Рік з початку пандемії: як COVID-19 змінив життя українців

Пандемія коронавірусу за рік докорінно змінила життя українців – робота, доходи, як спосіб життя, дозвілля, спілкування. Перефразувавши слова філософа, можна сказати: "Все, що нас не вбиває, робить інакшим".

Пандемія COVID-19: круто вона змінила життя всього світу, й українців зокрема. Рівно рік тому, 11 березня 2020-го, ВООЗ офіційно оголосила про початок пандемії.

Будучи найбільшою країною Європи, Україна має один із найнижчих у регіоні ВВП на душу населення, випереджаючи за цим показником лише Молдову. Такі дані наводить МВФ, пише "Радіо Свобода".

Проте переважна більшість українських родин ще гостріше відчувала фінансові труднощі під час кризи та пандемії.

За даними статистики, 2019 р. країна загалом заробила 3,97 трлн грн, тоді як річний ВВП в перерахунку на одного українця становив 94 590 грн, повідомляє Укрстат. У 2020 році український ВВП впав на 5-7,7% – такими є попередні дані Міністерства фінансів України, Світового банку та МВФ, пише джерело.

Під час пандемії поменшало роботи. Якщо вірити статистиці, то наразі не працює кожен 10-й працездатний громадянин, хоча торік без роботи сидів кожен 12-й.

За даними порталу Opendatabot, за перший місяць карантину вдвічі зменшилась кількість вільних вакансій на онлайн-сервісах пошуку роботи. "Провал" був настільки великим, що до березневого рівня кількість вакансій відновилася аж у грудні.

Здавалося б, оптимізму має додати ситуація середньою зарплатнею, яка на кінець грудня 2020 перевищила 14 тисяч гривень. Однак це державні дані, які наводяться у гривні та чомусь не враховують інфляції. Тож по суті рівень зарплати не надто відрізняється від рівня, який був у грудні 2019.

Малі підприємці не в кращій ситуації, пише видання: в Україні зареєстровано 1,91 млн ФОПів. За пандемійний 2020 рік цей показник практично не виріс. До того ж, понад третина ФОПів потребує фінансової допомоги через карантин.

За недержавними даними, станом на червень 2020 зазнали великих збитків через карантин та відсутність фінансових резервів 86% ФОПів, свідчить опитування Європейської бізнес-асоціації. Причому кожен третій ФОП говорить, що втратив від 50% до 75% доходів і водночас наростив борги.

Як повідомляється, від початку пандемії в Україні різко впала кількість новостворених малих підприємств, у перші місяці карантину закривалося значно більше ФОПів, ніж виникало нових: люди боялися починати свою справу в умовах невизначеності. Так, у березні 2020-го реєструвалося понад 5400 фізичних осіб-підприємців на тиждень. Після цього – трикратне падіння. І лише у червні 2020-го цей показник досяг докарантинного рівня.

На думку віцепрезидентки Київської школи економіки Олесі Верченко, криза 2020 р. значно тяжча для української економіки, ніж, наприклад, криза 2009-го.

"Пам'ятаємо, як важко ми пережили кризу 2009 року. А ця криза – в рази гірша, ніж попередня. Те що бідні країни постраждають від неї більше, ніж багаті – це однозначно. Але що найгірше, криза по-різному впливає на людей з різним рівнем доходів в межах однієї країни. Збільшиться розрив між бідними людьми та забезпеченими. І, відповідно, потрібні будуть десятки років, щоб цей розрив подолати", – каже вона.

За словами пані Верченко, пандемія змінила поведінку та спосіб життя українців, що вплинуло на цілі галузі економіки.

"Це стосується передусім відвідування місць відпочинку, культурних та інших заходів. Насправді майже всі країни світу є "сервісними економіками" (коли домінує сфера послуг, а не виробництво – РС). І в Україні близько 60% ВВП виробляється у "секторі сервісу". І це саме той сектор, який постраждав найбільше. Зміни у поведінці українців – цілком адекватні ситуації. Але економіка вже ніколи не буде такою, як раніше", – вважає економістка.

Українці тепер значно рідше відпочивають за межами домівок – у ресторанах, закладах культури, салонах краси, нічних клубах, спорткомплексах тощо. Спершу – через карантинні заходи, коли цей бізнес не працював. Потім – через страх інфікуватися і правила соціального дистанціювання. Коли ж сфера розваг і обслуговування почала поступово повертати клієнтів, уряд запровадив "локдаун вихідного дня". Хоча саме на суботу і неділю припадає близько половини клієнтів, кажуть представники цього бізнесу.

У перші три місяці українських карантинних обмежень доходи закладів громадського харчування впали у 3-4 рази. У травні ресторани працювали десь на половину потужності. І навіть у грудні 2020-го цей показник не вийшов на рівень докарантинного лютого – місяця, пише видання.

