35-річний Габріель Боріч став новим президентом Чилі
На президентських виборах у Чилі переміг кандидат від коаліції лівих сил, студентський лідер, депутат Палати депутатів Габріель Боріч. У другому турі його суперником був представник крайно правих Хосе Антоніо Каст. Про це повідомляє RFI.
У другому турі Габріель Боріч отримав майже 56% голосів, його суперник трохи більше 44%.
Чинний президент Чилі Себастьян Піньєра привітав Габріеля Боріча, який вступить на посаду 11 березня 2022 року. Хосе Антоніо Каст визнав свою поразку і привітав суперника. Перемогу Боріча також вітали ліві лідери Латинської Америки.
Особливістю цієї «електоральної дуелі» було те, що опоненти дотримувалися діаметрально протилежних політичних позицій та пропонували різні проєкти для Чилі.
Габріель Борич — кандидат від коаліції лівих сил, куди входять і комуністи. Хосе Антоніо Каст — ультраконсерватор, який симпатизує Піночету. Такого протистояння у Чилі не було з повернення демократії у 1990 році.
У першому турі Каст, який називав себе кандидатом «порядку, справедливості та безпеки», трохи випередив свого лівого конкурента. Він набрав 27,9% голосів, Боріч виявився другим із 25,8%. Проте до другого туру лівому кандидату вдалося мобілізувати своїх прихильників. Явка у першому турі становила 47%, у другому — 55%. Це найвища явка на чилійських виборах з 2012 року, коли участь у голосуванні перестала бути обов’язковою.
Габріель Боріч висувався з програмою соціальної та податкової трансформації, виступаючи за відхід від неоліберальної моделі та побудову соціальної держави. Він виступає за перетворення податкової системи Чилі (збільшення фіскального навантаження на найзаможніших громадян), реформу систем охорони здоров’я, освіти та пенсій, які є частково чи повністю приватними.
Цю програму реалізувати буде непросто: чилійський парламент вкрай роздроблений, 2022 рік обіцяє бути непростим для країни з огляду економічного зростання (загалом 2,5% ВВП, за прогнозом МВФ), державний бюджет знизиться на 22% порівняно з цим роком, зазначають кореспонденти RFI у Сантьяго.
У 2019-2020 роках у Чилі йшли масові протести проти економічної нерівності, за підвищення зарплат та пенсій та збільшення податків для багатих. Протестувальники також вимагали прийняття нової Конституції замість тієї, що була затверджена ще за правління Аугусто Піночета. Переважна більшість учасників референдуму у жовтні 2020 року висловилася за зміну Конституції.
За матеріалами: Український Дощ
У другому турі Габріель Боріч отримав майже 56% голосів, його суперник трохи більше 44%.
Чинний президент Чилі Себастьян Піньєра привітав Габріеля Боріча, який вступить на посаду 11 березня 2022 року. Хосе Антоніо Каст визнав свою поразку і привітав суперника. Перемогу Боріча також вітали ліві лідери Латинської Америки.
Особливістю цієї «електоральної дуелі» було те, що опоненти дотримувалися діаметрально протилежних політичних позицій та пропонували різні проєкти для Чилі.
Габріель Борич — кандидат від коаліції лівих сил, куди входять і комуністи. Хосе Антоніо Каст — ультраконсерватор, який симпатизує Піночету. Такого протистояння у Чилі не було з повернення демократії у 1990 році.
У першому турі Каст, який називав себе кандидатом «порядку, справедливості та безпеки», трохи випередив свого лівого конкурента. Він набрав 27,9% голосів, Боріч виявився другим із 25,8%. Проте до другого туру лівому кандидату вдалося мобілізувати своїх прихильників. Явка у першому турі становила 47%, у другому — 55%. Це найвища явка на чилійських виборах з 2012 року, коли участь у голосуванні перестала бути обов’язковою.
Габріель Боріч висувався з програмою соціальної та податкової трансформації, виступаючи за відхід від неоліберальної моделі та побудову соціальної держави. Він виступає за перетворення податкової системи Чилі (збільшення фіскального навантаження на найзаможніших громадян), реформу систем охорони здоров’я, освіти та пенсій, які є частково чи повністю приватними.
Цю програму реалізувати буде непросто: чилійський парламент вкрай роздроблений, 2022 рік обіцяє бути непростим для країни з огляду економічного зростання (загалом 2,5% ВВП, за прогнозом МВФ), державний бюджет знизиться на 22% порівняно з цим роком, зазначають кореспонденти RFI у Сантьяго.
У 2019-2020 роках у Чилі йшли масові протести проти економічної нерівності, за підвищення зарплат та пенсій та збільшення податків для багатих. Протестувальники також вимагали прийняття нової Конституції замість тієї, що була затверджена ще за правління Аугусто Піночета. Переважна більшість учасників референдуму у жовтні 2020 року висловилася за зміну Конституції.
За матеріалами: Український Дощ
