Тысяча и одна сказка Гонтаревой. Почему глава НБУ дает украинцам ложные надежды

Как бы нам не хотелось, чтобы Украина стабильно росла, прогнозы экспертов свидетельствуют: экономика еще не достигла своего дна.

4 серпня голова Нацбанку Валерія Гонтарева провела нараду з керівникам найбільших українських банків, під час якої зробила кілька доволі оптимістичних заяв.

Вчора ввечері і сьогодні зранку всі новинні видання майоріли повідомленнями про те, що економіка України вже зросла, інфляція знизилася, а золотовалютні резерви - головна скарбничка держави - до кінця року мають зрости майже вдвічі. "Уже з квітня 2015 року статистичні дані свідчать про невелике, але зростання української економіки. На мій погляд, найнижчу точку падіння ми вже пройшли і тепер є всі підстави говорити про поступове відновлення економічного зростання", – розповідала Гонтарева.

ТСН.ua запитав у економістів, які саме "статистичні дані" прогнозують нам світле економічне майбутнє, але виявилося, що ніякі. А того ж таки 4 серпня МВФ погіршив прогноз Україні щодо курсу гривні, інфляції та падіння ВВП. Тож постає запитання без відповіді: чому Гонтарева надає недостовірну інформацію, а з нею - хибну надію багатьом українцям.

Експерти розповіли, як врятувати гривню у крутому піке Тут варто зауважити, що інфляція, за даними Держстату, дійсно знизилася. У травні вона становила 2,2%, а у червні вже 0,4%. Голова НБУ зазначила, що це є результатом впливу протиінфляційних заходів регулятора. Щоправда, у самому відомстві пояснили таке сповільнення не лише стабілізацією курсу гривні, але й сезонним зниженням цін. А експерти у свою чергу пропонують подумати, що буде восени, коли почнеться опалювальний сезон і українцям прийдуть нові платіжки з підвищеними тарифами.

Крім того, не варто забувати про повернення боргів. Серед інших на осінь у держави запланована чергова виплата зобов'язань за євробондами, а перемовини щодо реструктуризації цього боргу ще тривають. Тим не менш прогнози економістів щодо інфляції на кінець року різняться. Також невідомо, коли держава отримає черговий, третій, транш кредиту від МВФ. Для його проведення Фонд висунув Україні кілька нових умов, так званих "маячків", серед яких, наприклад, підготовка плану приватизації п'яти державних підприємств; створення умов для повноцінного функціонування Національного антикорупційного бюро; закладення до бюджету на 2016 рік статті на компенсацію високих тарифів на енергоносії тощо.

Тут усе залежатиме від швидкості реакцій урядовців та парламентарів, тобто гарантій отримання грошей Фонду, які направляються на поповнення золотовалютних резервів країни, до кінця цього року немає. Тож озвучений Гонтаревою об'єм ЗВТ у розмірі $ 18 млрд також не має під собою якихось твердих підстав. Тягар інфляції та економічного падіння не повинен лягати на народ України  

Крім того, експерти скептично налаштовані щодо пропозиції Гонтаревої банкам розпочинати програми кредитування реальної економіки, адже на ринку є значні ризики як для банків, так і для бізнесу. Відтак, як би нам не хотілося, щоб Україна стабільно зростала, прогнози економістів свідчать: економіка ще не досягла свого дна. Навіть якщо інфляція сповільниться, а державна скарбничка поповниться.

Незважаючи на те, що Національний банк України відновив нарощування золотовалютних резервів, досягнення в поточному році рівня ЗВР до позначки $ 18 млрд практично неможливе. Така оцінка заснована на негативних показниках зовнішньої торгівлі. У зв'язку з цим прогнозний показник міжнародних резервів становитиме $ 11-12,8 млрд.

Позитивним трендом в політиці регулятора є повернення до спроб диверсифікації портфеля ЗВР і підвищення прибутковості від управління ним. Так, Нацбанк розглядає можливості розміщення у Німеччині, Франції, Голландії, Швейцарії, Австрії, Австралії чи Канаді золотовалютних резервів НБУ. даний крок дозволить мінімізувати ризики, пов'язані з курсовими коливаннями, якщо розміщення відбудеться у центробанках іноземних держав.

Зниження інфляції цілком імовірно. Вважаю, цілком упевнено можна говорити про рівень 41-46% за підсумками року. Це буде пов'язано з нівелюванням фактора девальвації національної валюти з одночасним падінням купівельної спроможності населення. Проблема із кредитуванням реального сектору економіки полягає як у відсутності об'єктів кредитування, так і в неготовності банків брати участь у кредитуванні в умовах високих ризиків (ризиків неповернення тощо), що сприяє зростанню кредитних ставок - понад 21% у гривні за високої ризиковості економіки і глибокої депресії малого та середнього бізнесу. 

Зниження прибутковості домогосподарств обумовлює низький рівень попиту на споживчі кредити: людям просто нічим їх виплачувати. Сумніваюся, що в нинішній ситуації бізнес буде готовий активно брати кредити. Для відновлення кредитування, насамперед, необхідний попит на нього. Але бізнес розуміє, що розвиток потужностей та розширення в умовах просідання експорту і зниження внутрішнього попиту - помилкова поведінка. Усі чекатимуть. Це означає, що потрібно зростання купівельної спроможності населення, впевненості бізнесу та загальної стабільності економіки.Чесно кажучи, я не бачу шляхів безризикового для банків стимулювання кредитування.

telegraf.com.ua Олег Устенко, директор Міжнародного фонду Блейзера: 

 Я б сказав, що було два основних меседжі, які йшли від глави українського Національного банку, на які потрібно звернути увагу. Перший - це те, що стосується зростання економіки, другий - стосовно інфляції. Занадто серйозний оптимізм в її судженнях викликає у мене низку запитань. По-перше, я не впевнений у тому, що українська економіка досягла дна і вже може відштовхнутися від нього та почати показувати зростання. Я не бачу показників, за якими можна судити, що падіння закінчилося. По-перше, у нас фактично не існує каналу для стимулювання росту споживання. А це головний показник, на підставі якого можна було б судити щодо того, що починається якесь відродження в економіці.

