Відповідальність за порушення виборчого законодавства
Відповідальність за порушення виборчого законодавства під час проведення виборів народних депутатів України та заходи реагування на них працівниками ОВС.
28 жовтня цього року відбудуться вибори народних депутатів до Верховної Ради.
Законодавством дозволено проведення передвиборної агітації, яка розпочинається з наступного дня після реєстрації кандидата в народні депутати та полягає у спонуканні виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата у депутати чи партію. Агітація може здійснюватися у будь-якій формі, що не суперечить законодавству.
Одним із способів перешкоджання здійсненню виборчого права є підкуп виборців, тобто передача або обіцянка передачі особі матеріальної винагороди (грошей, майна, права на майно, звільнення від майнових зобов’язань) чи наданні інших благ з метою схилити до голосування за конкретного кандидата або партію.
Такі діяння умовно поділяються на два види – прямий і непрямий підкуп.
Прямий підкуп є злочином, передбаченим статтею 157 Кримінального кодексу. Його суть полягає у безпосередньому схилянні громадянина до голосування всупереч власного переконання за конкретного кандидата або партію за винагороду. Тобто особі конкретно вказується, за кого їй потрібно голосувати.
Суб’єктом підкупу виборців може бути будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.
Наприклад, представники кандидата в депутати ходять по квартирах та пропонують виборцям гроші у разі голосування за їх кандидата. При цьому частину грошей віддають одразу, що закріплюється підписом у відомості, а іншу частину обіцяють віддати після пред’явлення фотознімка бюлетеня на мобільному телефоні. Такі випадки можуть відбуватися також на підприємствах, установах та організаціях (школах, дитячих садках, лікувальних закладах).
У разі повідомлення міліції про такі випадки необхідно прийняти заяву, відібрати пояснення та невідкладно вжити заходів, спрямованих на припинення протиправних дій.
Оскільки цей злочин підслідний органам прокуратури, матеріали у триденний строк направляються за належністю, про що інформується заявник.
Непрямий підкуп є порушенням виборчого законодавства.
Відповідно до статті 74 Закону „Про вибори народних депутатів України” він полягає у наданні виборцям, закладам, установам, організаціям коштів, товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів та інших матеріальних цінностей під час проведення передвиборної агітації, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати або не голосувати за певну партію чи кандидата.
При цьому роздавання товарів із зображенням назви, символіки, або прапору партії не буде визнаватися непрямим підкупом за умови, якщо їх вартість не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати (на сьогодні ця сума становить 33 грн. 6 коп.).
Міліція зобов’язана згідно статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення складати адміністративні протоколи за фактами здійснення передвиборної агітації у формах і засобах, що суперечать законодавству, або за порушення встановлених законом обмежень щодо її ведення.
Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 212 (ч.10) Кодексу.
Наприклад, до міліції звернувся громадянин з повідомленням про те, що на вулиці представники окремої партії або кандидата в депутати роздають перехожим продуктові набори із закликами голосувати за їх політичну силу.
Не має значення, хто саме звертається з таким повідомленням – звичайний перехожий, кандидат у депутати чи представник партії.
Також неважливо, хто є порушником – агітатор, представник кандидата в депутати, або сам кандидат. Основними вимогами є осудність особи та досягнення нею 16-річного віку.
Працівники міліції повинні прийняти заяву та вжити негайних заходів щодо припинення незаконних дій та фіксації виявлених обставин. Одночасно встановлюються причетні до цього особи та очевидці.
У подальшому порушник доставляється до органу внутрішніх справ для складання відносно нього уповноваженою посадовою особою протоколу про адміністративне правопорушення, який передається для подальшого розгляду до суду загальної юрисдикції (районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів).
Такий же алгоритм дій і під час безпосереднього виявлення працівниками міліції таких порушень та при перевірці звернень виборчої комісії (особливістю є розгляд такого звернення у триденний строк з дня його отримання та інформування про результати перевірки).
Крім того, факт непрямого підкупу виборців може бути встановлений адміністративним судом при розгляді виборчих спорів.
