Олег Скрипка: Это типичная садомазопарочка – россияне и украинцы
- Тобі це подобається?
- Світ так влаштований. Взагалі ми в класні часи живемо, якщо порівнювати з біганням по лісу чи середньовічними війнами. Але далі буде ще крутіше.
- Згадую наші колишні суперечки стосовно національного характеру і мови - блискавки літали. Зараз дивуюсь, ти став дуже врівноваженим. Що трапилось?
- Вік просто. Я думаю, що всі заспокоїлися. До речі, це завдяки Ющенку-Януковичу. Це такі нібито полярні чувачки, а насправді все те саме. Ти розумієш, що полярність ілюзорна. Що помінялося? Нічого не помінялося. Так, нюанси.
- Чи змінились переконання? Наприклад, стосовно мови.
- Це питання освіти. Я хочу, щоб люди правильно харчувалися, правильну музику слухали, розмовляли українською. Це для мене єдине.
Завжди треба створювати домінанту. Ти створюєш домінанту і нічого не забороняєш. От і все.
- Але щось створювати значно складніше, ніж боротися проти того, що не подобається.
- Абсолютно вірно. Тому що завжди легше собі сказати, у мене не виходить, бо оці козли мені заважають це робити. Дуже просто. Ти нічого не робиш, тобі заважають, і ти називаєш винних. Але умови завжди складні.
- Та тобі все одно деякі речі не подобаються. Куди направляєш агресію?
- В роботу.
- Всі бояться?
- В мене вже декілька разів був такий досвід, коли ти реально щось робиш, йде складний процес – зйомки кліпу. А насправді ти куриш бамбук, смієшся і розказуєш анекдоти. А весь процес йде.
Коли в тебе є знання, весь процес організований – все йде. Ти ніби сидиш у потязі і п’єш чай. Знаходиш модель спілкування, коли не треба кричати. Ми ж всі розуміємо, що кричати і щось виборювати – це не дає ніколи результату, ніколи.
- Не згодна, агресія може примусити ледаря щось зробити.
- Твоя агресія – це одна з умов, обставин. Мені здається, що можна побудувати такі умови без крику і примусу, що людина просто зробить свою роботу.