Пережили пандемію не всі. У квітні – травні працювала третина українських кафе та ресторанів, включно із тими, хто взявся за доставку чи продавав їжу на виніс. У червні змогли відновитися 4 із 5 закладів громадського харчування – і приблизно на цьому рівні галузь тримається досі. 20% українського ресторанного бізнесу закрилося назовсім. Про це свідчать дані Joinposter та Opendatabot.

Ось що розповів "РС" власник Veterano Pizza та співзасновник Veterano Group Леонід Остальцев:

"Після першого локдауну ми мали загальний мінус 700 тис. грн. Я докредитовувався, думав, що це нас врятує. Не звільнив жодного співробітника, натомість ми запустили формат доставки з нашого закладу. Але, на жаль, доставка закриває лише 20% від нашого нормального обороту, який дає змогу бізнесу жити й розвиватися. Жодна модель, якщо вона не відкривалася одразу у форматі доставки, не зможе так вижити, бо це зовсім інша математика".

За його словами, осінній локдаун вихідного дня був "безглуздим рішенням" з точки зору боротьби з коронавірусом, однак додав фінансових проблем сфері послуг, адже "вихідні – це 60% від загального обороту".

Ветеран російсько-української війни порівнює виживання бізнесу в умовах пандемії та несподіваних "локдаунів" від уряду зі своїм воєнним досвідом.

"Це таке саме планування. Це – виважені ризики. Це команда, на яку ти покладаєшся. Єдина відмінність: тут тебе не вб'ють. ... Але зараз ситуація з коронавірусом мені нагадує ось що: командир дає завдання взяти он ту висоту. Ти запитуєш: скільки там супротивника, хто зі мною в команді, яке я маю озброєння? І на коли це треба зробити? А він відмахується: "Дядьку, іди й роби!". Так і зараз. Є величезні чинники, незалежні від мене. Є якісь державні рішення, і я можу лише працювати з їхніми наслідками... Мені ще пощастило: моя дружина – свята: вона і сама працює, і мене може підстрахувати. ... Але сімейний лікар виписує заспокійливі, бо зараз живемо в постійному стресі. І я не знаю, які заспокійливі можуть допомогти, коли все, що ти будував п'ять років, може піти до біса... Ми зрештою переможемо цю ситуацію. Питання в тому, якою кров'ю ми відбудемося", – каже пан Остальцев.

Навіть у ті місяці 2020-го, коли громадське харчування могло працювати сім днів на тиждень, воно не вийшло на докризові рівні, пише видання.

Змінюються не лише правила гри у сфері послуг, але й звички українців, кажуть психологи. Хоча потреба у спілкуванні та дозвіллі не зменшилася, громадяни значно рідше "виходять в люди". І навпаки: постійні клієнти низки закладів виступають з ініціативами, які допомагають бізнесу вижити: під час жорсткого карантину замовляти доставку їжі, а в період "локдауну вихідного дня" – збиратися з друзями на каву в будні.

Українці стали більше їсти і менше рухатися, кажуть дієтологи. Хтось більше їсть через те, що працює з дому. Хтось – "заїдає" стрес солоденьким.

ВООЗ прирівнює поширення зайвої ваги у світі до епідемії: майже 40% землян переїдають, мають надлишкові кілограми, і останніми роками від ожиріння та супутніх хвороб помирає значно більше людей, ніж від голоду. Ситуація в Україні – ще гірша: майже 60% повнолітніх громадян мають зайву вагу, кожен четвертий – потерпає від ожиріння, пише видання.

При цьому, за даними Укрстат, найбільша стаття витрат у середньому родинному бюджеті – це харчування: на нього йде близько 40% коштів.

"Кожен з нас уперше опинився в такій стресовій ситуації (пандемія – ред.). І в більшості людей перша реакція на стрес – "заїсти" його. Є ще частина, яка "стресує" і не їсть, але натомість береться за якусь діяльність. В умовах карантину, коли жодної активної діяльності не було, українці просто почали більше їсти. Як наслідок, дуже збільшилася кількість людей із зайвою вагою", – каже дієтолог Мирослава Ульяніна.

І додає: "Як не дивно, зайві кілограми з'явилися навіть у тих людей, які займаються спортом, якісно харчуються. ... Чому так сталося? Навіть коли ви їсте здорову їжу, ви можете набрати вагу: якщо споживаєте більше, ніж витрачаєте. До того ж, під час хронічного стресу починає інакше працювати гормональна система, і на цьому тлі організм "запасає" зайві кілограми".

Дієтолог попереджає, що "наїдена" під час карантину маса невдовзі може призвести до хвороб серця, судин, кінцівок, до цукрового діабету та інших проблем.

