Психолог розповіла, що могло підштовхнути казанського терориста на звірячий злочин
Експерт також відзначила, яким шляхом можна запобігти трагедій, подібних до цієї
Трагедія у казанській школі, де 11 травня її колишній випускник, 19-річний Ільназ Галявієв, розстріляв дітей і дорослих, продовжує викликати масу питань. Що могло стати причиною трагедії? Як розпізнати ознаки готовності влаштувати щось подібне? Чи можна їх зупинити?
З такими питаннями видання "Коментарі" звернулося до психолога, психотерапевта Ірини Соніної.
На думку психолога, масовий розстріл в Казані — це не просто трагедія однієї людини, ряду людей, однієї школи. Це проблема соціуму. "Зрозуміло, що буде розслідування злочину. Але важливо досліджувати не тільки саму подію, а й те, що до неї привело. Біографію хлопця, який пішов на такий страшний крок.
В атмосфері любові та прийняття люди з розуму не сходять. А йому, напевно, діагностують психічний розлад. Це наслідок того, що психіка людини не витримує середовище і ламається. І тоді відбуваються такі трагедії", — пояснює Ірина Соніна.
На її думку, в таких випадках потрібно досліджувати сім'ю, школу. Як навчалася людина, що зважилася на вбивство, які стосунки були у класі. "Є великі підозри, що був булінг (від англ. Bullying — цькування, агресивне переслідування одного з членів колективу, особливо шкільного, студентського віку, але також і колег, з боку інших або групи осіб — ред.), який не афішували, від якого ніхто не захистив. Тому що агресія була спрямована саме на школу — як на організацію, місце, об'єкт, систему, — підкреслює психолог.
— Можливо, до трагедії підштовхнули якісь організації, які вербують молодь, промивають мізки і спонукають до подібних дій. Хоч може бути і одинак. І причин може бути багато. Ситуація в сім'ї, в колективі, комп'ютерні ігри, які спотворюють сприйняття реальності, залежності. Одне точно — питання не тільки кримінальне, психологічне, а й соціальне".
На думку Ірини Соніної, попереджати подібні трагедії можуть (і повинні) дорослі люди, які найчастіше бувають поруч. Члени сім'ї, педагоги. "Якщо батьки в контакті з дитиною, вони помічають все, будь-які тривожні дзвіночки.
Коли дитина різко змінює поведінку, стає похмурою, злою, це привід задуматися і почати з'ясовувати, в чому справа. Точно так же в колективі. Як повідомляють ЗМІ, Ільназ був тихий, спокійний, нікого не чіпав. Саме таких нерідко труять, особливо в школі. Коли людина не може за себе постояти, коли ніхто його не захищає. Це ламає, це — травма.
Якщо людину хоч хтось підтримає, можна щось змінити. А якщо немає, відбуваються часто незворотні зміни в психіці, — пояснює експерт. — На жаль, булінг — не рідкість в українських школах. І, як правило, дорослі (вчителі) цього не помічають. Адміністрації такі скандали не вигідні, вона намагається замовчувати подібні випадки. Це до питання — як помітити і запобігти трагедії, подібні до тієї, що трапилася в Казані.
Щоб помітити, потрібно хотіти помічати. А не відвертатися і удавати, що нічого не відбувається".
За матеріалами: Comments.ua
