Без ґаджетів і з новими ідеями: молодь із Запоріжжя взяла участь у міжнародному обміні в Хорватії
Молоді активісти із Запоріжжя взяли участь у міжнародному молодіжному обміні Digidetox: The Art Way, що проходив у Хорватії. Вони на власному досвіді перевірили, як відмова від ґаджетів, занурення в природу та мистецькі практики допомагають краще зрозуміти себе та інших. Учасники розповіли «Паноптикону», з якими викликами стикнулися під час програми, як змінилося їхнє ставлення до цифрових технологій і що радять тим, хто лише планує спробувати такий формат обмінів.
«Навіть за 3000 км від дому світ не зупиняється»
Надія Жержерунова, волонтерка, громадська активістка та викладачка англійської мови. Поїхала на обмін, аби перепочити від щоденної метушні, де кожен може «вихопити» тебе, а відсутність відповіді в месенджері викликає підозри й хвилювання.
Для Надії найбільше випробування під час відпочинку без гаджетів виявилось не зовнішнім, а внутрішнім — впоратися з власними тривожними думками.
«Найбільшим викликом стало подолати власну тривожність і прийняти той факт, що без мене світ не рухне. Це визнати, що навіть якщо щось станеться, я нічим не зможу допомогти, бо знаходжусь за 3000 км від дому. Це усвідомлення тривожить, але водночас надає свободу», – розповіла Надія Жержерунова.
Дівчина зізнається, що завжди мріяла подорожувати, відкривати для себе нові місця та культури. Саме тому поїхала на обмін.
«Я завжди хотіла подорожувати, я дуже люблю подорожі, відкривати щось нове, і однозначно молодіжні обміни – це чудова можливість», – зазначає волонтерка.
Щодо Digidetox, Надія зауважує: повністю впровадити його у щоденність поки не вдалося, але вона зробила перші кроки до цього.
«Я дуже хотіла впровадити звички Digidetox у повсякденність, але не можу сказати, що в мене вийшло. Однак я почала задумуватись про це і потроху йти до гармонії з собою», – ділиться дівчина.
Волонтерка визнає, що питання залежності молоді від гаджетів для неї дуже актуальне. Вона сама відчула складність відмовитися від постійної перевірки телефону, адже її робота та волонтерська діяльність безпосередньо залежать від онлайн-зв’язку.
«Я чистий тому приклад, мені було важко не перевіряти телефон. Я знала, що маю з цим проблеми, однак і робота, і волонтерство залежать у моєму випадку від ґаджетів. Однак, можу сказати, що зрозуміла, з ким хочу, а з ким не хочу мати справу. Хто поважає моє право на відпустку, а хто вимагає, аби я була на звʼязку попри те, що я попереджала», – поділилась Надія.
Тим, хто ще вагається, брати участь у подібних програмах чи ні, дівчина радить сміливо їхати – адже це безцінний досвід.
«Однозначно їдьте! Це все, поки ви самі не спробуєте, ви не зрозумієте, наскільки це крутий досвід», – переконана волонтерка.
«Ці емоції залишаться з вами надовго»
Олександр Паращук, член Міської молодіжної ради при Запорізькій міській раді, голова відділу молодіжної ради з питань удосконалення роботи громадського транспорту. Вирушив на молодіжний обмін, бо зацікавлений у подібних ініціативах, що дозволяють обмінюватися досвідом і розширювати світогляд щодо актуальних проблем молоді.
Для Олександра участь у молодіжному обміні стала першим таким досвідом. Найбільшим викликом виявилася мовна адаптація в інтернаціональному середовищі — проте саме вона зробила спілкування особливо цінним.
«Мовний бар’єр між командами різних національностей став для мене найбільшою складністю. Бо висловлювання своїх думок іншою мовою — неабияка задача. Це був мій перший молодіжний обмін, тому буквально кожний елемент обміну сприяв позитивному враженню. Починаючи від ранкових інтернаціональних бесід за чашкою кави, закінчуючи багаттям, яке розпалили організатори як завершальний елемент програми», — розповідає учасник.
Digidetox став для Олександра корисним досвідом – після обміну хлопець почав значно менше часу проводити у телефоні та більше приділяти собі. Він зазначає, що проблема надмірного використання ґаджетів серед молоді залишається дуже актуальною:
«Я скоротив свій час використання телефону вдвічі, став більше часу приділяти собі. Це справді важливо, бо зараз ТікТок та Інстаграм можуть легко замінити живе спілкування з людьми», – поділився учасник.
Тим, хто ще вагається щодо участі в обмінах, хлопець радить не зволікати та спробувати.
«Погоджуйтесь – воно того варте. Ці емоції, почуття, спогади залишаться з вами надовго. Та не зважайте на свій рівень англійської мови – усе ще попереду», – наголошує він.
«Такі програми допомагають вийти із зони комфорту і побачити світ по-іншому»
Поліна Гайдук, активна громадська діячка, членкиня ГО «СВОІ» (Спільнота волонтерів, об’єднані ідеєю), під час молодіжного обміні була тімлідеркою групи.
Вона зізнається: найбільшим викликом стало відволіктися від новин з України.
«Було складно не слідкувати за тим, що відбувається вдома. Хотілося постійно бути в курсі, але доводилося перемикатися на нові завдання та спілкування», – поділилась учасниця.
За словами Поліни, проєкт дав змогу по-новому подивитися на молодіжні ініціативи та роль культурного обміну.
«Такі програми допомагають вийти із зони комфорту, побачити, як насправді живуть люди в інших країнах, і провести паралелі з Україною», – вважає дівчина.
Не менш важливим став досвід Digidetox, Поліна дійсно відпочила від соцмереж, а після повернення додому почала менше їх використовувати.
«Після програми я дійсно відчула позитивний ефект — вдома вже не так часто заходжу до соцмереж, якими раніше користувалась постійно протягом дня. Проблема надмірного використання ґаджетів серед молоді дуже актуальна, адже і навчання, і робота часто відбуваються онлайн. До того ж є глобальна тенденція постійно постійного сидіння в соцмережах заради "швидкого дофаміну"», — ділиться Поліна.
Для тих, хто вагається щодо участі у молодіжних програмах, вона має просту пораду:
«Маючи досвід участі у чотирьох обмінах, можу сказати точно – якщо маєте можливість поїхати, не зволікайте! Це цінний досвід, який залишиться з вами надовго, головне – бути активним і залученим», – підсумувала дівчина.
Похожие публикации
