Перехід на українську мову в обслугвуванні: які винятки і що загрожує порушникам
В Україні з завтрашнього дня всю сферу послуг зобов'язали перейти на державну мову. Така вимога прописана у ст. 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", ухваленого наприкінці каденції п'ятого президента Петра Порошенка.
Відповідний документ набув чинності ще в липні минулого року, однак деякі його норми, зокрема одна з найбільш жорстких – обов'язкове обслуговування клієнтів українською мовою, почали діяти не відразу, адже для цього передбачено перехідний період.
І ось, напередодні Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав, що з 16 січня, в Україні у сфері обслуговування споживачів мають використовувати виключно державну мову.
Кого саме торкнеться нововведення, чи є винятки і що загрожує порушникам – читайте далі в нашому матеріалі.
Кого торкнеться нововведення?
Усіх надавачів послуг незалежно від форми власності. Виробники, виконавці, продавці – всі вони мають надавати споживачам інформацію про вироби (товари), роботи або послуги державною мовою.
Тарас Кремінь
"У супермаркеті та в інтернет-магазині, в кафе, банку, на автозаправній станції (АЗС), в аптеці або бібліотеці, де б ти не був, – обслуговування має бути українською мовою", - зазначає Кремінь.
В інформації про вироби (товари), роботу або послуги, яка надана державною мовою, допускається використання слів, скорочень, абревіатур і позначень англійською мовою та/або з використанням букв латинського та/або грецького алфавітів.
На прохання клієнтів інформація у сфері обслуговування може бути продубльована будь-якою іншою мовою.
Виняток
Виняток є! У законі прописано один-єдиний можливий випадок, коли персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою – якщо сам клієнт про це попросить.
Тетяна Монахова
"Коли людина приходить, наприклад, до закладу харчування і звертається українською, а їй не відповідають, то це порушення закону. Якщо клієнт сам ініціює використання іншої мови, персонал може відповідати тією мовою, якою людині комфортно спілкуватися", - зазначила екс-Уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова, повідомляє "Радіо Свобода".
Крім цього, дія документа взагалі не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
За словами Монахової, у побуті люди можуть спілкуватися будь-якою мовою, але під час спілкування громадянина з державою необхідно використовувати українську, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Цитуємо: "Якою мовою людина розмовляє з дітьми або батьками, зі своїми друзями, якою мовою вона пише вірші чи листи, пише в соціальних мережах, молиться Богу – це її особистий вибір. Водночас, якщо людина постає перед державою як громадянин і звертається до держави: "Захисти мене, навчи мене, вилікуй мене, дай мені роботу", то тут держава вимагає використання державної мови".
Що робити, якщо відмовляються обслуговувати українською?
Поради від омбудсмена:
1. Для початку потрібно спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою;
2. У разі відмови варто звернутись до керівництва закладу або на "гарячу лінію" установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо;
3. У разі відмови або незабезпечення надання інформації (послуг) державною мовою зафіксуйте цей факт (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб'єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти);
4. Подайте скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку [email protected] або заповніть відповідну форму на сайті омбудсмена (доступна за посиланням).
Важливо! У скарзі обов'язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, ваше місце проживання, викладено суть скарги, який саме суб'єкт/працівник суб'єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив ваше право. Уповноважений рекомендує також додати докази на підтвердження.
Письмову скаргу потрібно підписувати із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу (для отримання відповіді), або відомості про інші засоби зв'язку з вами.
Скарги подаються протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Що загрожує порушникам?
Штраф. Кримінальної відповідальності за порушення ст. 30 закону про мову не передбачено, тільки адміністративна.
Штрафуватимуть порушників Уповноважений із захисту державної мови та його представники на місцях.
Згідно зі ст. 57 закону відразу нікого не штрафуватимуть.
Спочатку представнику сфери обслуговування оголосять попередження з вимогою усунути порушення упродовж 30 днів.
У разі повторного порушення протягом року буде складено протокол, на підставі якого мовний омбудсмен виносить постанову про накладення штрафу в розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5 100 – 6 800 грн).
Порушник зобов'язаний сплатити штраф протягом 15 днів після отримання відповідної постанови (про це упродовж 3 днів він повинен письмово повідомити Уповноваженому, вказавши номер і дату платіжного доручення).
Також суб'єкт господарювання має право оскаржити постанову в суді. У разі програшу штраф необхідно сплатити не пізніше ніж через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Але є одне велике "АЛЕ"
Можливість штрафувати порушників влада може отримати тільки у 2022 році.
Саме до цього часу, за словами колишнього голови парламентського Комітету з питань культури і духовності Миколи Княжицького, відтермінували адміністративну відповідальність за порушення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Микола Княжицький
"Ми на три роки перенесли введення в дію адміністративної відповідальності за порушення закону, а за цей час безкоштовно у всіх областях України будуть створені центри, в яких навчатимуть української мови", - цитує Княжицького "Українська правда".
Колишній мовний омбудсмен Монахова теж зазначила, що система штрафів не почне діяти відразу, адже в законі її впровадження відтерміновано в середньому на 2-3 роки, щоб "був час підготуватися до імплементації на практиці".
За матеріалами: 112.ua
