У Чернівцях запустили проєкт, що допоможе стримати ковід в Україні
Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні на початку червня ініціювало в Чернівцях пілотний проєкт із відстеження й подальшої роботи з тими, хто контактував із хворими на СОVID-19. Це був дружній жест допомоги буковинським епідеміологам від голови Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхта.
Нині проєкт прояснює одне з найактуальніших питань: як нам жити й виживати в ковідну епоху, пише Світлана Ісаченко у статті «Контакт із „короною“: знайти і вберегти». Постановою головного державного санітарного лікаря України № 7 від 2 серпня результати роботи спеціалістів Чернівецького обласного центру контролю та профілактики хвороб у рамках цього проєкту надіслані у вигляді рекомендацій у всі області.
«З початку березня 2020 року, коли в Чернівцях, уперше в країні, діагностували інфікування коронавірусом, дані про нових хворих та коло їхніх контактних осіб спеціалісти на місцях вписували в паперову анкету й надсилали для обробки та узагальнення в наш центр. Тут їх цілодобово вносили в базу даних, щоб отримати об’єктивну картину епідемічної ситуації, бо інакше адекватних дійових заходів у боротьбі з пандемією не розробити», — розповідає в.о директора ДП «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Наталія Гопко.
Це була копітка, виснажлива, але вкрай потрібна праця, наголошує співрозмовниця.
Завдяки підтримці ВООЗ, на допомогу епідеміологам прийшли безмежні можливості технічного прогресу. Центр отримав комп’ютери, 90 мобільних телефонів зі спецфункціями для оперативної роботи епідеміологів, а головне — програмне забезпечення с доступом до сервера, який дає змогу приймати й аналізувати дані епідрозслідувань кожного випадку захворювання на ковід і зводити їх у режимі онлайн у єдину картину епідситуації на рівні області чи окремої громади.
Ця програма базується на програмі Go.Data, раніше розробленій ВООЗ для розслідування спалахів лихоманки Ебола і вдосконаленій для збирання польових даних під час надзвичайних ситуацій загалом у сфері громадського здоров’я.
Тож у пілотному проєкті з відстеження коронавірусних контактів Чернівці виконували ще один важливий для ВООЗ мініпроєкт — адаптували Go.Data під роботу з СОVID-19. Цей досвід може знадобитися і для боротьби з іншими суспільно небезпечними хворобами.
У рамках проєкту в Чернівцях сформували вісім команд із 70 фахівців з прив’язкою до певних адміністративно-територіальних одиниць — районів і територіальних громад. Спеціалісти, що до них увійшли, прицільно відстежували, з ким контактував хворий на ковід. На одного епідеміолога може припадати до 100 контактників. Анкетування хворих і контактних осіб дозволяє візуалізувати ланцюги передачі інфекції.
Але не тільки стандартизація відстеження ковід-контактів є важливим результатом пілотного проєкту. Після виявлення й опитування контактних осіб лікар-епідеміолог бере на себе надважливе завдання надавати потрібну їм консультативну допомогу. Він реально стоїть на варті їхніх здоров’я та життя, наголошує авторка.
«Завдяки результатам і досвідові чернівецького пілотного проєкту ми можемо прицільно акцентувати епідеміологічну роботу на профілактичних заходах серед представників конкретних професій, а також регулювати нормативно-правову базу для дійового контролю за епідеміологічною ситуацією», — пояснює головний санлікар Ігор Кузін.
На його думку, поширення на всі області досвіду пілотного проєкту ВООЗ, відпрацьованого на Буковині, дозволяє епідеміологам і сімейним лікарям тримати в полі зору всіх, хто контактував із хворим на коронавірус, а отже контролювати стан їхнього здоров’я та допомогти перебути самоізоляцію. Адже в умовах вірусних епідемій головне — швидко виявити захворювання й запобігти його поширенню.
Як протистояти ковідові й не допускати критичних ситуацій із перевантаженими лікарнями? Напрацьована в пілотному проєкті ВООЗ модель спостереження за інфікованими і контактними особами ефективно допомагає перервати ланцюги інфікування та локалізувати епідемічний процес.
