Сімейна пара вчених, які зробили прорив у світі вакцин і створила перший препарат для захисту від COVID-19

Як захоплення наукою німецької пари з турецьким корінням призвело до створення за підтримки американського фармацевтичного гіганта Pfizer однієї з найефективніших вакцин від COVID-19. До речі, чоловік і жінка тепер казково багаті.

20 років спільного життя Озлем Тюречі й Угур Шахін присвятили дослідженням у галузі імунотерапії раку (Фото: Thomas Hartmann/Johannes Gutenberg University of Mainz-Germany)

Імунолог Угур Шахін, співзасновник і голова німецької біотехнологічної компанії BioNTech, має звичку після ланчу переглядати наукові журнали, позначаючи статті, які треба обов’язково прочитати. Так само було торік, коли в журналі Lancet він звернув увагу на статтю про стрімке поширення у Китаї нового виду коронавірусу. Текст викликав у Шахіна тривожне передчуття.

Під час вечері він поділився своїми думками з дружиною Озлем Тюречі, також вченою-імунологом, яка у BioNTech очолює департамент медичних досліджень.

Зовсім скоро у пари дозріло рішення спробувати зробити вакцину проти СOVID-19. Спостерігаючи за тим, з якою швидкістю хвороба поширюється світом, і розуміючи, що працювати треба швидко, вони назвали свій проєкт Lightspeed (Швидкість світла). Беручись за розробку життєво важливої для людства вакцини, вони розуміли, що успіх обіцяє світову славу.

Шахін і Тюречі зробили ставку на технологію матричної РНК (мРНК), з якою вони працювали останні 20 років. Ця технологія передбачає виготовлення вакцини безпосередньо з генетичного коду вірусу, а отже, потребує менше часу на розробку. І хоча на той момент у світі не було жодної затвердженої РНК-вакцини, дослідники діяли рішуче.

«Їм довелося зробити стрибок віри [повірити в те, що не має доказів], аби розвинути й оптимізувати мРНК-підхід», — підкреслює Деніел Альтман, професор кафедри імунології та запалень в Імперському коледжі Лондона.

Досягнення німецьких учених він називає «особливими і гідними визнання». Адже, вступаючи у вакцинну гонку, ті не знали, чи зможуть у ній перемогти. У науковому світі добре відомо, що приблизно шість із десяти вакцин так і не отримують затвердження — навіть після кількох років ретельної розробки і випробувань.

Утім, на боці BioNTech стояли не тільки досвід і віра в успіх, але й можливості американського фармацевтичного гіганта Pfizer із річним виторгом понад $50 млрд. Уклавши навесні 2020 року договір про партнерство з компанією Шахіна, там заявили, що готові витратити на розробку вакцини ні багато ні мало — $1 млрд.

Зрештою препарат BioNTech-Pfizer пройшов шлях від лабораторних досліджень до затвердження за рекордні 11 місяців. Він довів свою ефективність на рівні 95% і став першою в історії РНК-вакциною, яка набула масового поширення.

За той самий час вартість акцій BioNTech виросла майже втричі, і 55-річний Шахін, який володіє 18% цінних паперів компанії, увійшов до сотні найбагатших жителів Німеччини зі статком $4,4 млрд. Він також очолив рейтинг із п’яти десятків учених і бізнесменів у сфері охорони здоров’я, які стали мільярдерами під час пандемії, за версією американського видання Forbes. А впливова британська газета Financial Times присудила Шахіну і Тюречі звання Людина року.

Паралельно з BioNTech власну РНК-вакцину проти COVID-19 розробила й американська компанія Moderna. Її препарат став другим, який отримав підтвердження авторитетних західних регуляторів. Джон Мур, професор мікробіології й імунології з Медичного коледжу Вейл Корнелл у Корнельському університеті в Нью-Йорку, називає створення двох ефективних РНК-вакцин за один рік видатним досягненням.

«Ці вакцини допоможуть знизити подальше поширення вірусу в 2021 і 2022 роках, а це саме те, чого ми всі так хочемо», — підкреслює дослідник.

Шахін і Тюречі одружилися 2002 року. День їхнього весілля не дуже відрізнявся від звичайних буднів. Уранці наречений і наречена захоплено працювали в лабораторії, а потім, скинувши білі халати, у призначений час вирушили в бюро реєстрації шлюбів, де поставили під відповідним документом підписи. І після цього знову повернулися до лабораторії.

Крім захоплення наукою, пару об'єднує чимало спільного. Обидва вони — діти турецьких емігрантів. Коли Шахіну було чотири роки, його батьки переїхали в німецький Кельн із прибережного міста Іскендерун на півдні Туреччини. Тут вони влаштувалися працювати на автомобільний завод Ford. Тут також Шахін вступив до університету на медичний факультет і захопився імунологією.

