Захарченко сделал заявление: "милиция действовала в рамках закона", но не объяснил почему не было предупредительных выстрелов в воздух (ТЕКСТ)
Захарченко сделал заявление: "милиция действовала в рамках закона", но не объяснил почему не было предупредительных выстрелов в воздух, почему огонь вёлся не в руки-ноги, а на поражение - в голову, шею, не оставляя никаких шансов на выживание.
Приводим текст обращения без изменения на языке оригинала
Ці дні назавжди увійдуть в історію України, як дні жалоби для Українського народу. І я щиро співчуваю родинам загиблих.
Коли я бачу сьогодні людей, які стоять в чергах по хліб, в чергах до банкоматів та автозаправок, очі жінок, які вивозять з Києва своїх дітей, а також скривавлених людей, які потерпілі від протистоянь, у мене тяжко на душі.
Тяжко від того, що хтось намагається утримувати по різні боків барикад правоохоронців та людей. Прагне розділити народ.
Міліція – з народу, і вона завжди була з народом. Як би не намагалися політики нас розділяти.
Коли в державі кояться безчинства, ширяться напади на людей та мародерство, коли люди не знають, чого чекати далі, завдання людей у погонах – захистити своїх громадян.
Правоохоронці дотримувалися умов перемир’я, але зранку по них почали стріляти із захопленої будівлі консерваторії, а згодом – і з натовпу.
Враховуючи, що працівники міліції несуть службу з охорони громадського порядку без вогнепальної зброї, було прийняте рішення відтягнути сили до урядового кварталу.
Для того, аби дати беззбройним міліціонерам можливість вийти з-під обстрілу з найменшими втратами, згодом на місце події прибули озброєні правоохоронці. Вони застосували зброю в рамках вимог Закону України «Про міліцію».
І коли ЗМІ кажуть, що з одного боку загинуло 13 людей, а з іншого – 67, для мене це звучить дико, адже це У НАС загинуло 80 НАШИХ громадян. Українців, яких вводять в оману вмілою пропагандою.
Не розуміючи до кінця суті тих процесів, які зараз відбуваються у державі, люди по регіонах блокують державні установи та відділки міліції, але кого вони захищають? Купку екстремістів, яким не потрібен спокій у державі? Або їхніх ляльководів, які діють за сценаріями Сирії, Єгипту та інших країн, які фактично сьогодні кинуті у хаос.
Невже ми хочемо, щоб продовжувалися мародерство та погроми? Невже нас нічому не навчила історія? Адже завтра ці бойовики зі зброєю прийдуть додому до людей: комусь сподобається чиясь машина, і він її забере, а комусь не сподобається хтось – і він його вб’є.
Потрібно зрозуміти, що захищаючи екстремістів, ви воюєте не проти влади чи міліції – ви воюєте проти себе та своєї Батьківщини!
У Львові райвідділи були взяті в облогу, перестала працювати лінія 102. Люди в паніці та не можуть викликати міліцію, продовжуються погроми та мародерство, хоча там і проголошена влада народної ради. Але звернутися по допомогу та захист від бойовиків немає до кого.
МВС завжди було відкрите до будь-яких перемовин і з політиками і з громадськими діячами, але ми не бачимо кроків на зустріч.
Трощити та ламати зажди легко. Важко будувати та працювати на користь своєї держави і народу. Важко захистити його від сил, яким не потрібна стабільність у державі. Але міліція зробить все, що від неї залежить
Коли я бачу сьогодні людей, які стоять в чергах по хліб, в чергах до банкоматів та автозаправок, очі жінок, які вивозять з Києва своїх дітей, а також скривавлених людей, які потерпілі від протистоянь, у мене тяжко на душі.
Тяжко від того, що хтось намагається утримувати по різні боків барикад правоохоронців та людей. Прагне розділити народ.
Міліція – з народу, і вона завжди була з народом. Як би не намагалися політики нас розділяти.
Коли в державі кояться безчинства, ширяться напади на людей та мародерство, коли люди не знають, чого чекати далі, завдання людей у погонах – захистити своїх громадян.
Правоохоронці дотримувалися умов перемир’я, але зранку по них почали стріляти із захопленої будівлі консерваторії, а згодом – і з натовпу.
Враховуючи, що працівники міліції несуть службу з охорони громадського порядку без вогнепальної зброї, було прийняте рішення відтягнути сили до урядового кварталу.
Для того, аби дати беззбройним міліціонерам можливість вийти з-під обстрілу з найменшими втратами, згодом на місце події прибули озброєні правоохоронці. Вони застосували зброю в рамках вимог Закону України «Про міліцію».
І коли ЗМІ кажуть, що з одного боку загинуло 13 людей, а з іншого – 67, для мене це звучить дико, адже це У НАС загинуло 80 НАШИХ громадян. Українців, яких вводять в оману вмілою пропагандою.
Не розуміючи до кінця суті тих процесів, які зараз відбуваються у державі, люди по регіонах блокують державні установи та відділки міліції, але кого вони захищають? Купку екстремістів, яким не потрібен спокій у державі? Або їхніх ляльководів, які діють за сценаріями Сирії, Єгипту та інших країн, які фактично сьогодні кинуті у хаос.
Невже ми хочемо, щоб продовжувалися мародерство та погроми? Невже нас нічому не навчила історія? Адже завтра ці бойовики зі зброєю прийдуть додому до людей: комусь сподобається чиясь машина, і він її забере, а комусь не сподобається хтось – і він його вб’є.
Потрібно зрозуміти, що захищаючи екстремістів, ви воюєте не проти влади чи міліції – ви воюєте проти себе та своєї Батьківщини!
У Львові райвідділи були взяті в облогу, перестала працювати лінія 102. Люди в паніці та не можуть викликати міліцію, продовжуються погроми та мародерство, хоча там і проголошена влада народної ради. Але звернутися по допомогу та захист від бойовиків немає до кого.
МВС завжди було відкрите до будь-яких перемовин і з політиками і з громадськими діячами, але ми не бачимо кроків на зустріч.
Трощити та ламати зажди легко. Важко будувати та працювати на користь своєї держави і народу. Важко захистити його від сил, яким не потрібна стабільність у державі. Але міліція зробить все, що від неї залежить