Суть цього процесу полягає саме у встановленні такого факту і в цьому збігається з суттю розгляду справи про адмінправопорушення судом загальної юрисдикції.
Але наслідки рішень, прийнятих судами, є різними.
Так, якщо судом загальної юрисдикції на порушника накладається адміністративне стягнення, то рішення адміністративного суду є лише приводом для оголошення Центральною виборчою комісією попередження кандидату у депутати або партії, що його висунула (тобто фактично йдеться про політичну відповідальність).
За статтею 175 Кодексу адміністративного судочинства України виборчі спори розглядаються окружними адміністративними судами за місцем вчинення порушення.
Звернення з позовною заявою до адміністративного суду є прерогативою лише учасників виборчого процесу – кандидатів у депутати, партій або їх місцевих організацій.
Окремо взятий виборець може оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їх довірених осіб, партії виключно у випадку порушення його особистих виборчих прав.
За статтею 177 Кодексу рішення окружного адміністративного суду, прийняте за результатами розгляду виборчого спору, може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду, рішення якого є остаточним.
Так, 16 вересня Київським апеляційним адміністративним судом встановлено факт непрямого підкупу виборців з боку кандидата в депутати Баленка, який є головою наглядової ради акціонерного товариства „Фуршет”, від імені якого розповсюджувалися дисконтні картки з 7-відсотковою знижкою на придбання товарів у магазинах цієї мережі.
Про встановлення факту непрямого підкупу виборців суд інформує Центральну виборчу комісію, яка, керуючись статтею 61 Закону „Про вибори народних депутатів України” оголошує попередження кандидату у депутати або партії, що їх висунула (при цьому будь-яких юридичних наслідків, наприклад, зняття з реєстрації, таке попередження не тягне).
Якщо при розгляді виборчого спору виявлено кримінальне або адміністративне правопорушення, адміністративний суд повідомляє про них компетентні органи (прокуратуру або міліцію) для вжиття відповідних заходів реагування.
У разі надходження до міліції окремої ухвали суду про виявлене адмінправопорушення її розгляд здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом про адміністративні правопорушення. За результатами складається протокол, який направляється до суду загальної юрисдикції.
Законодавством дозволено проведення передвиборної агітації, яка розпочинається з наступного дня після реєстрації кандидата в народні депутати та полягає у спонуканні виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата у депутати чи партію. Агітація може здійснюватися у будь-якій формі, що не суперечить законодавству.
Одним із способів перешкоджання здійсненню виборчого права є підкуп виборців, тобто передача або обіцянка передачі особі матеріальної винагороди (грошей, майна, права на майно, звільнення від майнових зобов’язань) чи наданні інших благ з метою схилити до голосування за конкретного кандидата або партію.
Такі діяння умовно поділяються на два види – прямий і непрямий підкуп.
Прямий підкуп є злочином, передбаченим статтею 157 Кримінального кодексу. Його суть полягає у безпосередньому схилянні громадянина до голосування всупереч власного переконання за конкретного кандидата або партію за винагороду. Тобто особі конкретно вказується, за кого їй потрібно голосувати.
Суб’єктом підкупу виборців може бути будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.
Наприклад, представники кандидата в депутати ходять по квартирах та пропонують виборцям гроші у разі голосування за їх кандидата. При цьому частину грошей віддають одразу, що закріплюється підписом у відомості, а іншу частину обіцяють віддати після пред’явлення фотознімка бюлетеня на мобільному телефоні. Такі випадки можуть відбуватися також на підприємствах, установах та організаціях (школах, дитячих садках, лікувальних закладах).
У разі повідомлення міліції про такі випадки необхідно прийняти заяву, відібрати пояснення та невідкладно вжити заходів, спрямованих на припинення протиправних дій.
Оскільки цей злочин підслідний органам прокуратури, матеріали у триденний строк направляються за належністю, про що інформується заявник.
Непрямий підкуп є порушенням виборчого законодавства.
Відповідно до статті 74 Закону „Про вибори народних депутатів України” він полягає у наданні виборцям, закладам, установам, організаціям коштів, товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів та інших матеріальних цінностей під час проведення передвиборної агітації, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати або не голосувати за певну партію чи кандидата.
