Зеркаль: Рішення суду щодо "Північного потоку-2" зіпсувало плани Кремля
Рішення німецького суду не зупинить плани з будівництва та запуску газопроводу, але змусить Росію грати за європейськими правилами. Про це пише у фейсбуці радник міністра енергетики України Лана Зеркаль, повідомляє Цензор.НЕТ.
«Винятків не буде: двері зачиняються. «Північний потік — 2» не буде звільнено від вимог газової директиви ЄС … Що це означає? А те, що доставка і транспортування газу по трубі мають бути розділені, тобто має відбутися знайомий нам анбандлінг. А ще те, що вільна конкуренція і недопущення зловживання доступом до ринку не є порожніми словами для ЄС і вони готові відстоювати чесні і справедливі правила гри», — підкреслила Зеркаль.
За її словами, рішення суду не вплине на будівництво газопроводу, але змінить його роботу.
«Газпрому» доведеться ділитися. Мало того, що компанія-оператор повинна бути незалежною від нього, так ще і 50% газу в трубі мають постачати треті сторони. Так, це не зупинить будівництво проєкту, але, м’яко кажучи, вже зіпсувало плани Кремля. Ну і пам’ятаємо, ми теж активно працюємо, щоб закрити ці «двері необмежених можливостей» «Газпрому» назавжди», — підсумувала Зеркаль.
Як повідомлялося, оператор «Північного потоку-2» програв суд у Німеччині і має стати незалежним від «Газпрому»
І це ще не всі камені спотикання «Північного потоку-2»
Ще однією загрозою для «Газпрому» є штраф антимонопольного відомства Польщі від 6 жовтня 2020 року, накладений на нього за підсумками антимонопольного розслідування. Розмір штрафу чималий — 7,6 млрд дол. із одночасним зобов’язанням розірвати угоду з реалізації проєкту «Північний потік-2» між «Газпромом» та його європейськими партнерами. «Газпром» офіційно визнає цей ризик. Він фігурує у нещодавно випущеній звітності ПАО «Газпром» за другий квартал 2021 року. Рішення польського суду очікується ще цього року, але буде оскаржене «Газпромом» у судових інстанціях ЄС. Проте польська сторона зможе вдатися до початку процедури стягнення через заморожування активів «Газпрому» в різних країнах Європи. Зокрема, через арешт акцій низки дочірніх компаній «Газпрому» в Європі чи деінде.
Беручи все наведене до уваги, а також те, що Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, має Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства між Україною та ЄС, є членом Енергетичного співтовариства, Київ повинен вимагати застосування принципу енергетичної солідарності між Україною, ЄС і країнами-членами..
«Винятків не буде: двері зачиняються. «Північний потік — 2» не буде звільнено від вимог газової директиви ЄС … Що це означає? А те, що доставка і транспортування газу по трубі мають бути розділені, тобто має відбутися знайомий нам анбандлінг. А ще те, що вільна конкуренція і недопущення зловживання доступом до ринку не є порожніми словами для ЄС і вони готові відстоювати чесні і справедливі правила гри», — підкреслила Зеркаль.
За її словами, рішення суду не вплине на будівництво газопроводу, але змінить його роботу.
«Газпрому» доведеться ділитися. Мало того, що компанія-оператор повинна бути незалежною від нього, так ще і 50% газу в трубі мають постачати треті сторони. Так, це не зупинить будівництво проєкту, але, м’яко кажучи, вже зіпсувало плани Кремля. Ну і пам’ятаємо, ми теж активно працюємо, щоб закрити ці «двері необмежених можливостей» «Газпрому» назавжди», — підсумувала Зеркаль.
Як повідомлялося, оператор «Північного потоку-2» програв суд у Німеччині і має стати незалежним від «Газпрому»
І це ще не всі камені спотикання «Північного потоку-2»
Ще однією загрозою для «Газпрому» є штраф антимонопольного відомства Польщі від 6 жовтня 2020 року, накладений на нього за підсумками антимонопольного розслідування. Розмір штрафу чималий — 7,6 млрд дол. із одночасним зобов’язанням розірвати угоду з реалізації проєкту «Північний потік-2» між «Газпромом» та його європейськими партнерами. «Газпром» офіційно визнає цей ризик. Він фігурує у нещодавно випущеній звітності ПАО «Газпром» за другий квартал 2021 року. Рішення польського суду очікується ще цього року, але буде оскаржене «Газпромом» у судових інстанціях ЄС. Проте польська сторона зможе вдатися до початку процедури стягнення через заморожування активів «Газпрому» в різних країнах Європи. Зокрема, через арешт акцій низки дочірніх компаній «Газпрому» в Європі чи деінде.
Беручи все наведене до уваги, а також те, що Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, має Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства між Україною та ЄС, є членом Енергетичного співтовариства, Київ повинен вимагати застосування принципу енергетичної солідарності між Україною, ЄС і країнами-членами..
