Госсекретарь Ватикана в Запорожье: Я прибув, аби зустрітися з жертвами війни, переказати всю любов, близькість та прагнення солідарності Папи
В рамках своего визита в Запорожье, Государственный Секретарь Ватикана обратился с речью к Совету Церквей и религиозных организаций Запорожья:
- Вчора я прибув до Києва і моїм бажанням було, щоб уже сьогодні перший візит був власне до цього міста та до вас, дорогі брати. Причина цього чітко зрозуміла: ми перебуваємо на землі, що дає притулок великій кількості переселенців, жертвам насильства з прилеглих регіонів. Саме тут, зовсім недалеко звідси, відбулися та, на жаль, продовжують відбуватися збройні сутички, що приводять до відчаю все населення. Навіть там, де, здається, панує відносна тиша, — земля, вкрита мінами, становить собою постійну загрозою для житя багатьох людей, передусім дітей. Уже чимало хто скалічився, та навіть утратив життя через ці знаряддя смерті, що певним чином представляють війну, яка не припиняється: війну підступну, часто замасковану, майже невидиму ззовні — і саме тому несправедливо забуту, також світовими засобами масової інформації, але яка є постійною загрозою для життя, безперервною дестабілізацією миротворчого процесу, джерелом лише для незаконних доходів для небагатьох. Як міна, війна залишається завжди замаскованою та завжди потенційно вибуховою.
Ми добре знаємо, що ця війна — це набагато більше, ніж якийсь затягнутий конфлікт: це постійна небезпека, знак протистояння цивілізацій, історій та народів, яке виходить далеко поза кордони України, що може мати серйозні наслідки для рівноваги, що й так уже постійно порушується в багатьох частинах світу. Ця «війна по частинах», як її називає Папа Франциск, показує тут, що не можна жартувати з провокаціями, тому що вистачить дрібнички, аби вони вибухнули широкомасштабними та згубними конфліктами. На жаль, страждання цієї землі, на якій ми сьогодні перебуваємо, становлять драматичне попередження щодо того, що може статися, коли спровокувати погіршення ситуації. Я прибув, аби символічно зустрітися з усіма жертвами цього насильства, переказати всю любов, близькість та прагнення солідарності Папи й усієї Католицької Церкви.
Страждання, яке ви переживаєте, хоча й стосується безпосередньо вашої землі, та звертається до совісті усіх людей, а також цілої міжнародної спільноти, щоб було докладено усіх зусиль заради припинення драми в Україні.
- Європа повинна почуватися відповідальною за долю цього геополітичного регіону, який її безпосередньо стосується, і робити це зі щедрістю й далекоглядністю, не беручи до уваги лише економічні чи стратегічні інтереси. І саме ця конкретна допомога католиків цієї Європи, яку я сьогодні символічно передаю вам, дорогі брати й сестри українці, є запевненням, що Церква не припинить просити всю Європу робити так само, в той спосіб, як кожному, інституції чи особисто, належить. Але ми, християни, повинні розпочати відразу з конкретної солідарності. Папська допомога, як особиста ініціатива Святішого Отця Франциска, та починаючи з його безпосереднього фінансового вкладу, буде розподілена за посередництвом Комітету, очолюваного Його Преосвященством Яном Собіло, єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії, якому я дякую за те, що він прийняв це непросте й делікатне призначення в характерному для нього дусі смирення й великодушності. Святий Престол зберігає за собою відповідальність за всю акцію та нагляд над нею.
Кошти призначаються виключно для жертв насильства у східній частині України: переселенцям, що залишили власні домівки та шукають притулку на решті території Держави, жителям так званої «сірої зони» поблизу лінії зіткнень, населенню, яке залишається на неконтрольованій Україною території, передусім дітям, літнім людям та неповним сім’ям із маленькими дітьми, особам, що втратили домівку, жертвам травм, фізичних та психологічних, отриманих під час військових дій, а також тим, хто зазнав тортур та інших форм катувань. Уже офіційно загиблими вважаються майже десять тисяч осіб, не рахуючи зниклих без вісті та викрадених чи утримуваних без суду, до яких треба додати велику кількість поранених. Це допомагає побачити драматичні масштаби цього конфлікту.
У призначенні гуманітарної допомоги не буде поділу на підставі світогляду або ж релігійної, етнічної чи мовної приналежності. Єдина умова — це те, що йдеться про людей, які перебувають у ситуації реальної потреби. Бо для Церкви всі є синами, на рівних правах, синами Отця, що на небесах. Розпочнемо з найнеобхіднішої допомоги: їжа, ліки, дах над головою.
Інформування щодо потреб відбуватиметься в контексті міжрелігійних організацій різних регіонів, подібно до того, де ми зараз перебуваємо. Кожен сигнал, особливо з боку релігійних організацій, вітається — та, більш того, ми закликаємо вас до активної співпраці.
Можно отметить, что на встречу с кардиналом пришли не только христиане, но и мусульмане, и иудеи.
