Суд у Німеччині прийняв рішення щодо оператора "Північного потоку-2"
Вищий земельний суд Дюссельдорфа виніс рішення за скаргою компанії-оператора Nord Steam 2 на Федеральне мережеве агентство Bundesnetzagentur та вирішив, що газопровід повинен відповідати нормам газової директиви ЄС. Про це повідомляє Reuters з посианням на рішення суду.
Це означає, що 50% пропускної здатності газопроводу мають стати доступні для інших постачальників.
Правила ЄС вимагають, щоб компанії, які виробляють, транспортують і поширюють газ на території Євросоюзу, були самостійними. Повинні забезпечувати чесну конкуренцію на ринку і запобігти можливим перешкодам для інших компаній у доступі до інфраструктури. Тобто компанія, яка транспортує газ, повинна продавати свої потужності третім сторонам.
Попри те, що газопровід добудований на 99%, прем'єр-міністр Денис Шмигаль і голова Офісу президента України Андрій Єрмак тільки 13 серпня підписали документи про створення робочої групи з нейтралізації загроз національній безпеці, пов’язаних з майбутнім запуском газопроводу «Північний потік-2».
Наприкінці липня США і Німеччина досягли угоди щодо газопроводу «Північний потік-2». Сполучені Штати не зупинятимуть добудову російського проєкту. У травні Вашингтон відмовився вводити санкції проти оператора газопроводу Nord Stream 2 AG і його директора Маттіаса Варніга.
Серед компенсацій, запропонованих Україні за неперешкоджання добудові і запуску газопроводу: продовження контракту на транзит газу; 1 млрд доларів інвестицій у відновлювану енергетику країни (збитки в разі припинення транзиту — 2 млрд щорічно); використання української ГТС для транзиту зеленого водню. Німеччина і США також декларують готовність ініціювати нові санкції проти Росії, якщо після запуску «СП-2» Кремль спробує залишити Україну без транзиту.
Тим часом Київ ініціював консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо «Північного потоку-2». Україна скептично ставиться до обіцянок, продовжуючи вимагати конкретних гарантій на найближчі роки, і домагатися зупинки геополітичного проєкту Кремля.
Більше про газову політику Берліна читайте читайте в інтерв’ю Тетяни Силіної із пані послом Німеччини Анкою Фельдгузен «Усі бояться бути з Росією в прямій війні»», а також в статті Костянтина Єлісєєва «Візит «вибачення» Меркель».
За матеріалами:ZN,UA
Це означає, що 50% пропускної здатності газопроводу мають стати доступні для інших постачальників.
Правила ЄС вимагають, щоб компанії, які виробляють, транспортують і поширюють газ на території Євросоюзу, були самостійними. Повинні забезпечувати чесну конкуренцію на ринку і запобігти можливим перешкодам для інших компаній у доступі до інфраструктури. Тобто компанія, яка транспортує газ, повинна продавати свої потужності третім сторонам.
Попри те, що газопровід добудований на 99%, прем'єр-міністр Денис Шмигаль і голова Офісу президента України Андрій Єрмак тільки 13 серпня підписали документи про створення робочої групи з нейтралізації загроз національній безпеці, пов’язаних з майбутнім запуском газопроводу «Північний потік-2».
Наприкінці липня США і Німеччина досягли угоди щодо газопроводу «Північний потік-2». Сполучені Штати не зупинятимуть добудову російського проєкту. У травні Вашингтон відмовився вводити санкції проти оператора газопроводу Nord Stream 2 AG і його директора Маттіаса Варніга.
Серед компенсацій, запропонованих Україні за неперешкоджання добудові і запуску газопроводу: продовження контракту на транзит газу; 1 млрд доларів інвестицій у відновлювану енергетику країни (збитки в разі припинення транзиту — 2 млрд щорічно); використання української ГТС для транзиту зеленого водню. Німеччина і США також декларують готовність ініціювати нові санкції проти Росії, якщо після запуску «СП-2» Кремль спробує залишити Україну без транзиту.
Тим часом Київ ініціював консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо «Північного потоку-2». Україна скептично ставиться до обіцянок, продовжуючи вимагати конкретних гарантій на найближчі роки, і домагатися зупинки геополітичного проєкту Кремля.
Більше про газову політику Берліна читайте читайте в інтерв’ю Тетяни Силіної із пані послом Німеччини Анкою Фельдгузен «Усі бояться бути з Росією в прямій війні»», а також в статті Костянтина Єлісєєва «Візит «вибачення» Меркель».
За матеріалами:ZN,UA