Згідно з прогнозом Міжнародного фонду Блейзера, приватне споживання буде продовжувати колосальне падіння. Торік воно впало 9,6%, а цього року воно впаде на 16%. А причин падіння споживання є дві: зниження реальних доходів населення на тлі інфляції та девальвації, а також жорстка монетарна політика Нацбанку, яка призводить до того, що отримати кредити ні для населення, ні для реального сектора економіки фактично неможливо.

Другий компонент, який міг би стати підставою для того, щоб ми сказали, що економіка досягла дна і почнеться вирівнювання, це якби з'явилася можливість задіяти так звані механізми бюджетного стимулювання економіки. Але ці механізми задіяти буде неможливо, тому що система фінансів держави знаходиться у дефіциті. За нашим найоптимістичнішим прогнозом, дефіцит системи держфінансів буде на рівні 8-9% ВВП. Тобто коли в казні немає грошей, складно собі уявити, яким чином можна стимулювати економіку.

Третім компонентом, який міг бути підставою для судження, що економіка досягла дна і вже готова відштовхнутися від нього двома ногами, є зростаючий експорт. Але наш експорт падає. Тому я не бачу причини для того, що раптом через експорт почалося б стимулювання економіки. 

НБУ та експерти розкрили доларові маршрути І єдина позитивна річ у всій цій песимістичній картинці - це падаючий імпорт. Якщо міркувати технократично, це дає позитивний внесок у ВВП, але в той же час імпорт, який падає, свідчить про те, що в країні впали доходи. Також я не бачу жодного сектору економіки, який міг би показати реальні ознаки пожвавлення. Навіть основний локомотив української економіки, сільське господарство, яке протягом останніх декількох років обговорювалося як таке, що може вивести економіку з кризи, за наслідками червня показало падіння на 7,3% у порівнянні з травнем цього року та на 17% у порівнянні з червнем попереднього року. Я припускаю, що така радісна картинка глави НБУ може бути намальована на базі всього промислового сектора. Якщо порівняти його червневі показники з попереднім місяцем, то він дійсно став кращим на 1,5%. Цей тренд витримується два місяці поспіль, там начебто непогана статистика. Але що таке 1,5%? Це зона коливання. До того ж у нас є не одна лише промисловість. І якщо дивитися всі ці показники кумулятивно, то ми продовжуємо падіння. За нашим прогнозом, падіння економіки може досягти позначки близько 13%. А це колосальне падіння. Це означає, що за три останні роки українська економіка впаде на більше ніж 20%. Я припускаю, що за вдалих умов дно буде досягнуте восени цього року. І тоді вже можна буде від нього відштовхуватися. Тож поспішати з такими заявами, що найгірше вже позаду, я б не став. Я вже не кажу про рівень інфляції. З нею там теж відкрите питання. Її темпи дійсно сповільнилися. Але з іншого боку потрібно пам'ятати, що восени буде новий шок. Інфляційний шок. Тарифи поки що збільшилися тільки де-юре. Де-факто цього ще не сталося. І це все населення відчує трохи пізніше, після того, як у жовтні почнеться опалювальний сезон, а в листопаді прийдуть нові комунальні платіжки. І тоді, в листопаді-грудні, ми побачимо досить серйозний стрибок рівня інфляції. Тому розслаблятися з приводу інфляції я би теж не став. За нашим прогнозом ми витримуємо 50% щодо рівня інфляції на кінець цього року.

УНІАН Андрій Новак, голова Комітету економістів України: 

Станом на сьогодні заяви голови НБУ про зростання української економіки є передчасними, бо навіть МВФ учора [4 серпня] разом із наданням Україна траншу у $ 1,7 млрд погіршив прогнози стану української економіки і погіршив прогноз падіння ВВП України з 5,5% до 9 % ВВП у 2015 році. Відтак можна сказати, що наша економіка свого дна поки, на жаль, не досягнула. Адже для економічної стабілізації потрібно, щоб уряд і НБУ почали хоча б щось робити. Поки що вони роблять все, щоб і далі тривало падіння економіки.

Теперішні заяви Гонтаревої можна назвати безпідставними, як і більшість її слів, якщо прослідкувати її прес-конференції. Золотовалютні резерви на рівні $ 18 млрд – це, можливо, і не утопія, якщо Україна продовжуватиме отримувати серйозні транші МВФ.

Справа в тому, що тут поки немає ніякого зв'язку між надходженням траншів і навіть стабілізацією курсу. В останні півтора роки такого зв'язку жодного разу помічено не було. А зменшення темпів інфляції, про які говорила Гонтарева, - це типовий сезонний фактор, який повторюється із року в рік. Для більш об'єктивної картинки нам треба буде підсумувати три квартали. Тільки у такому випадку буде зрозуміла тенденція, яку можна очікувати за підсумками року. 

Ольга Скичко  

По материалам: ТСН