Также присутствуют представители религиозных и общественных организаций, руководители области и города: Константин Брыль, Григорий Самардак, Сергей Мешок.
- Вчора я прибув до Києва і моїм бажанням було, щоб уже сьогодні перший візит був власне до цього міста та до вас, дорогі брати. Причина цього чітко зрозуміла: ми перебуваємо на землі, що дає притулок великій кількості переселенців, жертвам насильства з прилеглих регіонів. Саме тут, зовсім недалеко звідси, відбулися та, на жаль, продовжують відбуватися збройні сутички, що приводять до відчаю все населення. Навіть там, де, здається, панує відносна тиша, — земля, вкрита мінами, становить собою постійну загрозою для житя багатьох людей, передусім дітей. Уже чимало хто скалічився, та навіть утратив життя через ці знаряддя смерті, що певним чином представляють війну, яка не припиняється: війну підступну, часто замасковану, майже невидиму ззовні — і саме тому несправедливо забуту, також світовими засобами масової інформації, але яка є постійною загрозою для життя, безперервною дестабілізацією миротворчого процесу, джерелом лише для незаконних доходів для небагатьох. Як міна, війна залишається завжди замаскованою та завжди потенційно вибуховою.
Ми добре знаємо, що ця війна — це набагато більше, ніж якийсь затягнутий конфлікт: це постійна небезпека, знак протистояння цивілізацій, історій та народів, яке виходить далеко поза кордони України, що може мати серйозні наслідки для рівноваги, що й так уже постійно порушується в багатьох частинах світу. Ця «війна по частинах», як її називає Папа Франциск, показує тут, що не можна жартувати з провокаціями, тому що вистачить дрібнички, аби вони вибухнули широкомасштабними та згубними конфліктами. На жаль, страждання цієї землі, на якій ми сьогодні перебуваємо, становлять драматичне попередження щодо того, що може статися, коли спровокувати погіршення ситуації. Я прибув, аби символічно зустрітися з усіма жертвами цього насильства, переказати всю любов, близькість та прагнення солідарності Папи й усієї Католицької Церкви.
Страждання, яке ви переживаєте, хоча й стосується безпосередньо вашої землі, та звертається до совісті усіх людей, а також цілої міжнародної спільноти, щоб було докладено усіх зусиль заради припинення драми в Україні.
- Європа повинна почуватися відповідальною за долю цього геополітичного регіону, який її безпосередньо стосується, і робити це зі щедрістю й далекоглядністю, не беручи до уваги лише економічні чи стратегічні інтереси. І саме ця конкретна допомога католиків цієї Європи, яку я сьогодні символічно передаю вам, дорогі брати й сестри українці, є запевненням, що Церква не припинить просити всю Європу робити так само, в той спосіб, як кожному, інституції чи особисто, належить. Але ми, християни, повинні розпочати відразу з конкретної солідарності. Папська допомога, як особиста ініціатива Святішого Отця Франциска, та починаючи з його безпосереднього фінансового вкладу, буде розподілена за посередництвом Комітету, очолюваного Його Преосвященством Яном Собіло, єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії, якому я дякую за те, що він прийняв це непросте й делікатне призначення в характерному для нього дусі смирення й великодушності. Святий Престол зберігає за собою відповідальність за всю акцію та нагляд над нею.
Кошти призначаються виключно для жертв насильства у східній частині України: переселенцям, що залишили власні домівки та шукають притулку на решті території Держави, жителям так званої «сірої зони» поблизу лінії зіткнень, населенню, яке залишається на неконтрольованій Україною території, передусім дітям, літнім людям та неповним сім’ям із маленькими дітьми, особам, що втратили домівку, жертвам травм, фізичних та психологічних, отриманих під час військових дій, а також тим, хто зазнав тортур та інших форм катувань. Уже офіційно загиблими вважаються майже десять тисяч осіб, не рахуючи зниклих без вісті та викрадених чи утримуваних без суду, до яких треба додати велику кількість поранених. Це допомагає побачити драматичні масштаби цього конфлікту.
У призначенні гуманітарної допомоги не буде поділу на підставі світогляду або ж релігійної, етнічної чи мовної приналежності. Єдина умова — це те, що йдеться про людей, які перебувають у ситуації реальної потреби. Бо для Церкви всі є синами, на рівних правах, синами Отця, що на небесах. Розпочнемо з найнеобхіднішої допомоги: їжа, ліки, дах над головою.
Інформування щодо потреб відбуватиметься в контексті міжрелігійних організацій різних регіонів, подібно до того, де ми зараз перебуваємо. Кожен сигнал, особливо з боку релігійних організацій, вітається — та, більш того, ми закликаємо вас до активної співпраці.
Можно отметить, что на встречу с кардиналом пришли не только христиане, но и мусульмане, и иудеи.
Также присутствуют представители религиозных и общественных организаций, руководители области и города: Константин Брыль, Григорий Самардак, Сергей Мешок.
