Два года после избрания Януковича: недовольны все
7 лютого виповнюється два роки відтоді, як президент Віктор Янукович переміг на президентських виборах. Цього дня відбувся другий тур голосування, під час якого за нього віддали голоси понад 12 мільйонів громадян України.
На відміну від попередніх президентських виборів, коли і Леонід Кучма, і Віктор Ющенко набирали понад 50% голосів виборців у другому турі, Віктор Янукович не подолав 50-відсоткового бар'єра. Проте й отриманий ним результат два роки тому був доволі значним: 48,95%.
Через два роки соціологи твердять про суттєве падіння рівня його підтримки, у тому числі і в регіонах, де чинний президент здобув вражаючу перемогу із результатом близько 90% - у Донецькій і Луганській областях.
Не той позитив
Невдовзі після приходу до влади президент ініціював впровадження національної програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".
Однак наприкінці 2011 року Віктор Янукович, підбиваючи підсумки виконання програми, визнавав, що вони не мали тих результатів, на які він очікував.
Президент називав цілком пристойними економічні показники, зважаючи на кризу у світовій економіці, однак, твердив він, реформи "не мали ані швидкого ефекту, ані підтримки у суспільстві".
"Виправдовуватися, коли зроблено багато позитиву, завжди неприємно", - заявляв Віктор Янукович.
Найпомітнішими за два роки правління президента були податкова і пенсійна реформи, які викликали різкі протести у суспільстві.
Найбільше ж опоненти Віктора Януковича закидають йому те, що, отримавши усю повноту влади, сформувавши жорстку владну вертикаль зі своїх однодумців, йому поки не вдалося досягти поставлених на початку президентства цілей.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що це сталося через кілька причин, головна з яких - саботаж реформ з боку бюрократії.
"Є дві проблеми, які не дозволяють говорити про нормальну динаміку чи пришвидшення виконання програми президента. Перша - це зовнішня економічна кон'юнктура. Світова економіка перебуває у стані певної депресії, і говорити про те, що у нас є зовнішньо-економічні стимули для розвитку чи притоку інвестицій, чи про те, що наші товари просуваються на зовнішніх ринках, поки що передчасно, і це є стримуючим фактором", - сказав Віталій Кулик в інтерв'ю bbc.ua.
"Друга проблема: попри те, що зараз владу сконцентровано у руках президента і правлячої політичної сили, існує певний спротив, саботаж бюрократії впровадження економічних реформ. Бюрократія не зацікавлена у дерегуляції, у тих новаціях, що їх пропонує президент, оскільки це призведе до втрати "годівниці". Відповідно, відбувається спротив реформам", - вважає Віталій Кулик.
Два роки правління Віктора Януковича стали також роками кримінального переслідування лідерів опозиції. Утримання політичних опонентів за ґратами - це також підсумок перебування при владі президента Януковича. Проте аналітик корпорації "Гардарика" Костянтин Матвієнко каже про ще кілька підсумків.
"Системний глухий кут. Заяви про ефективне просування до Європейського Союзу також провалилися. Суспільні настрої в країні - це апатія, депресія, зневіра, які прямо генеруються владою. Два роки правління показали, що держава є неадекватною як в середині країни, так і зовні. Україна не стоїть на місці, вона котиться назад", - сказав Костянтин Матвієнко в інтерв'ю bbc.ua.
Суцільна недовіра до влади
За результатами соціологічних опитувань, на кінець 2011 року приблизно кожних двоє із трьох опитаних українців вважали, що впродовж року ситуація в країні погіршувалася. А відтак, упродовж року невпинно падала і довіра до влади.
Директор соціологічної служби центру Разумкова Андрій Биченко каже, що падіння довіри до президента Януковича дуже схоже на те, що відбувалося із рейтингом президента Ющенка у 2005-2006 роках. Пік довіри до Віктора Януковича спостерігався у травні 2010 року. Тоді майже 40% підтримували його повністю, ще 32% - частково.
"Але після цього піку почалося зниження рівня підтримки. Не можна сказати, що воно було стрімким. Але у грудні минулого року Віктора Януковича повністю підтримували лише 7,3% опитаних нами громадян, його окремі заходи і дії підтримували 28%", - сказав bbc.ua Андрій Биченко.
На Сході України, де перемога чинного президента два роки тому була найбільш вражаючою, у грудні Віктора Януковича повністю підтримували лише 12% опитаних.
Попри заяви представників влади про подолання негативних тенденцій в економіці, саме економічна політика уряду найбільше не задовольняє громадян, через що "найбільшим розчаруванням 2011 року" опитані називали Віктора Януковича, Миколу Азарова та Сергія Тігіпка.
Недовіра до президента не є чимось ексклюзивним. Оскільки парламент і Кабінет Міністрів повністю підтримують ще менше людей, додає керівник центру "Соціальний моніторинг" Ольга Балакірєва. Соціолог вважає, що рівень довіри до Віктора Януковича слід розглядати лише разом із рівнем довіри до влади загалом, який є вкрай низьким.
