Список основних підозрюваних у "зливі" спецоперації щодо "вагнерівців" доволі короткий, - Бутусов (ВIДЕО)

"Злив" спецоперації щодо "вагнерівців" міг статися тільки на дуже високому рівні. У списку підозрюваних є президент України, є глава Офісу президента Єрмак, є начальник комітету з розвідки Демченко, є заступник голови Офісу президента Машовець.

Про це розповів "Гордону" головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.

"Ці люди ("вагнерівці". - Ред.) проїжджають на територію Білорусі. Це відбувається в ніч з 23-го на 24-те липня. І 24 липня у цих людей виліт в Стамбул. І в цей день вони реєструються на рейс, вони підтверджують, що вони тут, вони проходять реєстрацію. І вони повинні сісти на літак. І ось тут дуже важливий момент. До цього моменту ніхто в Російській Федерації про долю цих людей не турбується. Тобто з нашого боку, з боку спецслужб НАТО задіяна дуже значна кількість людей, підрозділів. Це глибоко секретна операція, але все ж таки ... Готова Головна військова прокуратура, готове Головне управління розвідки, готове Міністерство оборони, яке про всяк випадок провело навчання нашого полку винищувальної авіації. Готова Служба безпеки України, готові спецслужби США, готові спецслужби Туреччини. І готовий "Украерорух". Тобто велика кількість підрозділів людей, всі знають, всі отримали свою частину операції, ніхто не знає все повністю, всі отримали маленький фрагмент. І ніяких пробоїв не відбувається. Якби був найменший натяк, найменша інформація про те, що це було ... Хоч десь витік з цих всіх структур - 100% Росія не випустила б цей автобус", - розповів Бутусов.

За даними журналіста, 24 липня 2020 року начальник Головного управління розвідки Василь Бурба разом з посвяченим від СБУ учасником операції, першим заступником голови Русланом Баранецьким їдуть на доповідь про спецоперацію щодо "вагнерівців" до президента України Володимира Зеленського.

"(На нараді щодо "вагнерівців". - Ред.) Був президент України, був глава Офісу президента Андрій Єрмак, був начальник комітету з розвідки - перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко, був заступник голови Офісу президента Роман Машовець і була присутня в кабінеті секретарка президента Марія Левченко", - зазначає він.

"Тобто в цей момент, підкреслюю, терористи виїхали з Росії. Тобто до цього моменту ніякого витоку інформації статися не могло. Тобто до цього моменту всі наші державні органи діяли бездоганно. ... І ось після того, як була зроблена ця доповідь, реакція послідувала абсолютно неадекватна. Оскільки немає розслідування, мені важко зараз визначитися, хто саме і що детально сказав. Хто сказав "ні". Є дані, що сказав "ні" першим глава Офісу президента Андрій Єрмак. На той момент він вів особисті переговори з помічником президента Російської Федерації Дмитром Козаком і знову обговорювалися якісь перемир'я, припинення вогню. Скажімо, речі, які в Україні викликали дуже великі запитання.

І мені важко зрозуміти: ніякої мотивації, наскільки я знаю, від учасників цієї бесіди - те, що я чув - ніякої мотивації відмови не було. Тобто Єрмак сказав "ні", президент України його не зупинив і, по суті, підтримав це рішення. І після того, як Єрмак сказав "ні", він сказав, що цю операцію потрібно перенести. Перенесення операції по суті означало її провал. Тому що тримати 30 осіб в Мінську напередодні виборів у готелі в очікуванні чогось кілька днів - це однозначно витік інформації. Це люди, які напевно комусь щось розкажуть. На них напевно будуть дивитися. Тому коли їм дали команду, щоб вони не летіли в цей день, коли вони прибули до Мінська, а щоб вони почекали ще три дні, стало ясно: станеться витік", - додав Бутусов.

"Це (злити інформацію. - Ред.) міг зробити хтось із тих, хто був у кабінеті. І список основних підозрюваних доволі короткий. Ми розуміємо, що зателефонувати до Мінська з цих людей, ось так, щоб про це знав Лукашенко і дякував колегам, може тільки хтось із вищих керівних діячів. Хто мав право на такі дзвінки до Мінська? Хто міг зв'язатися? Я вважаю, що неможливо на даному етапі говорити, що це міг зробити Бурба і Баранецький. Якби вони, учасники операції, хоч щось десь сказали - цей би рейс, через якого Путін не один раз, до слова сказати, дзвонив Лукашенку і зробив публічну заяву про те, що ми вимагаємо їх повернути ... Так от, ці люди, які такі важливі для Путіна раптом виявилися, їх би просто не впустили б. Тобто найменший витік - вони б залишилися в Росії. Є президент України, є глава Офісу президента Єрмак, є начальник комітету з розвідки Демченко, є заступник голови Офісу президента Машовець. Ці люди дуже чітко чули, що сталося. Вони мали комунікацію з Білоруссю. І я, звичайно, думаю, що це міг бути тільки дуже високий рівень. Я не думаю, що ми можемо зараз щось щодо секретаря говорити, це може бути тільки дуже високий рівень. Саме для того, щоб встановити точно, хто саме телефонував, хто передав сигнал, і необхідно негайно, щоб була кримінальна справа, де всі ці особи допитані, проведені очні ставки. ... Це дуже серйозна загроза національній безпеці. Тобто хтось, хто перебував у кабінеті президента, провалив операцію", - резюмував журналіст.

Нагадаємо, вночі 29 липня в Білорусі були затримані 32 іноземні бойовики. За даними білоруського державного інформагентства БЕЛТА, це росіяни з ПВК Вагнера. Вони прибули до Білорусі, щоб дестабілізувати обстановку напередодні президентських виборів.

Частина затриманих значаться в базі "Миротворця" як ті, що воювали на Донбасі та в Сирії. Російський терорист Захар Прилепін підтвердив, що серед пійманих у Білорусі найманців є колишні бойовики його "батальйону".

14 серпня Білорусь видала Російській Федерації 32 бойовиків ПВК "Вагнер", проігнорувавши запит України на їхню екстрадицію.

Головний редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов заявив, що бойовиків ПВК Вагнера в Білорусі насправді планувала затримати Україна, але спецоперація зірвалася.

Російський президент Володимир Путін заявив 27 серпня, що групу росіян, яких затримали в Білорусі як найманців приватної військової компанії, заманили в країну в рамках операції американських та українських спецслужб.

Цензор.НЕТ відновив хронологію подій, з якою можна ознайомитися за посиланням.

Наприкінці грудня стало відомо, що Bellingcat знімає фільм про провал спецоперації із захоплення бойовиків ПВК Вагнера після наради в Офісі президента.

Читайте також: З ексначальника ГУР Міноборони Бурби, що дав свідчення у справі "вагнерівців", охорону не знімали, - Нацполіція

За словами керівника організації Христо Грозєва, розслідувачі знайшли докази існування спецоперації, яку розробило ГУР Міноборони спільно зі співробітниками СБУ. Першу частину розслідування хочуть випустити у I кварталі 2021 року.

У лютому 2020 року в.о. директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що справа про зрив операції щодо "вагнерівців" активно розслідується, допитують низку осіб, зокрема главу Офісу президента Андрія Єрмака.