Українофобський фарс у Запоріжжі
Судове засідання з приводу порушення облрадою Основного закону держави більше нагадувало фарс-маскарад, в якому всі – і позивач, і відповідачі, і сам суддя грали заздалегідь розписані ролі.
Саме таке враження склалося у представника ВО «Свобода», що був присутній на цій «виставі».
У Запорізькому окружному Адміністративному суді відбулося продовження судового засідання у справі за позовом прокурора Запорізької області до Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення № 47 від 08.09.2010 про надання російській мові статусу регіональної.
Від обласної зРади були присутні депутати Пашков (автор скандального проекту) і Запорожець. Перед засіданням вони ділилися один з одним «геніальними» думками на кшталт «па-украінски разгаварівают ілі інтелігенти, ілі калхознікі». Вів засідання суддя Садовий.
Спершу взяв слово представник прокуратури. Ламаною українською він пояснив суду, що позивач «не зміг» знайти копії документів 2006 року, коли прокуратурою було заблоковано аналогічне рішення облради. Слово було надано відповідачам.
Слово взяв депутат Запорожець. Російською мовою (з окремими українськими словами), дивлячись у підлогу і постійно збиваючись з думки, він майже чверть години розповідав, як багато людей у області спілкуються «рускім язиком», посилаючись на Хартію місцевого самоврядування, Хартію мов, перепис населення і – найчастіше - на... неприйнятий проект Закону «Про мови» (sic!). При чому порушення облрадою Конституції він виправдав... «пробєламі в законодатєльствє»! Підсумовуючи свою сумбурну промову, він попрохав у суду ще 30 днів для збору статистичних даних. Більш за усе він був схожий на товстуна-двієчника, який вимушений відповідати у дошки урок, який не вивчив. Було його навіть трошки шкода. Зовсім трошки.
Промова його «колеги», «регіонала» Володимира Пашкова, булав лаконічнішою, але не менш безглуздою, хоча і більш агресивною. Не шкодуючи чорної фарби, він розповідав (російською мовою, звичайно), як у області притискають російськомовне населення, про зменшення кількості російськіх шкіл, про утиски у сфері культури... При цьому склалася парадоксальна ситуація: фактично Запорожець розповідав, як багато людей у області спілкуються російською, отже її треба визнати регіональною, а сам Пашков, навпаки, вів до того, що російська мова вимирає, і тільки визнання регіональною може її врятувати. У підсумку він, як і попередник, попрохав відстрочки розгляду, але вже до весни, посилаючись на те, що служби, які мають збирати статистичну інформацію, у нас працюють погано. Про те, що він сам депутат від керуючої у місті та країні партії, яка, власне, і має вдосконалювати роботу таких служб, він, певно, забув.
Слово перейшло до представника прокуратури, який підтримав прохання відповідачів (!), зазначивши лише, що місячної відстрочки вистачить обом сторонам. Врешті-решт, суддя вирішив призупинити розгляд справи до першого березня.
Із закінченням слухання трагедія закінчилася, розпочалася відверта комедія. Суддя різко перейшов на російську мову, пояснив своє рішення депутатам (щось мені підказує, що судді не зобов’язані це робити, виправте мене, якщо помиляюся), Пашков у відповідь сказав йому «по сєкрєту», що облрада рішення відміняти не буде, а там у лютому вже і Закон про мови приймуть... Садовий пробурмотів щось на кшталт «одобрямс», і актори розійшлися, явно задоволені один одним. Так завершилася ще одна дія українофобського фарсу у Запоріжжі. Завіса. Чи вже «занавєс»?
Юрій Гудименко, заступник Голови Запорізької обласної організації ВО "Свобода" з питань молодіжної політики
У Запорізькому окружному Адміністративному суді відбулося продовження судового засідання у справі за позовом прокурора Запорізької області до Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення № 47 від 08.09.2010 про надання російській мові статусу регіональної.
Від обласної зРади були присутні депутати Пашков (автор скандального проекту) і Запорожець. Перед засіданням вони ділилися один з одним «геніальними» думками на кшталт «па-украінски разгаварівают ілі інтелігенти, ілі калхознікі». Вів засідання суддя Садовий.
Спершу взяв слово представник прокуратури. Ламаною українською він пояснив суду, що позивач «не зміг» знайти копії документів 2006 року, коли прокуратурою було заблоковано аналогічне рішення облради. Слово було надано відповідачам.
Слово взяв депутат Запорожець. Російською мовою (з окремими українськими словами), дивлячись у підлогу і постійно збиваючись з думки, він майже чверть години розповідав, як багато людей у області спілкуються «рускім язиком», посилаючись на Хартію місцевого самоврядування, Хартію мов, перепис населення і – найчастіше - на... неприйнятий проект Закону «Про мови» (sic!). При чому порушення облрадою Конституції він виправдав... «пробєламі в законодатєльствє»! Підсумовуючи свою сумбурну промову, він попрохав у суду ще 30 днів для збору статистичних даних. Більш за усе він був схожий на товстуна-двієчника, який вимушений відповідати у дошки урок, який не вивчив. Було його навіть трошки шкода. Зовсім трошки.
Промова його «колеги», «регіонала» Володимира Пашкова, булав лаконічнішою, але не менш безглуздою, хоча і більш агресивною. Не шкодуючи чорної фарби, він розповідав (російською мовою, звичайно), як у області притискають російськомовне населення, про зменшення кількості російськіх шкіл, про утиски у сфері культури... При цьому склалася парадоксальна ситуація: фактично Запорожець розповідав, як багато людей у області спілкуються російською, отже її треба визнати регіональною, а сам Пашков, навпаки, вів до того, що російська мова вимирає, і тільки визнання регіональною може її врятувати. У підсумку він, як і попередник, попрохав відстрочки розгляду, але вже до весни, посилаючись на те, що служби, які мають збирати статистичну інформацію, у нас працюють погано. Про те, що він сам депутат від керуючої у місті та країні партії, яка, власне, і має вдосконалювати роботу таких служб, він, певно, забув.
Слово перейшло до представника прокуратури, який підтримав прохання відповідачів (!), зазначивши лише, що місячної відстрочки вистачить обом сторонам. Врешті-решт, суддя вирішив призупинити розгляд справи до першого березня.
Із закінченням слухання трагедія закінчилася, розпочалася відверта комедія. Суддя різко перейшов на російську мову, пояснив своє рішення депутатам (щось мені підказує, що судді не зобов’язані це робити, виправте мене, якщо помиляюся), Пашков у відповідь сказав йому «по сєкрєту», що облрада рішення відміняти не буде, а там у лютому вже і Закон про мови приймуть... Садовий пробурмотів щось на кшталт «одобрямс», і актори розійшлися, явно задоволені один одним. Так завершилася ще одна дія українофобського фарсу у Запоріжжі. Завіса. Чи вже «занавєс»?
Юрій Гудименко, заступник Голови Запорізької обласної організації ВО "Свобода" з питань молодіжної політики
