетян, голова Комишуваської селищної ради, також  розповів про Стратегію розвитку його громади, завдяки виконанню якої був збудований стадіон та створена юнацька спортивна школа, відремонтована та оснащена амбулаторія, придбані чотири автівки для невідкладної допомоги та інше.

“Дуже важливо зі сторони держави мати чітку фінансову стратегію на декілька років наперед, це дозволить сформувати місцеву стратегію громад. Якщо в держави немає «правил гри» - стратегія розвитку, навіть при залучені еврогрантів, не спрацює”, - підкреслила Аліса Макаріхіна, експертка з імплементації реформи системи охорони здоров’я, консультантка міжнародних проєктів.

Експерти круглого столу додали, що кожне свято – це можливість не тільки привітати один одного та подякувати спеціалістам за плідну роботу, але й підбити підсумки, оцінити результати праці та побудувати плани на майбутнє. У громадах переконані, щоб бути насправді спроможними повинні, держава має надавати потрібні  економічні гарантії, до того ж підкріплюючи їх коштами.