Тепер ми зрозуміли, навіщо нам армія

Одним з позитивних підсумків нинішніх подій стане суспільне переосмислення значення військової служби для захисту України.
Бо дотепер складалося враження, що, за невеликим виключенням, армія в суспільстві сприймалися як ісуюча не зрозуміло для чого. "Ми ж мирна країна" - так думали і соціалісти з Центральної Ради у 1917-му…
Армія не мала наміру реально воювати – бо з ким? З НАТО - так вони ніби тепер партнери; з Росією та Білоруссю? Тим більше. Навіть військова доктрина і весь устрій оборонного механізму з політичних міркувань не передбачали оборони від Росії - щоб Москва не образилася…
Те, що маємо зараз, - плід 25 років деморалізації та деградації армії: багато хто з-зовні (та, мабуть, і зсередини) дивилися на армію як на різновид сучасного козацтва - із зірками, званнями, але без реальних намірів воювати.
Нинішні події як мінімум гарантують:
– суспільне визнання нагальної необхідності мати сучасну, професійну, патріотично виховану армію - не щоб чуже захоплювати, а щоби у інших не було бажання до нашого дому непрохано пхатися;
– зростання престижу, авторитету і поваги до військових, що зробить військову кар'єру привабливою для молоді;
– складання нової, реалістичної військової доктрини, яка дозволить захистити Україну від агресії з будь-якого напрямку, навіть зараз неочікуваного.
Жодної поважної держави не може бути без сучасної армії. Агресор допомагає нам усвідомити і цей аспект державного будівництва, заохочує замість "потєшних полків" збудувати справді Українське військо. В якому більшість буде боронити рідну землю, як воїни з "Черкас".
Армія не мала наміру реально воювати – бо з ким? З НАТО - так вони ніби тепер партнери; з Росією та Білоруссю? Тим більше. Навіть військова доктрина і весь устрій оборонного механізму з політичних міркувань не передбачали оборони від Росії - щоб Москва не образилася…
Те, що маємо зараз, - плід 25 років деморалізації та деградації армії: багато хто з-зовні (та, мабуть, і зсередини) дивилися на армію як на різновид сучасного козацтва - із зірками, званнями, але без реальних намірів воювати.
Нинішні події як мінімум гарантують:
– суспільне визнання нагальної необхідності мати сучасну, професійну, патріотично виховану армію - не щоб чуже захоплювати, а щоби у інших не було бажання до нашого дому непрохано пхатися;
– зростання престижу, авторитету і поваги до військових, що зробить військову кар'єру привабливою для молоді;
– складання нової, реалістичної військової доктрини, яка дозволить захистити Україну від агресії з будь-якого напрямку, навіть зараз неочікуваного.
Жодної поважної держави не може бути без сучасної армії. Агресор допомагає нам усвідомити і цей аспект державного будівництва, заохочує замість "потєшних полків" збудувати справді Українське військо. В якому більшість буде боронити рідну землю, як воїни з "Черкас".