Лине Костенко исполняется 86: лучшие цитаты о любви и жизни
В субботу, 19 марта, украинская поэтесса Лина Костенко праздует день рождения.
Лине Васильевне исполняется 86 лет. Творческая карьера этой поэтессы пережила важнейшие этапы истории поэзии двух веков.
Из опального "шестидесятника" в 1950-1960 годах Лина Костенко перекочевала в хрестоматийную поэтессу независимой Украины. Из школьных учебников стихи Костенко перешли в культурные элиты и, наконец – прямиком в соцсети, в поп-культуру, обожающую всякого рода цитаты и афоризмы.
Теперь у Костенко даже есть собственная страничка в Facebook, куда поклонники присылают свои открытки с мудрыми словами любимой поэтессы.
"Обозреватель" предлагает свой список самых метких цитат Костенко о любви и жизни в целом на языке оригинала.
О мужчинах и женщинах
"Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах.
Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажано підтримувати в ній цей стан".
("Записки українського самашедшого")
"Пристрасть - це натхнення тіла, а кохання - це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей".
("Записки українського самашедшого")
"Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі".
("Маруся Чурай")
"Очевидно є люди, не талановиті до любові. І їх дедалі більше"
("Записки українського самашедшого")
"Мудрість мужчини - промовчати, коли говорять стихії".
("Записки українського самашедшого")
"Котра дівчина чорні брови має,
то тая дівчина усі чари знає".
("Маруся Чурай")
Жизненная мудрость
"Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі".
("Записки українського самашедшого")
"Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас".
("Записки українського самашедшого")
"Манія величі - це хвороба. Комплекс меншовартості - теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем,як Поприщін у Гоголя.
А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахою і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки".
("Записки українського самашедшого")
"Жах не в тому, що щось змінеться, - жах у тому, що все може залишитися так само".
("Записки українського самашедшого")
"Чужа душа - то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа - то тихе море сліз.
Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна.
("Маруся Чурай")
"У кожного своя пустеля і свої міражі"
("Записки українського самашедшого")
Проблеми ж - як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані - то вже навік.
("Записки українського самашедшого")
По материалам: Обозреватель
