Соціалізм як соціальне зло
Принаймні якщо він такий всеохоплюючий і незмінний так, як у нас. Соціалізм - це зло. Цьому є багато пояснень. Підприємництво - природний потяг людини. Соціалізм гасить будь-яку здорову підприємницьку ініціативу і стимулює корупцію. Завдяки соціалістичному устрою держави підприємницький інстинкт переходить до чиновників, які шукають способів заробити, створюють додаткові непосильні правила, за порушення яких викачують кошти у працездатного населення. Так, корупція - це всього лише забезпечення "пропозиції" послуг на попит, штучно створений монополією чиновницької корпорації.
Так, втручання держави у розподіл благ приборкує те, що ми називаємо "диким капіталізмом". Якщо людям дати волю заробляти стільки, скільки вони можуть і хочуть, то частина населення стає непомірно багатою і має схильнісь визискувати інших. То правда. Але чи рятує соціалізм від цього? Чи рятує він від нерівності? Досвід показує, що ні. Він переводить нерівність в інше русло - коли владу захоплюють не власники засобів виробництва, не великі бізнесмени, а ті, хто розподіляє ресурси. Ці люди можуть користуватися благами, нічим не володіючи, тобто, власне, не несучи ніякої відповідальності. Бо тільки власність дає відчуття відповідальності. Так було в Радянському Союзі. У нас же - це великі власники, які здобули свою власність завдяки зрощенню з державним апаратом, відчувають себе невпевнено і при цьому створюють нерівні умови для середнього і дрібного бізнесу.
Багато років я спостерігала, як з України втікають найкращі і найініціативніші. Таким людям тут немає місця, бо все, що б вони не намагалися зробити і заробити, в них відбирають "на благо інших". Ті, хто залишився, травмовані нашою системою, боряться проти неї з відчаєм в очах. І все це - результат соціалістичної ідеології і системи, яка залишається у нас з радянських часів.
Це ще раз, і ще раз утверджує мене в думці, що соцалізм - це зло. І навіть досвід "соціалістичних" Швеції, Норвегії, Німеччини, Польщі і інших, яких іноді наводять у приклад, не переконує. Кожній з розвинених чи хоча б більш-менш розвинених країн потрібно було пройти довгий шлях, щоб зараз могти забезпечувати своїх громадян безкоштовно ресурсами, які спочатку треба було накопичити. У нас же багато років ресурси лише проїдалися. Щоб накопичити їх, потрібно мати живий і потужних ініціативний клас підприємців і креативних людей.
Зрештою, ми залишилися з купкою політиків-популістів, що грозяться знову і знову перерозподіляти блага, яких вже майже немає. В той час, як найкраща місія держави - сприяти підприємництву, захищати власність, і стимулювати доброчинність.
Я розумію, що я по суті безсила це змінити. Але я проти цього. Мені хотілось би бачити Україну країною творчих, ініціативних і підприємливих людей, а не вічно голодних і незадоволених патерналістів. Тому я проти соціалізму на нинішньому етапі. Так от воно. На цьому стою і не можу інакше.
