В опитуваннях мерії щодо закриття шкіл побачили маніпуляції — думки юристки, соціолога та фактчекера
Як повідомляв раніше «Паноптикон», у Запоріжжі стартувало опитування містян щодо обʼєднання шкіл.
Мерія пояснює цей формат урахуванням безпекових умов та необхідністю надати можливість проголосувати з цього питання усім представникам громади. Електронне опитування проводиться на веб-платформі «Єдина платформа місцевої електронної демократії». Воно включає 5 питань.
«Запорізький центр розслідувань» зібрав позиції фахівців, які вважають опитування маніпулятивним.
Опитування не є рівноцінною заміною громадських слухань, зауважує юристка Дар’я Говорун. За її словами, громадські слухання – це механізм, затверджений на державному рівні. Під час їх проведення відбувається безпосередня взаємодія громади та представників влади – або в офлайні, на зборах, або в онлайні, через зум. Головне – триває обговорення проблеми: можна заслухати різні точки зору та аргументи, поставити запитання, внести пропозиції. В Запоріжжі право на громадські слухання зафіксовані Статутом територіальної громади міста Запоріжжя. Саме у ньому зафіксований обов’язок Регіни Харченко протягом 20 днів визначити дату і місце слухань, а заміни їх опитуванням документ не передбачає. Рішення, ухвалені на слуханнях, обов’язкові для розгляду міськрадою, хоча це й не означає, що депутати обов’язково ухвалять їх у тому ж вигляді.
Соціолог, який надав коментар на умовах анонімності, зазначив, що в запропонованому опитуванні вводяться поняття, які кожен може зрозуміти по-своєму, без тлумачень. Також порушення технології чесного опитування він побачив у однозначності запитань і передбачених відповідей. «Це не соціологічне опитування, а політтехнологія, легітимація вже прийнятих рішень за рахунок відповідей респондентів».
Керівник одного з найстаріших фактчекерських проєктів України «Без брехні» Олександр Гороховський побачив маніпуляцію у кожному питанні опитування: «Перші три питання направлені на оцінку ситуації “взагалі і в цілому” по Україні, а не конкретно у Запорізькій області. До того ж, поставлені питання лише дотичні до ситуації/проблеми, про яку говорять чиновники Запоріжжя, але не стосуються її напряму. Запитання на перші пункти сформовані таким чином, що фактично підштовхують до виставлення негативної оцінки. <...> У запитаннях введені поняття “консервація” і “адаптація до сучасних умов”. Поняття введені, але не надані їх тлумачення чи критерії розуміння. І фактично кожен, хто відповідає, буде розуміти їх на свій розсуд. <...> Запитання 5 поставлене маніпулятивно <...> сформульовано таким чином, що на нього, окрім як “Так”, відповісти не було можливо. Причому, як зазначалося вище, людина фактично не розуміє що таке “адаптація до сучасних умов…»
Мерія пояснює цей формат урахуванням безпекових умов та необхідністю надати можливість проголосувати з цього питання усім представникам громади. Електронне опитування проводиться на веб-платформі «Єдина платформа місцевої електронної демократії». Воно включає 5 питань.
«Запорізький центр розслідувань» зібрав позиції фахівців, які вважають опитування маніпулятивним.
Опитування не є рівноцінною заміною громадських слухань, зауважує юристка Дар’я Говорун. За її словами, громадські слухання – це механізм, затверджений на державному рівні. Під час їх проведення відбувається безпосередня взаємодія громади та представників влади – або в офлайні, на зборах, або в онлайні, через зум. Головне – триває обговорення проблеми: можна заслухати різні точки зору та аргументи, поставити запитання, внести пропозиції. В Запоріжжі право на громадські слухання зафіксовані Статутом територіальної громади міста Запоріжжя. Саме у ньому зафіксований обов’язок Регіни Харченко протягом 20 днів визначити дату і місце слухань, а заміни їх опитуванням документ не передбачає. Рішення, ухвалені на слуханнях, обов’язкові для розгляду міськрадою, хоча це й не означає, що депутати обов’язково ухвалять їх у тому ж вигляді.
Соціолог, який надав коментар на умовах анонімності, зазначив, що в запропонованому опитуванні вводяться поняття, які кожен може зрозуміти по-своєму, без тлумачень. Також порушення технології чесного опитування він побачив у однозначності запитань і передбачених відповідей. «Це не соціологічне опитування, а політтехнологія, легітимація вже прийнятих рішень за рахунок відповідей респондентів».
Керівник одного з найстаріших фактчекерських проєктів України «Без брехні» Олександр Гороховський побачив маніпуляцію у кожному питанні опитування: «Перші три питання направлені на оцінку ситуації “взагалі і в цілому” по Україні, а не конкретно у Запорізькій області. До того ж, поставлені питання лише дотичні до ситуації/проблеми, про яку говорять чиновники Запоріжжя, але не стосуються її напряму. Запитання на перші пункти сформовані таким чином, що фактично підштовхують до виставлення негативної оцінки. <...> У запитаннях введені поняття “консервація” і “адаптація до сучасних умов”. Поняття введені, але не надані їх тлумачення чи критерії розуміння. І фактично кожен, хто відповідає, буде розуміти їх на свій розсуд. <...> Запитання 5 поставлене маніпулятивно <...> сформульовано таким чином, що на нього, окрім як “Так”, відповісти не було можливо. Причому, як зазначалося вище, людина фактично не розуміє що таке “адаптація до сучасних умов…»