Експерти вказали на разючу прірву між закупівлями для армії та для Укравтодору
Експерти перевірили у «Прозорро» закупівлі, що здійснювалися останніми роками для потреб армії та на будівництво доріг, і виявили разючу прірву, що вимірюється в десятикратному розмірі. Про це пише видання «Наші гроші».
Було зроблено вибірку з 2017 року, коли всі державні замовники перейшли до «Прозорро». Причому, військові закупівлі в порядку експерименту туди перейшли майже на рік раніше від «Укравтодору».
«Загалом на військові потреби за ці п’ять років провели закупівлі на 147 млрд грн. Укравтодорівскі служби провели тендери на ремонти доріг у цей же період на 635 млрд грн». — йдеться в публікації.
А в 2021 році служби «Укравтодору» протендерили на асфальтування у 10 разів більше, ніж було витрачено на матеріальне забезпечення армії воюючої країни.
«Найбільший розрив почався зі стартом «Великого будівництва» Володимира Зеленського», — наголошує видання.
Проте, у розрізі предметів закупівель ситуація виглядає ще гірше.
Так видання проаналізувало замовлення Міноборони на обмундирування — білизну, уніформу, шоломи, берці, сумки, тощо.
«Зменшення уваги нової влади до армії очевидно навіть у дрібницях», — констатує видання.
Також, експерти звертають увагу, що все більша частка будівництва доріг робиться на позичені і в Україні, і за кордоном гроші.
«Торік виплати по кредитам міжнародним банкам та по ОВДП склали рекордні 15 млрд грн. Так що, коли наступники захочуть змінити тенденцію фінансування армії, то цілком може виявитись, що вже не буде з чого», — резюмують експерти.
Як писала ZN.UA, рік у рік у найвищих кабінетах влади лунає одна й та сама мантра про «гостру потребу армії в новій військовій техніці». І щороку такі поставки й розробки зриваються, а військові і далі на старих радянських колимагах чекають бойових дій на сході та цілком імовірних атак з півночі й півдня.
«Сьогодні це реальна катастрофа. Проти Росії стоять українські солдати, доставлені на кордон на «бронеавтобусах» із максимальним захистом від куль калібру 7,62, і давно застарілими радянськими танками, яких до того ж у 16 разів менше, ніж у ворога», — пише заступник директора ТОВ «Інженерна група «Арей» Світлана Зварич у своїй статті — «Технології зриву державного оборонного замовлення».
А про економічний вплив «Великого будівництва», точніше — про відсутність цього впливу, у наступному відео — «Як Велике будівництво стало великим крадіництвом», розповідає редактор сайту «Наші гроші» та давній автор ZN.UA, Юрій Ніколов.
Банкова нас переконує, що одна вкладена у «Велике будівництво» гривня повертає економіці п’ять гривень. Не вірите? Не повірили і в НБУ. Перерахували та отримали не п’ять гривень, а 96 копійок. Тобто вклавши у проєкт гривню, держава навіть її не повертає. Розказуємо, чому ж наймасштабніший проєкт відновлення інфраструктури так і не став точкою економічного росту.
ПО МАТЕРIАЛАМ: ZN,UA
Було зроблено вибірку з 2017 року, коли всі державні замовники перейшли до «Прозорро». Причому, військові закупівлі в порядку експерименту туди перейшли майже на рік раніше від «Укравтодору».
«Загалом на військові потреби за ці п’ять років провели закупівлі на 147 млрд грн. Укравтодорівскі служби провели тендери на ремонти доріг у цей же період на 635 млрд грн». — йдеться в публікації.
А в 2021 році служби «Укравтодору» протендерили на асфальтування у 10 разів більше, ніж було витрачено на матеріальне забезпечення армії воюючої країни.
«Найбільший розрив почався зі стартом «Великого будівництва» Володимира Зеленського», — наголошує видання.
Проте, у розрізі предметів закупівель ситуація виглядає ще гірше.
Так видання проаналізувало замовлення Міноборони на обмундирування — білизну, уніформу, шоломи, берці, сумки, тощо.
«Зменшення уваги нової влади до армії очевидно навіть у дрібницях», — констатує видання.
Також, експерти звертають увагу, що все більша частка будівництва доріг робиться на позичені і в Україні, і за кордоном гроші.
«Торік виплати по кредитам міжнародним банкам та по ОВДП склали рекордні 15 млрд грн. Так що, коли наступники захочуть змінити тенденцію фінансування армії, то цілком може виявитись, що вже не буде з чого», — резюмують експерти.
Як писала ZN.UA, рік у рік у найвищих кабінетах влади лунає одна й та сама мантра про «гостру потребу армії в новій військовій техніці». І щороку такі поставки й розробки зриваються, а військові і далі на старих радянських колимагах чекають бойових дій на сході та цілком імовірних атак з півночі й півдня.
«Сьогодні це реальна катастрофа. Проти Росії стоять українські солдати, доставлені на кордон на «бронеавтобусах» із максимальним захистом від куль калібру 7,62, і давно застарілими радянськими танками, яких до того ж у 16 разів менше, ніж у ворога», — пише заступник директора ТОВ «Інженерна група «Арей» Світлана Зварич у своїй статті — «Технології зриву державного оборонного замовлення».
А про економічний вплив «Великого будівництва», точніше — про відсутність цього впливу, у наступному відео — «Як Велике будівництво стало великим крадіництвом», розповідає редактор сайту «Наші гроші» та давній автор ZN.UA, Юрій Ніколов.
Банкова нас переконує, що одна вкладена у «Велике будівництво» гривня повертає економіці п’ять гривень. Не вірите? Не повірили і в НБУ. Перерахували та отримали не п’ять гривень, а 96 копійок. Тобто вклавши у проєкт гривню, держава навіть її не повертає. Розказуємо, чому ж наймасштабніший проєкт відновлення інфраструктури так і не став точкою економічного росту.
ПО МАТЕРIАЛАМ: ZN,UA
