Питання необхідності реформування законодавства, щодо забезпечення громадського порядку
У всьому світі захист прав і свобод громадян неможливий без гарантування їх безпеки в суспільстві. Для цього в самому суспільстві формуються загальновизнані правила і стандарти співжиття, виконання яких гарантує досягнення спільної для усіх членів громади мети — громадського порядку. Добробут і порядок — основа цивілізованого (громадянського) суспільства.
Громадою визнається соціальна організація людей, які об’єднані взаємними інтересами та стосунками, спрямованими на реалізацю цих інтересів та вирішення спільних соціальних проблем. Громада відповідає за благоустрій, озеленення, санітарний стан населених пунктів, вирішує комунальні питання. Для здійснення поставлених завдань, громада має право утворювати інспекції, комісії та інші громадські формування.
Громадським порядком визнається урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, поважання честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі. ідповідальність за проступки проти громадського порядку безпосередньо пов’язані з вихованням громадян у дусі поваги до права й закону, а отже, з іншими сферами державного управління. Якщо комунікативні кодекси регулюватимуть відповідальність за проступки, які вчинюються у певній сфері, то Кодекс про громадський порядок міститиме норми громадської поведінки за їх порушення.
Незважаючи на ряд недоліків чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення, він може стати основою для формування сучасного законодавства щодо захисту прав громадян з боку державних органів влади. Глави 1, 2 та окремі статті глав 5–15 А Розділу ІІ Особливої частини КУпАП – основою для Кодексу про громадський порядок. При цьому в Загальній частині мають бути подані визначення дефініцій “публічні проступки” (суспільні, громадські проступки, порушення правил поведінки в громадських місцях), “громадський порядок”, “охорона громадського порядку”, “публічна відповідальність” (суспільна, громадська) тощо. Завданням Кодексу України про громадський порядок є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, установленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Структура „КОДЕКСУ ПРО ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК”
Загальна частина — правила поведінки у громадських місцях.
Особлива частина — проступки проти громадського порядку.
Спеціальна частина — особливості провадження у справах щодо проступків проти громадського порядку.
Нажаль, у зв’язку з низкою об’єктивних і суб’єктивних причин в українських реаліях наукові висновки зроблені провідними вченими достатньою мірою не вплинули на нормотворчість, а отже потребують нового осмислення з огляду на їх потенційну ефективність і механізм упровадження в законодавство. Суспільні науки і, перш за все, юридична наука повинні дати відповідь, як зупинити державоруйнівні процеси, що відбуваються в країні. Це питання національної безпеки. Прийняття „КОДЕКСУ ПРО ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК”, в якому будуть сконцентровані правила поведінки громадян в громадських місцях дозволить зробити ще один крок до побудови громадянського суспільства в Україні.
Громадським порядком визнається урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, поважання честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі. ідповідальність за проступки проти громадського порядку безпосередньо пов’язані з вихованням громадян у дусі поваги до права й закону, а отже, з іншими сферами державного управління. Якщо комунікативні кодекси регулюватимуть відповідальність за проступки, які вчинюються у певній сфері, то Кодекс про громадський порядок міститиме норми громадської поведінки за їх порушення.
Незважаючи на ряд недоліків чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення, він може стати основою для формування сучасного законодавства щодо захисту прав громадян з боку державних органів влади. Глави 1, 2 та окремі статті глав 5–15 А Розділу ІІ Особливої частини КУпАП – основою для Кодексу про громадський порядок. При цьому в Загальній частині мають бути подані визначення дефініцій “публічні проступки” (суспільні, громадські проступки, порушення правил поведінки в громадських місцях), “громадський порядок”, “охорона громадського порядку”, “публічна відповідальність” (суспільна, громадська) тощо. Завданням Кодексу України про громадський порядок є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, установленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Структура „КОДЕКСУ ПРО ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК”
Загальна частина — правила поведінки у громадських місцях.
Особлива частина — проступки проти громадського порядку.
Спеціальна частина — особливості провадження у справах щодо проступків проти громадського порядку.
Нажаль, у зв’язку з низкою об’єктивних і суб’єктивних причин в українських реаліях наукові висновки зроблені провідними вченими достатньою мірою не вплинули на нормотворчість, а отже потребують нового осмислення з огляду на їх потенційну ефективність і механізм упровадження в законодавство. Суспільні науки і, перш за все, юридична наука повинні дати відповідь, як зупинити державоруйнівні процеси, що відбуваються в країні. Це питання національної безпеки. Прийняття „КОДЕКСУ ПРО ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК”, в якому будуть сконцентровані правила поведінки громадян в громадських місцях дозволить зробити ще один крок до побудови громадянського суспільства в Україні.
Пєтков Сергій Валерійович - український правознавець. Доктор юридичних наук, професор, лауреат Державної премії України. Спеціаліст в галузі адміністративного права. Працює над розробкою проблем, пов'язаних з адміністративно-правовою реформою в Україні, управлінням в ОВС України, профілактикою злочинності серед неповнолітніх через діяльність молодіжних організацій.
Похожие публикации