За матеріалами: ZN.UA
Нині проєкт прояснює одне з найактуальніших питань: як нам жити й виживати в ковідну епоху, пише Світлана Ісаченко у статті «Контакт із „короною“: знайти і вберегти». Постановою головного державного санітарного лікаря України № 7 від 2 серпня результати роботи спеціалістів Чернівецького обласного центру контролю та профілактики хвороб у рамках цього проєкту надіслані у вигляді рекомендацій у всі області.
«З початку березня 2020 року, коли в Чернівцях, уперше в країні, діагностували інфікування коронавірусом, дані про нових хворих та коло їхніх контактних осіб спеціалісти на місцях вписували в паперову анкету й надсилали для обробки та узагальнення в наш центр. Тут їх цілодобово вносили в базу даних, щоб отримати об’єктивну картину епідемічної ситуації, бо інакше адекватних дійових заходів у боротьбі з пандемією не розробити», — розповідає в.о директора ДП «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Наталія Гопко.
Це була копітка, виснажлива, але вкрай потрібна праця, наголошує співрозмовниця.
Завдяки підтримці ВООЗ, на допомогу епідеміологам прийшли безмежні можливості технічного прогресу. Центр отримав комп’ютери, 90 мобільних телефонів зі спецфункціями для оперативної роботи епідеміологів, а головне — програмне забезпечення с доступом до сервера, який дає змогу приймати й аналізувати дані епідрозслідувань кожного випадку захворювання на ковід і зводити їх у режимі онлайн у єдину картину епідситуації на рівні області чи окремої громади.
Ця програма базується на програмі Go.Data, раніше розробленій ВООЗ для розслідування спалахів лихоманки Ебола і вдосконаленій для збирання польових даних під час надзвичайних ситуацій загалом у сфері громадського здоров’я.
Тож у пілотному проєкті з відстеження коронавірусних контактів Чернівці виконували ще один важливий для ВООЗ мініпроєкт — адаптували Go.Data під роботу з СОVID-19. Цей досвід може знадобитися і для боротьби з іншими суспільно небезпечними хворобами.
У рамках проєкту в Чернівцях сформували вісім команд із 70 фахівців з прив’язкою до певних адміністративно-територіальних одиниць — районів і територіальних громад. Спеціалісти, що до них увійшли, прицільно відстежували, з ким контактував хворий на ковід. На одного епідеміолога може припадати до 100 контактників. Анкетування хворих і контактних осіб дозволяє візуалізувати ланцюги передачі інфекції.
Але не тільки стандартизація відстеження ковід-контактів є важливим результатом пілотного проєкту. Після виявлення й опитування контактних осіб лікар-епідеміолог бере на себе надважливе завдання надавати потрібну їм консультативну допомогу. Він реально стоїть на варті їхніх здоров’я та життя, наголошує авторка.
«Завдяки результатам і досвідові чернівецького пілотного проєкту ми можемо прицільно акцентувати епідеміологічну роботу на профілактичних заходах серед представників конкретних професій, а також регулювати нормативно-правову базу для дійового контролю за епідеміологічною ситуацією», — пояснює головний санлікар Ігор Кузін.
На його думку, поширення на всі області досвіду пілотного проєкту ВООЗ, відпрацьованого на Буковині, дозволяє епідеміологам і сімейним лікарям тримати в полі зору всіх, хто контактував із хворим на коронавірус, а отже контролювати стан їхнього здоров’я та допомогти перебути самоізоляцію. Адже в умовах вірусних епідемій головне — швидко виявити захворювання й запобігти його поширенню.
Як протистояти ковідові й не допускати критичних ситуацій із перевантаженими лікарнями? Напрацьована в пілотному проєкті ВООЗ модель спостереження за інфікованими і контактними особами ефективно допомагає перервати ланцюги інфікування та локалізувати епідемічний процес.
За матеріалами: ZN.UA
