"Минск-3" или "Берлин-1". Эксперты объяснили, что стоит за заявлением Захарченко о выборах

Бойовики і Росія намагаються створити враження одноосібного виконання ними Мінських домовленостей.

Гучні заяви ватажка "ДНР" Олександра Захарченка про введення на території псевдореспубліки "особливого режиму самоврядування", а також про начебто заплановані на 18 жовтня місцеві "вибори" можна порівнювати із "виборами" та псевдорефрендумом, проведеними бойовиками минулого року, - вважають опитані ТСН.ua експерти. 

Крім того, зауважують, що такі минулорічні дії бойовиків не лише не допомогли врегулювати конфлікт, а призвели до його ескалації.

Не дочекавшись введення Україною особливого статусу для Донбасу, ватажки терористичних республік "ЛНР" і "ДНР" навіть підготували спільне звернення до лідерів США, Німеччини та Франції. У ньому вони скаржаться на Україну, яка начебто не виконує Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року. "Представники України повністю ігнорують п. 4 Комплексу заходів і досі не ввели в дію Закон про особливий статус Донбасу (Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування) та не забезпечили "поширення особливого режиму" на "окремі райони", як того прямо вимагає цей пункт", - пишуть бойовики у своєму зверненні.

 При цьому, вони замовчують головну умову набуття чинності цим законом, яка прописана у цьому ж четвертому пункті: "У перший день після відведення [військ та озброєння] почати діалог про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства і закону України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", а також про майбутній режим цих районів на підставі зазначеного закону".

Євросоюз не змінив схему реалізації Мінських угод для України   Оскільки, попри гучні заяви бойовиків (зокрема, про начебто демілітаризацію Широкиного) відведення військ і техніки не відбувається, натомість продовжуються обстріли українських населених пунктів та позицій військових, то ні про яке особливе самоврядування не може йти мови. Президент Петро Порошенко відрегував на заяву Захарченка, застерігши, що "вибори" на окупованих територіях Донбасу означатимуть порушення російською стороною досягнутих угод.

"Спроби провести 18 жовтня незаконні, не у відповідності з українським законодавством і критеріям ОБСЄ вибори означатимуть жорстку атаку РФ на Мінські угоди, досягнуті 12 лютого 2015 року. Я впевнений, що це буде надзвичайно безвідповідально і матиме руйнівні наслідки для процесу деескалації напруги в окремих регіонах Донецької і Луганської області", - заявив Порошенко.

Крім того, експерти пов'язують таку політичну активність бойовиків з проектом змін до Конституції України у частині децентралізації. Їхнє незадоволення може викликати те, що "особливий статус" окупованого Донбасу буде прописаний у Перехідних положеннях Конституції лише як відсилання до відповідного закону, який набуде чинності тільки після проведення на цій території місцевих виборів. А це, за тими ж Мінськими угодами, можливо тільки за українським законодавством і після припинення вогню.

Юрій Палійчук, політолог: - Заява Захарченка про вибори – це елемент технології, подібної до тієї, за якою проводився референдум минулого року. Тоді бойовики призначали свою дату референдуму, а ми - свою. Згідно із законодавством, місцеві вибори в Україні мають пройти в останню неділю жовтня, а ватажок "ДНР" пропонує трішки раніше. Тобто це типова технологія направлена на те, щоб створити видимість виконання Мінських угод. Однозначно, що вибори, які будуть проведені не за українським законодавством, не в один день з усіма, не згідно з українською Конституцією, не будуть визнані.

Читайте також: В ЦИК заявляют, что местные выборы под угрозой, а Захарченко назвал дату выборов в ДНР

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії: - По-перше, ми маємо розуміти, що це заява не якоїсь там "ДНР", а це заява Кремля, яку він вклав у вуста Захарченка. Що це означає? А це нічого не означає, це – просто пропагандистський камуфляж, ще одна спроба псевдолегитимації "ДНР", яка не матиме ніяких юридичних наслідків, оскільки вона повністю суперечить Мінським угодам. У Мінських угодах було написано, що вибори відбуваються за українським законодавством, відповідно, забезпечується змагальність, міжнародний моніторинг. Цього всього, очевидно, не буде. Це мені нагадує, як минулого року напередодні парламентських виборів, вони теж провели псевдовибори у "ЛНР" та "ДНР", які, за великим рахунком, не мали жодних юридичних наслідків, але використовувались як "пропагандистський камуфляж". Тобто в даному випадку це просто ще один елемент російської пропаганди. Росія не виконує Мінських домовленостей, а тут є спроба поговорити про те, що, мовляв, вони якимось чином це роблять. Хоча, насправді, це не так. І всі заяви, до речі, Захарченка про те, що його не долучили до конституційного процесу – це все повна маячня, тому що він посилається на те, що саме його і Плотницького мали долучити до конституційного процесу. Але це не записано у Мінських домовленостях і, очевидно, що говорити про їхнє виконання можна лише тоді, коли будуть виконані пункти про припинення вогню. А вони не виконуються. І про це потрібно комусь щось казати, і щось робити. От вони це і роблять. Тобто це лише "пропагандистський камуфляж".