"Людей дратує те, що є буцім-то бурхлива діяльність влади, але немає результатів. Немає стратегічного бачення, щось робиться, але потім це треба виправляти. Саме тому у людей дуже великий запит на нові обличчя. Старим уже не вірять", - сказала bbc.ua Ольга Балакірєва.
Утім, на такі невтішні для влади коментарі експертів у влади є відповідь. Як вважає радник президента Ганна Герман, рейтинг президента знижується, бо він має незалежну від Сходу чи Заходу позицію, а "владна команда не вміє розповісти народу про свої успіхи".
"Ми робимо багато гарних речей, але нерідко людям треба пояснювати реформи", - сказала Ганна Герман в інтерв'ю 5 телеканалу.
Кому в Україні жити стало краще
Ольга Балакірєва каже, що становище людей, попри реформи, проголошувані владою, погіршувалося ці два роки. Вона наводить результати досліджень за 2011 рік.
"63%, як і раніше, відчували вплив економічної кризи. 84% населення економили у 2011 році практично на всьому - на відпочинку, на дозвіллі, на одягу і навіть на харчах", - сказала соціолог в інтерв'ю bbc.ua.
Інші дослідження показують, що за роки правління Віктора Януковича зросла кількість багатіїв або ж зросли капітали найбагатших українців. Причому, як твердить журнал "Корреспондент", більшість із них представляють президентську Партію регіонів.
Першість серед українських багатіїв, як і у попередні роки, отримав Ринат Ахметов.
"Корреспондент" звертає увагу на активи Рината Ахметова. Якщо у 2010 році його статки оцінювали у 17,8 мільярда доларів, то у 2011-у вони становили вже 25,6 мільярда. (Хоча згідно із декларацією про доходи, його особисті статки на порядок нижчі).
Друге і третє місце у рейтингу "Кореспондента" посідали у 2011 році Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський, статки яких оцінюють у 6,6 мільярда та у 6,2 мільярда доларів, відповідно.
Найспритнішим українським мільярдером "Кореспондент" назвав Дмитра Фірташа, бізнес-імперія якого за рік зросла на 540%.
Експерти журналу дійшли висновку, що Партія регіонів, почесним головою якої є Віктор Янукович, має тотальну майнову перевагу над представниками всіх інших політичних сил в Україні.
Часопис також підрахував, що концентрація капіталу в Україні перевищує показники сусідньої багатої на газ і нафту Росії, відомої своїми мільярдерами.
Сукупні активи 100 найзаможніших українців становлять 61% річного ВВП країни, тоді як сотня найбагатших росіян володіє третиною російського ВВП.
На відміну від попередніх президентських виборів, коли і Леонід Кучма, і Віктор Ющенко набирали понад 50% голосів виборців у другому турі, Віктор Янукович не подолав 50-відсоткового бар'єра. Проте й отриманий ним результат два роки тому був доволі значним: 48,95%.
Через два роки соціологи твердять про суттєве падіння рівня його підтримки, у тому числі і в регіонах, де чинний президент здобув вражаючу перемогу із результатом близько 90% - у Донецькій і Луганській областях.
Не той позитив
Невдовзі після приходу до влади президент ініціював впровадження національної програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".
Однак наприкінці 2011 року Віктор Янукович, підбиваючи підсумки виконання програми, визнавав, що вони не мали тих результатів, на які він очікував.
Президент називав цілком пристойними економічні показники, зважаючи на кризу у світовій економіці, однак, твердив він, реформи "не мали ані швидкого ефекту, ані підтримки у суспільстві".
"Виправдовуватися, коли зроблено багато позитиву, завжди неприємно", - заявляв Віктор Янукович.
Найпомітнішими за два роки правління президента були податкова і пенсійна реформи, які викликали різкі протести у суспільстві.
Найбільше ж опоненти Віктора Януковича закидають йому те, що, отримавши усю повноту влади, сформувавши жорстку владну вертикаль зі своїх однодумців, йому поки не вдалося досягти поставлених на початку президентства цілей.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що це сталося через кілька причин, головна з яких - саботаж реформ з боку бюрократії.
"Є дві проблеми, які не дозволяють говорити про нормальну динаміку чи пришвидшення виконання програми президента. Перша - це зовнішня економічна кон'юнктура. Світова економіка перебуває у стані певної депресії, і говорити про те, що у нас є зовнішньо-економічні стимули для розвитку чи притоку інвестицій, чи про те, що наші товари просуваються на зовнішніх ринках, поки що передчасно, і це є стримуючим фактором", - сказав Віталій Кулик в інтерв'ю bbc.ua.
"Друга проблема: попри те, що зараз владу сконцентровано у руках президента і правлячої політичної сили, існує певний спротив, саботаж бюрократії впровадження економічних реформ. Бюрократія не зацікавлена у дерегуляції, у тих новаціях, що їх пропонує президент, оскільки це призведе до втрати "годівниці". Відповідно, відбувається спротив реформам", - вважає Віталій Кулик.