Краще ніж очікувалося. Дослідження виявило нові особливості вакцини від коронавірусу

«У нас до четвертої години були заняття, після яких мої товариші розходилися по домівках, а я піднімався у лабораторію і працював там до дев’ятої-десятої, а часом і до четвертої ранку», — згадує вчений у інтерв'ю німецькій медіакомпанії Deutsche Welle.

Після випуску на початку 1990-х Шахін працював в університетській клініці, де займався гематологією й онкологією. Набравшись досвіду, він став професором Саарського університету, а потім перейшов до Університету імені Ґутенберґа в Майнці. Ще коли був стажистом, перспективний учений познайомився зі студенткою медичного факультету Озлем Тюречі. Незабаром у них зав’язалися романтичні стосунки.

Тюречі виросла в сім'ї лікаря, який емігрував до Німеччини зі Стамбула. У дитинстві вона захоплювалася роботою батька і мріяла піти його стопами. «Я не могла уявити собі жодної іншої професії», — зізнається.

За рік до весілля пара заснувала біофармацевтичну компанію Ganymed Pharmaceuticals

Познайомившись ближче, молоді вчені з’ясували, що мають спільні погляди на науку: обох цікавив не стільки теоретичний, скільки прикладний її аспект. Ще під час роботи в університетській клініці Шахін, спостерігаючи як вмирають хворі на рак, замислився про можливості допомогти їм.

«Іноді, стикаючись із певним типом хвороби, я згадую своїх пацієнтів, — ділиться науковець. — Переді мною стоїть образ пацієнта і спілкування [з ним], і це мене мотивує».

За рік до весілля пара заснувала біофармацевтичну компанію Ganymed Pharmaceuticals, яка спеціалізувалася на розробці імунотерапевтичних препаратів від раку. До того ж Шахін і Тюречі не стали передавати управління бізнесом до рук найманих менеджерів і самостійно опанували ази підприємництва за допомогою книг і відеоуроків. Їм все вдалося: компанія успішно розвивалася і через п’ять років її за $460 млн купила японська Astellas Pharma.

Паралельно з керуванням Ganymed подружжя продовжувало дослідження в Інституті Майнца, де працювали в межах програми Novel Technologies (Нові технології). Напрацювання того періоду лягли в основу їхньої нової компанії, а великі літери N і T стали частиною її назви.

BioNTech з’явилася у 2008 році, й нині тут працює понад 1,8 тис. фахівців із 60 країн світу. Одна з фішок компанії — ідея про те, що пухлина кожного пацієнта унікальна, а тому лікування має бути індивідуальним.

Одна з розробок компанії, що вважають тут найзначущішою, — імунотерапія iNeST, яку застосовують за підсумками аналізу мутації пухлини конкретного онкохворого. Сьогодні iNeST, як і низка інших терапевтичних засобів BioNTech, проходить клінічні випробування.

Хоча за 11 років роботи німецьким дослідникам так і не вдалося створити жодного РНК-препарату, який би схвалили регулятори, BioNTech заслужила добру репутацію серед інвесторів і партнерів. У 2019 Фонд Білла і Мелінди Ґейтс вклав $55 млн у її роботу над ліками від ВІЛ і туберкульозу. А завдяки виходу на біржу в жовтні того ж року компанія змогла залучити $150 млн і наростити ринкову капіталізацію до $3,4 млрд.

ЕКСПЕРИМЕНТ УДАВСЯ: Німецька BioNTech і американська Pfizer створили першу затверджену РНК-вакцину від COVID-19 за рекордні 11 місяців / Фото: BioNTech

За рік до цього BioNTech почала працювати над вакциною проти грипу в партнерстві з американським фармгігантом Pfizer. Саме американським колегам зателефонував Шахін у лютому 2020 року, коли вирішив створювати вакцину проти COVID-19. Там повірили в його ідею і пообіцяли виділити на спільний проєкт $1 млрд. Так Pfizer став виробничим і логістичним партнером BioNTech, яка тоді володіла всього чотирма невеликими заводами. Додаткові 375 млн євро на розробку вакцини вчені отримали від німецького уряду.

Замість того щоб піти перевіреним шляхом — викликати імунну реакцію через введення в організм інактивованого або ослабленого вірусу або розробити препарат на основі білків SARS-CoV-2, Шахін і Тюречі вирішили створити генну вакцину.

«На планеті не так багато компаній, які мають можливості і компетенцію зробити це так швидко, як можемо ми, — розповів Шахін в інтерв'ю американській газеті The New York Times. — Це здавалося не можливістю, а обов’язком, адже я зрозумів, що ми можемо одними з перших розробити вакцину».