На думку лікарки, 2020 рік дав українцям три уроки:

У 2020 році українці значно рідше їздили відпочивати.

Про цю тенденцію свідчать і держстатистика, і транспортні показники. Наприклад, в квітні й травні 2020 українці бронювали у 10–20 разів менше квитків, ніж в останній тиждень перед карантином. І лише в середині серпня, завдяки "сезону відпусток", брали квитки на літак частіше, ніж на початку березня, пише видання. А от наприкінці 2020-го, попри свята, українці бронювали авіаквитки на 25% менш активно, ніж до пандемії.

Туристична статистика показує схожі тенденції. Якщо у 2019 р., до прикладу, відпочивати в Туреччину полетіло 1,5 млн українців, то в "коронавірусному" 2020, попри сприятливу туристичну політику цієї країни, туристів було чи не втричі менше, пише видання.

З одного боку, причиною цього є менша фінансова спроможність українців, а з іншого – через пандемію скоротилася кількість доступних туристичних напрямків. Туроператори кажуть, що українці не планують подорожі далі, ніж на місяць наперед: бояться невизначеності.

Крім того, є люди, які не готові платити за тест на коронавірус заради поїздки, а також сидіти у масках під час усього авіаперельоту.

Натомість, зазначається, зростає кількість самоорганізованих мандрівників: вони купують спорядження і мандрують Україною з мінімальними фінансовими витратами або ж вирушають на іноземні пішохідні маршрути.

"Чимало з тих туристів, які у 2020–му не поїхали за кордон, готові відпочивати в Україні. Тому розвивається активний самостійний туризм: піші походи в горах, сплави по річках і велопоходи. Це відбувається саме внаслідок COVID–19: такі мандри несуть мінімальні ризики. Люди самі купують спорядження, з'являються профільні сайти з порадами таким мандрівниками. В закордонних поїздках такі самостійні туристи обирають пішохідну Лікійську стежку та в Каппадокію", – розповідає Юрій Дереш, представник одного з українських туроператорів.

Чимало туристів обирають дешевший відпочинок, ніж торік, а то й зовсім відмовляються від нього.

Воліють залишитися вдома й іноземці, які приїздили до України як туристи. Більшість із них відвідувала Чорнобильську зону, Київ та Львів. Спеціалізовані туроператори, втративши більшість своїх іноземних клієнтів, змінили формат подорожей, здешевили їх та спробували переконати українських туристів мандрувати Україною, пише видання.

"За один день минулого року ми возили стільки туристів, скільки зараз возимо за місяць. Ми повністю перепрофілювалися на українських туристів, тому що іноземці не їдуть. Звісно, тури подешевшали, і ми адаптували їхню тематику для українців. Майже весь цей рік ми працюємо в режимі енергозбереження. Працюємо в режимі "24/7", намагаючись адаптуватися до не завжди адекватних дій нашої влади і при цьому привабити українських туристів", – розповідає туроператор Ярослав Ємельяненко.

Іноземці вважали Чорнобиль найцікавішим місцем, яке варто подивитися в Україні та їхали до нього з інших кінців світу, визнає Ярослав Ємельяненко. Тоді як українців, у яких Чорнобиль асоціюється лише з трагедією та з радіаційною небезпекою, треба переконувати в тому, що туди варто їхати й там є, що подивитися, каже він.

У 2020 році наймані працівники, чия робота не пов'язана з безпосереднім виробництвом, працювали з дому, щоб зменшити ризики зараження коронавірусом. Ідеться і про навчальні заклади, і про ЗМІ, і про офіси великих компаній.

Дистанційна робота в цілому виявилася на 20% більш продуктивною, ніж робота в офісі, стверджує Європейська бізнес–асоціація.

З іншого боку, інвестиційний банкір Сергій Фурса каже, що світ готується "повертатися до нормальності", зокрема і щодо відновлення офісного режиму роботи.

"Ми побачимо у 2021 році, коли життя повернеться до нормальності, чи дійсно відбулися якісь (довготривалі) зміни. Втім, я не думаю, що вони будуть значними. Так, є чимало людей, які почали працювати не з офісів, а з дому. Однак дослідження, які провели американські компанії, показали, що суттєво падає продуктивність праці, коли працівники виконують роботу вдома в піжамах. Тому навряд чи роботодавці будуть лояльні до такого формату, коли пандемія закінчиться", – прогнозує експерт.

Водночас він визнає, що коронакриза впливає і на фінансові ринки, і на плани конкретних людей, не пов'язані з роботою.

У 2020 році Україна вимушено зробила "квантовий стрибок" у розвитку онлайн–освіти. Більшість навчальних програм освітніх закладів "переїхали" в онлайн, за винятком дитсадків, молодших класів та частково – перших курсів вишів. Методики навчання онлайн у різних викладачів різні: хтось використовує сучасні інструменти для обміну даними та онлайн–конференцій, хтось – обмежувався надсиланням світлин зі сторінками завдання на конкретний урок.