Два роки правління Віктора Януковича стали також роками кримінального переслідування лідерів опозиції. Утримання політичних опонентів за ґратами - це також підсумок перебування при владі президента Януковича. Проте аналітик корпорації "Гардарика" Костянтин Матвієнко каже про ще кілька підсумків.
"Системний глухий кут. Заяви про ефективне просування до Європейського Союзу також провалилися. Суспільні настрої в країні - це апатія, депресія, зневіра, які прямо генеруються владою. Два роки правління показали, що держава є неадекватною як в середині країни, так і зовні. Україна не стоїть на місці, вона котиться назад", - сказав Костянтин Матвієнко в інтерв'ю bbc.ua.
Суцільна недовіра до влади
За результатами соціологічних опитувань, на кінець 2011 року приблизно кожних двоє із трьох опитаних українців вважали, що впродовж року ситуація в країні погіршувалася. А відтак, упродовж року невпинно падала і довіра до влади.
Директор соціологічної служби центру Разумкова Андрій Биченко каже, що падіння довіри до президента Януковича дуже схоже на те, що відбувалося із рейтингом президента Ющенка у 2005-2006 роках. Пік довіри до Віктора Януковича спостерігався у травні 2010 року. Тоді майже 40% підтримували його повністю, ще 32% - частково.
"Але після цього піку почалося зниження рівня підтримки. Не можна сказати, що воно було стрімким. Але у грудні минулого року Віктора Януковича повністю підтримували лише 7,3% опитаних нами громадян, його окремі заходи і дії підтримували 28%", - сказав bbc.ua Андрій Биченко.
На Сході України, де перемога чинного президента два роки тому була найбільш вражаючою, у грудні Віктора Януковича повністю підтримували лише 12% опитаних.
Попри заяви представників влади про подолання негативних тенденцій в економіці, саме економічна політика уряду найбільше не задовольняє громадян, через що "найбільшим розчаруванням 2011 року" опитані називали Віктора Януковича, Миколу Азарова та Сергія Тігіпка.
Недовіра до президента не є чимось ексклюзивним. Оскільки парламент і Кабінет Міністрів повністю підтримують ще менше людей, додає керівник центру "Соціальний моніторинг" Ольга Балакірєва. Соціолог вважає, що рівень довіри до Віктора Януковича слід розглядати лише разом із рівнем довіри до влади загалом, який є вкрай низьким.
"Людей дратує те, що є буцім-то бурхлива діяльність влади, але немає результатів. Немає стратегічного бачення, щось робиться, але потім це треба виправляти. Саме тому у людей дуже великий запит на нові обличчя. Старим уже не вірять", - сказала bbc.ua Ольга Балакірєва.
Утім, на такі невтішні для влади коментарі експертів у влади є відповідь. Як вважає радник президента Ганна Герман, рейтинг президента знижується, бо він має незалежну від Сходу чи Заходу позицію, а "владна команда не вміє розповісти народу про свої успіхи".
"Ми робимо багато гарних речей, але нерідко людям треба пояснювати реформи", - сказала Ганна Герман в інтерв'ю 5 телеканалу.
Кому в Україні жити стало краще
Ольга Балакірєва каже, що становище людей, попри реформи, проголошувані владою, погіршувалося ці два роки. Вона наводить результати досліджень за 2011 рік.
"63%, як і раніше, відчували вплив економічної кризи. 84% населення економили у 2011 році практично на всьому - на відпочинку, на дозвіллі, на одягу і навіть на харчах", - сказала соціолог в інтерв'ю bbc.ua.
Інші дослідження показують, що за роки правління Віктора Януковича зросла кількість багатіїв або ж зросли капітали найбагатших українців. Причому, як твердить журнал "Корреспондент", більшість із них представляють президентську Партію регіонів.
Першість серед українських багатіїв, як і у попередні роки, отримав Ринат Ахметов.
"Корреспондент" звертає увагу на активи Рината Ахметова. Якщо у 2010 році його статки оцінювали у 17,8 мільярда доларів, то у 2011-у вони становили вже 25,6 мільярда. (Хоча згідно із декларацією про доходи, його особисті статки на порядок нижчі).
Друге і третє місце у рейтингу "Кореспондента" посідали у 2011 році Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський, статки яких оцінюють у 6,6 мільярда та у 6,2 мільярда доларів, відповідно.
Найспритнішим українським мільярдером "Кореспондент" назвав Дмитра Фірташа, бізнес-імперія якого за рік зросла на 540%.
Експерти журналу дійшли висновку, що Партія регіонів, почесним головою якої є Віктор Янукович, має тотальну майнову перевагу над представниками всіх інших політичних сил в Україні.
Часопис також підрахував, що концентрація капіталу в Україні перевищує показники сусідньої багатої на газ і нафту Росії, відомої своїми мільярдерами.
Сукупні активи 100 найзаможніших українців становлять 61% річного ВВП країни, тоді як сотня найбагатших росіян володіє третиною російського ВВП.
