Освобожденные земли: Что происходит на отраженных ВСУ территориях Донбасса (КАРТА+ВИДЕО):

В этом году украинской армией был освобожден от русских террористов несколько населенных пунктов, о них и пойдет речь

Як відомо, від початку проведення Операції Об'єднаних сил на сході України 30 квітня 2018-го, Збройні Сили України повернули під свій контроль 15 км2 території з населеними пунктами. Зокрема, мова йде про Південне (Донецька область) і Золоте-4 (Луганська область).

Однак, з поверненням під протекторат України війна для цих населених пунктів не завершилась – російські бойовики роблять все, що в їх силах, щоб повернути втрачені ними території.

Південне (Донецька область)

До останнього часу Південне було поділене на три частини: кілька вулиць, які прилягають до шахти "Південної", контролюються українською армією; за териконом йшла "сіра зона"; а вже ближче до Горлівки і шахти ім. Гагаріна були позиції бойовиків.

З квітня терористи вирішили змінити становище і почали заходити в Південне. Селище могло стати для них плацдармом для ударів по контрольованому ЗСУ Залізному, тому враховуючи загрозу, командування прийняло рішення закріпитися в Південному. Це супроводжувалося зачисткою Чигарів (східної частини Південого) яка тривала з 8 по 17 травня цього року. З того часу все селище перейшло під контроль української влади.

Зокрема, 17 червня внаслідок обстрілу з боку бойовиків селища Південне зазнала поранення місцева мирна жителька. Вона отримала осколкові мінні поранення грудної клітини та стегна. 22 червня бойовики знову прицільно били по жителях Південного запальними снарядами. При цьому, основними об'єктами для ураження були приватні будівлі місцевих мешканців.

18 липня окупанти відкривали вогонь з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї по позиціях Об'єднаних сил у районі населеного пункту Південне. 12 серпня бойовики обстріляли житлові квартали Південного з заборонених Мінськом мінометів калібру 120-мм та станкових протитанкових гранатометів СПГ-9. В результаті обстрілу були зруйновані житлові і господарські будівлі. І тільки своєчасні дії військовослужбовців Збройних Сил України запобігли втрати серед мирного населення, яке вдалося вивести з-під обстрілу.

Ну а 26 серпня зранку російсько-терористичні війська обстріляли з міномета калібру 120-мм житловий сектор селища, який знаходиться на відстані кілометра від найближчих позицій ЗСУ. Осколками цієї міни було пошкоджено фасад будинку культури.

Майже одразу після деокупації у селищі була скасована встановлена бойовиками комендантська година і з'явився дільничний інспектор поліції та інші представники органів правопорядку та влади. А вже 6 липня запрацював пункт пропуску КПВВ "Золоте", який створили ще у 2016-му році, але який практично не працював через перешкоджання бойовиків.

Першу велику проблему, яку довелося вирішувати українській владі після повернення в Золоте – це вивезення побутового та іншого сміття, яке накопичувалося протягом усіх років окупації. Сміття було настільки багато, що цей процес тривав кілька днів.

Одночасно довелося вирішувати й більш глобальну проблему – рятувати однойменну шахту від підтоплення. На шахті "Золоте" за бюджетні кошти було встановлене відповідне насосне обладнання, яке дозволило вже до середини серпня зупинити наступ ґрунтових вод. Селище почало готуватися до відновлення повноцінного життя.

Однак, як це часто буває, російські бойовики не змирилися з втратою контролю над населеним пунктом і час від часу дають про себе знати. При цьому, терористи не гребують й обстрілами мирного населення. Так, 8 серпня в результаті обстрілу з протитанкового ракетного комплексу автомобіля з українськими військовими в межах населеного пункту, постраждала цивільна особа – 16-річна дівчина. Що стосується бійців ЗСУ, то один загинув і один зазнав поранення.

Крім цього, 10 липня з боку непідконтрольного українській владі населеного пункту Золоте-5, ворог підступно обстріляв житлові квартали жителів звільненого Золотого-4. Руйнування зазнали подвір'я розташовані прямо у центрі селища і лише дивом довелось уникнути жертв серед цивільного населення. Ну а 25 серпня вони прицільно обстріляли селище з мінометів калібру 120-мм і 82-мм, гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Окремо стоїть село Жолобок (Луганська область), яке досі перебуває у "сірій зоні", однак терористи "ЛНР" не залишають спроб встановити там свій контроль. Останнім часом це невеличке село на Бахмутській трасі стало справжнім епіцентром війни на Донбасі, навіть незважаючи на так зване "хлібне перемир'я".

Зокрема, 17 серпня, бойовики спалили одразу 16 будинків мирних жителів Жолобка. У відповідь на це бійці батальйону "Айдар" виявили та знешкодили танк бойовиків.

Але найгарячіше було напередодні Дня Незалежності – 23 серпня, коли близько 06:00 під прикриттям артилерії та мінометного вогню противник наблизився до передових позицій однієї з механізованих бригад біля Жолобка та здійснив спробу захоплення спостережних постів вздовж Бахмутської траси.

Відкривши вогонь у відповідь і застосувавши резерви, українські захисники відбили атаку, попутно знищивши 8 та поранивши 11 бойовиків. Разом з тим, під час бою четверо українських військових загинули і ще семеро дістали поранення.

Все це говорить про те, що ніякого миру з таким ворогом, як Росія і її викормиші "ДНР" і "ЛНР", бути не може апріорі. Справжній мир на Донбасі настане лише після перемоги – повної і беззаперечної. А поки її не буде, прикордонні населені пункти будуть потерпати від ворожих обстрілів і постійної загрози повторної окупації.

По материалам:  Depo.Війна