Дистанційна освіта означає більше навантаження на батьків школярів, визнає Олеся Верченко.

Крім того, діти дезорієнтовані бо не знають, коли мама "вдома з ними", а коли – "вдома на роботі", каже економістка.

І додає, що з одного боку, батьки та діти заощаджують час на дорогу, навчаючись онлайн, з іншого – можуть бути віддалені негативні наслідки.

"У дітей може виникнути травма через те, що батьки вдома, але не можуть приділити їм часу. З іншого – рівень спілкування посилився. Насправді це все дуже впливає психологічно, цьому треба вчитися. Найгірше, що ця ситуація невизначеності невідомо коли закінчиться. І її наслідки триватимуть ще упродовж багатьох років. Економічні дослідження свідчать, що закриття школи на карантин на декілька тижнів має віддалені наслідки на десятки років уперед. Що вже говорити про нинішню ситуацію, коли карантин у закладах освіти триває місяцями", – наголошує віцепрезидентка Київської школи економіки.

Соціальний психолог Вадим Васютинський вважає, що головною проблемою обмежень під час пандемії є питання соціалізації дітей.

"Теперішні умови, коли дітей позбавляють значної частини спілкування, матимуть негативні наслідки, які ми зараз навіть не можемо уповні оцінити. Для повноцінної соціалізації дитина має спілкуватися з усіма віковими і соціальними категоріями, і кожна з них має певний вплив на її розвиток. Для дорослого три місяці ізоляції – не велика проблема. А для дитини – незворотний вплив, або вплив, який потім буде дуже важко компенсувати. Ми ще побачимо численні дослідження про те, як на розвиток дітей вплинули пандемія і карантинні обмеження 2020 року", – прогнозує дослідник.

Онлайн-магазини та служби доставки під час пандемії перебрали на себе значну частину торгівлі та замінили українцям звичний шопінг, кажуть економісти.

За даними соцопитування мережею Інтернет користується близько 80% українців, кожен четвертий із яких – регулярно купує товари і послуги онлайн, пише видання.

У період жорсткого карантину відвідуваність онлайн-магазинів зростала на 38% порівняно з минулим роком, а частка завершених покупок від усіх відвідувачів – виросла більш ніж на третину, показали профільні дослідження. Зростання продовжилося навіть після відновлення роботи звичайних офлайн-крамниць.

Найпопулярніші товари, які українці купують онлайн: одяг, електроніка, побутова техніка, косметика і парфуми, зазначає видання.

На початку карантину український уряд запровадив транспортні обмеження: спершу міжміські, а пізніше – влада низки великих міст зупиняла громадський транспорт. Та на власників автівок це слабо вплинуло.

Аналітика кажуть, що це не призвело до збільшення купівлі нових автомобілів в Україні. Українці, маючи фінансові труднощі, переорієнтувалися на "автомобільний секонд-хенд": в деякі місяці 2020 р. українці реєстрували у 1,5 рази більше вживаних іномарок, ніж у такий самий сезон за рік до того. Такі дані наводить Асоціація автовиробників України.

Один і той самий українець у лютому і в грудні 2020 року – поводиться як дві різні людини, помітили психологи. За неповний рік пандемія, карантин, епідемічні ризики і власні страхи змінили моделі поведінки людей і виробили звички, які вже стають "новою нормою".

Так спостереження наводить соціальний психолог, доктор психологічних наук Вадим Васютинський:

"Перше: люди стали поводитися обережніше. Коли був весняний шок (спричинений інформацією про коронавірус та карантином) – вулиці міст майже вимирали. Люди стали здебільшого дотримуватися соціальної дистанції та уникати скупчень. ... Друге: ми бачимо, як зростає нервозність у всіх видах стосунків, через втому і незрозумілі перспективи. Оскільки влада не лише безпорадна, але й не дає чітких пояснень своїх дій".

Люди дезорієнтовані та напружені адже не мають чіткого розуміння, якою є небезпека та як саме можна зменшити ризик. Психолог вказує і на третю тенденцію: зменшення рівня спілкування між людьми.

"Відчуження як неминучий елемент поведінки і неминучий наслідок необхідності зменшити контакти. Для цього є об'єктивні причини. Але, як наслідок, люди намагаються вирішувати власні проблеми самотужки. Є певні плюси в тому, що ти намагаєшся не розраховувати на інших. Але люди фактично стають непотрібними одне одному. Тобто, ми залишаємося зі своєю потребою спілкуватися (вона не зникла) але – без самого спілкування", – говорить психолог про вплив пандемії на українців.

За матеріалами: 5.ua