Володимир Фесенко, глава Центра прикладных политических исследований "Пента": - Заява Захарченка - це реакція на президентський законопроект конституційних змін, яка фактично спростовує галас представників так званої "партії панікерів" з приводу того, що ми "здаємо Донбас" і "капітулюємо пред Росією та сепаратистами" через те, що у перехідних положеннях цього конституційного законопроекту йдеться про те, що питання статусу окремих районів Донецької та Луганської областей буде вирішуватися окремим законом. Насправді, це була абсолютно прийнятна норма, такий компроміс. Але реакція Захарченка засвідчила, що таке формулювання неприйнятне для сепаратистів і Росії. Відтак, законопроект про конституційні зміни не є капітуляцією перед сепаратистами. Навпаки він у прийнятній формі захищає українські інтереси.

Якщо розібрати саму заяву Захарченка, то, по-перше, про яке самоврядування може йти мова, коли там йде війна, коли там панують найманці та іноземні громадяни зі зброєю? Це самоврядування бойовиків, а не мешканців Донбасу. У такій заяві ми бачимо підступне маніпулювання термінами. Вони вбивають, катують людей і називають це самоврядуванням. По-друге, Захарченко сказав про вибори. Це така декларація намірів і водночас шантаж. Шантаж навіть не України, а західних учасників переговорів - Німеччини і Франції. Фактично вони кажуть: "Якщо Україна не погодиться на наш сценарій (фактично російський) місцевих виборів і конституційних змін, тоді ми самі проведемо вибори".

Крім того, сепаратисти кажуть, що ми будемо виконувати Мінські домовленості в односторонньому порядку. Але в односторонньому порядку їх виконувати неможливо. Треба знайти або компромісне рішення по тим самим виборам, або ці вибори не будуть виконанням Мінських домовленостей. І це підтверджується однією простою тезою: у Мінських домовленостях записано чітко, що місцеві вибори можуть відбутися лише за українськими законами. А сепаратисти не збираються, та й не зможуть провести вибори за українським законом, тому що в Україні місцеві вибори оголошуються Центральною виборчою комісією, а не якимись органами "ДНР" чи "ЛНР".

Якщо ж вони проводитимуть вибори за своїми правилами, то повториться ситуація минулого року. Коли у листопаді "ДНР" і "ЛНР" провели свої вибори, це поставило хрест на перших Мінських домовленостях. Якщо зараз відбудуться вибори, про які сказав Захарченко, це означатиме політичну смерть Мінська-2. Зараз треба готуватися до того, що сепаратисти, як це було після провалу перших мінських домовленостей, можуть активізувати бойові дії. Тому треба посилювати обороноздатність і безпеку у зоні конфлікту.

Але якщо так станеться, що дії сепаратистів "поховають" другі Мінські домовленості, то не треба боятися Мінська-3, або Берліна-1 чи Парижа-1. Мінськ-2 був приречений з самого початку. Це був спосіб побудови миру, але не з фундаменту, а з даху, тому що всі проблеми вони хочуть вирішувати одразу, не забезпечуючи припинення вогню. Тому треба змінювати парадигму переговорів. Тобто спочатку треба вирішити одне єдине питання - забезпечити припинення вогню. А потім вже думати, які будуть економічні стосунки, яке буде політичне врегулювання. Не буде припинення вогню - не буде врегулювання конфлікту. І тут треба обговорити всі варіанти: і замороження конфлікту, і миротворців. Головне - щоб це дало результат.

Черговий раунд перемовин Тристоронньої групи щодо Донбасу має відбутися за тиждень. 7 липня планується підписання документу про відведення від лінії розмежування танків та мінометів. Лишається сподіватися, що з огляду на останні заяви з боку Росії та бойовиків, переговорники не обмежаться тілько цією темою. Ольга Скичко

По материалам:: ТСН