При цьому роздавання товарів із зображенням назви, символіки, або прапору партії не буде визнаватися непрямим підкупом за умови, якщо їх вартість не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати (на сьогодні ця сума становить 33 грн. 6 коп.).
Міліція зобов’язана згідно статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення складати адміністративні протоколи за фактами здійснення передвиборної агітації у формах і засобах, що суперечать законодавству, або за порушення встановлених законом обмежень щодо її ведення.
Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 212 (ч.10) Кодексу.
Наприклад, до міліції звернувся громадянин з повідомленням про те, що на вулиці представники окремої партії або кандидата в депутати роздають перехожим продуктові набори із закликами голосувати за їх політичну силу.
Не має значення, хто саме звертається з таким повідомленням – звичайний перехожий, кандидат у депутати чи представник партії.
Також неважливо, хто є порушником – агітатор, представник кандидата в депутати, або сам кандидат. Основними вимогами є осудність особи та досягнення нею 16-річного віку.
Працівники міліції повинні прийняти заяву та вжити негайних заходів щодо припинення незаконних дій та фіксації виявлених обставин. Одночасно встановлюються причетні до цього особи та очевидці.
У подальшому порушник доставляється до органу внутрішніх справ для складання відносно нього уповноваженою посадовою особою протоколу про адміністративне правопорушення, який передається для подальшого розгляду до суду загальної юрисдикції (районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів).
Такий же алгоритм дій і під час безпосереднього виявлення працівниками міліції таких порушень та при перевірці звернень виборчої комісії (особливістю є розгляд такого звернення у триденний строк з дня його отримання та інформування про результати перевірки).
Крім того, факт непрямого підкупу виборців може бути встановлений адміністративним судом при розгляді виборчих спорів.
Суть цього процесу полягає саме у встановленні такого факту і в цьому збігається з суттю розгляду справи про адмінправопорушення судом загальної юрисдикції.
Але наслідки рішень, прийнятих судами, є різними.
Так, якщо судом загальної юрисдикції на порушника накладається адміністративне стягнення, то рішення адміністративного суду є лише приводом для оголошення Центральною виборчою комісією попередження кандидату у депутати або партії, що його висунула (тобто фактично йдеться про політичну відповідальність).
За статтею 175 Кодексу адміністративного судочинства України виборчі спори розглядаються окружними адміністративними судами за місцем вчинення порушення.
Звернення з позовною заявою до адміністративного суду є прерогативою лише учасників виборчого процесу – кандидатів у депутати, партій або їх місцевих організацій.
Окремо взятий виборець може оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їх довірених осіб, партії виключно у випадку порушення його особистих виборчих прав.
За статтею 177 Кодексу рішення окружного адміністративного суду, прийняте за результатами розгляду виборчого спору, може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду, рішення якого є остаточним.
Так, 16 вересня Київським апеляційним адміністративним судом встановлено факт непрямого підкупу виборців з боку кандидата в депутати Баленка, який є головою наглядової ради акціонерного товариства „Фуршет”, від імені якого розповсюджувалися дисконтні картки з 7-відсотковою знижкою на придбання товарів у магазинах цієї мережі.
Про встановлення факту непрямого підкупу виборців суд інформує Центральну виборчу комісію, яка, керуючись статтею 61 Закону „Про вибори народних депутатів України” оголошує попередження кандидату у депутати або партії, що їх висунула (при цьому будь-яких юридичних наслідків, наприклад, зняття з реєстрації, таке попередження не тягне).
Якщо при розгляді виборчого спору виявлено кримінальне або адміністративне правопорушення, адміністративний суд повідомляє про них компетентні органи (прокуратуру або міліцію) для вжиття відповідних заходів реагування.
У разі надходження до міліції окремої ухвали суду про виявлене адмінправопорушення її розгляд здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом про адміністративні правопорушення. За результатами складається протокол, який направляється до суду загальної юрисдикції.
Джерело: http://www.uvd.zp.ua
