Звірства в Білорусі не припинились: чому Україна мовчить?

16-літнього Тимура затримали в Мінську під час активної фази протестів. Після затримання його катували: поставили на коліна, та запихали в горло кийок, били головою об бетон, кийком – по обличчю. Стан Тимура після катувань був критичним – черепно-мозкова травма, розірване піднебіння, поламана щелепа. Лікарі вимушені були ввести його в штучну кому. Мати не витримала цього жаху й померла, залишивши сиротами Тимура та ще 8 дітей. Хлопець вижив, але потребує лікування, яке він не може отримати в Білорусі.

Ні, це не фільм жахів, це одна з тисяч історій білоруських активістів. Зараз протестів стало менше, але на це є три причини:

– холод на вулиці;

– з протестів в центрі люди перейшли до локальних акцій, наприклад, у дворах будинків;

– багато активістів виїхало в Литву і Польщу.

Значно менше приїздить в Україну, хоча – на відміну від Польщі та Литви – для потрапляння в Україну білорусам не потрібна віза та у них немає мовної проблеми. Але є проблема з тим, наскільки українська держава готова їх підтримувати. І тут – на жаль – ситуація невтішна.

Мала продуктивну розмову з представницями Free Belarus Center щодо забезпечення прав білоруських громадян в Україні. Які заходи вживає український Уряд Дениса Шмигаля? В кінці грудня Уряд змінює умови перебування білоруських громадян в Україні з 90 днів протягом пів року до… 180 днів. Здається, це прогрес, але він оманливий, бо йдеться про 180 днів – протягом 12 місяців, а не 6 місяців.

Ну добре, будемо вважати це якимось кроком назустріч громадянам Білорусі, які тікають від нелюдського режиму Лукашенка. Але цей крок – нікчемно малий. Білоруські громадяни, які приїздять в Україну, досі не можуть працевлаштуватися. За українським законодавством, працедавець повинен забезпечити людині офіційну зарплату – мінімум 61 000 грн на місяць. Чи буде така людина конкурентною?

Цю норму скасували лише для однієї галузі – для ІТ! Працівники ІТ можуть мати мінімальну зарплатню, а всі інші ‒ будь ласка, працевлаштовуйтесь, якщо роботодавець вам офіційно зможе платити 61 000 грн на місяць. Чи може знайти роботу з такою оплатою лікар, який приїхав з Білорусі? А такі є! І навіть якщо не з гуманітарних міркувань, то навіть з суто прагматичних – такі люди потрібні в Україні. Але ж працевлаштуватись така людина не може.

Українська держава продовжує сидіти на двох стільцях та не займати жодну позицію щодо подій в Білорусі. Окрім питання працевлаштування, ми мали б зайнятися питанням санкцій та ввести їх не лише проти чиновників, але й проти бізнесу, особливо компаній з енергетичної галузі. Про це просять білоруські активісти.

Звірства в Білорусі тривають. Ми не маємо про це забувати і втрачати фокус. Так, в України купа своїх проблем. Але ми зможемо їх вирішити, лише коли визначимося зі своїми цінностями і почнемо їх просувати й підтримувати хоча б в регіоні.

Я дуже вдячна представникам білоруської діаспори тут в Києві і буду надалі робити, що в моїх силах, аби хоч трохи спростити життя тим, хто бореться за ідеали свободи – і в Україні, і в Білорусі.

За матеріалами: 24tv.ua