Наприкінці квітня чотири варіанти препарату почали випробовувати в Німеччині, а потім й у США. До липня дослідники визначили найперспективніший із них, а вже на початку грудня вакцину BioNTech-Pfizer затвердили до використання у Великій Британії. Незабаром вона отримала схвалення від американського Управління з контролю за якістю продуктів і медикаментів США (FDA) і від Європейського медичного агентства (EMA). До того моменту вже було замовлено 1,1 млрд доз препарату для різних країн світу, підрахували в дослідницькій компанії Airfinity.

Тепер творці вакцини мають намір докласти максимум зусиль, аби задовольнити високий попит. Для безперервності виробничого процесу працівникам BioNTech запропонували пройти добровільну вакцинацію. А сам Шахін у середині січня зізнався журналістам, що ще не отримав щеплення від COVID-19, бо не належить до категорії для пріоритетної вакцинації.

У 2021 року заводи Pfizer і BioNTech мають намір виготовити понад 1,3 млрд доз вакцини проти COVID-19. За підрахунками британської аналітичної компанії Bernstein Research, загальний виторг компаній від їх продажу може становити $14,3 млрд.

Хоча Шахін і Тюречі вже стали однією з найбагатших пар Німеччини, вони разом із дочкою-підлітком, як і раніше живуть у скромній квартирі неподалік від офісу BioNTech у Майнці. Подружжя не має особистого автомобіля, і на роботу вони їздять на велосипеді. А у відпустку, як правило, літають на Канарські острови, де орендують житло з надійним інтернет-з'єднанням, аби завжди бути на зв’язку для розв’язання нагальних робочих завдань.

«Гроші — це інструмент, який має допомогти нам реалізувати свою місію, — переконаний Шахін. — І нічого більшого вони не значать».

Генні вакцини — інноваційна технологія. Вона передбачає введення в організм штучного генетичного матеріалу, який не викликає зараження вірусом, але вчить імунітет боротися з ним. Унаслідок вакцина ніби перетворює клітини на фармацевтичні фабрики, програмуючи їх на виробництво терапевтичних білків.

Такі препарати не змінюють генетику людини, наголошують учені, але водночас дають можливість із високою ефективністю формувати імунітет до вірусів і різних їхніх мутацій. Так, у BioNTech і Moderna, чиї вакцини засновані на технології мРНК, уже заявили: їхні препарати успішно формують імунітет проти британського штаму вірусу, який виявили в кінці 2020 року. Все тому, що під час мутації вірус видозмінюється лише незначно.

«99% [білка вірусу] залишаються такими ж, а ми знаємо, що імунна відповідь, яку використовує наша вакцина, атакує цей білок із кількох сторін», — пояснює Шахін.

ВАКЦИНА В ДІЇ: 9-мільйонний Ізраїль уклав контракт на 8 млн доз вакцини BioNTech-Pfizer у листопаді 2020 року і вже забезпечив щепленням кожного третього жителя / Фото: AP

У РНК-вакцин є і свої недоліки — наприклад, необхідність повторної ін'єкції з інтервалом у 21 день, а також температурні вимоги до транспортування: перевозити такі препарати потрібно за температури від -20 ℃ до -70 ℃. Утім, розв’язати подібні проблеми може грамотне планування кампаній вакцинації, переконаний Шахін. До того ж після прибуття до пункту призначення препарат BioNTech-Pfizer може до п’яти днів зберігатися за температури від -2 ℃ до -8 ℃, зазначає він.

На думку Альтмана, гідно оцінити заслуги Шахіна і його колег допомагає розуміння складності процесу розробки і високого ризику невдач. Так, наприклад, 25 січня американський фармацевтичний гігант Merck&Co заявив про свій вихід із гонки за розробку вакцини проти COVID-19. Імунна відповідь на їхній препарат у піддослідних виявилася слабшою, ніж у тих, хто перехворів на коронавірус.

До того ж масштабні клінічні випробування вакцини BioNTech-Pfizer довели безпеку РНК-вакцин, і тепер для цієї технології відкрилися широкі перспективи у запобіганні іншим хворобам.

Звісно, технологія мРНК не універсальна. Її, наприклад, не можна використовувати для створення мультикомпонентних вакцин, які формують імунітет одразу проти кількох типів вірусів, зазначає Ян Джонс, професор вірусології з британського Університету Редінга. Але коли мішенню вакцини є єдиний білок, ця технологія дає найшвидший результат.

«РНК-вакцини — це стрибок у швидкості розробки та контроль якості й тепер, безумовно, матимуть ширше застосування», — переконаний експерт.

За матеріалами: НВ