На Івано-Франківщині у лісі спорудили пам’ятник загиблим воїнам УПА
24 вояків УПА. У березні 1945 року повстанці прийняли у лісі бій і декотрі з них загинули. Про це кореспондентці Суспільного розповів дослідник діяльності відділів УПА Степан Лесів. Останній спочинок тут віднайшли упівці сотні «Журавлі» та сотні «Рисі» командира Ґонти.
Вшановувати пам’ять загиблих вояків розпочали зі стрільби з рушниць. До відкриття пам’ятника могили позначав хрест, пише Суспільне
Прізвищ чи позивних загиблих достеменно не відомо. Наразі є лише припущення. Петро Щеглюк приїхав зі села Тяпче. Чоловік розповідає, що, ймовірно, на цьому місці загинув брат його мами, ройовий сотні «Журавлі». Петро Щеглюк приніс на панахиду фотографію свого родича-упівця, аби належно вшанувати його пам’ять.
Деякі люди принесли світлини родичів, які поховані у лісі
«Він був кулеметником, лишився, відстрілювався, прикривав відступ наших бійців УПА і тут був смертельно поранений. Яка подальша доля: чи він тут загинув, чи його взяли в село на лікування, невідомо, — каже Петро Щеглюк. — Покійна бабуся пішла на Великдень у червоній хустині до церкви і сусідка каже: «Марійко, чому ти в червоній хустині? — Та — Великдень. — Великдень то Великдень, але твого сина вбили».
Пам’ятник воякам УПА
Завідувач історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів розповідає, у березні 1945 року сотня Рисі напала на залізничний військовий ешелон, який перевозив червоноармійців. На другий день радянські військові вирішили прочистити ліс. Сотня «Журавлі» у цей час також підійшла до цих теренів.
«У цьому бою був поранений чотовий Сокіл, якого стрілецтво дуже любило, який був досить добрий командир. А ситуація складалася така, що забрати його було важко, і з огляду на те цілий рій командира Гука загинув у цьому бою, рятуючи свого командира, рятуючи чотового. Так от, вони того чотового живим винесли, цей чотовий потім під час лікування, під час операції, помер», — каже Степан Лесів.
Під час відкриття пам’ятника загиблим воїнам УПА
На вшанування прийшов й Руслан Іванів з Рахині. Чоловік чув від батька одного лісника, що той ховав загиблих воїнів на цьому місці у 40 роках минулого століття. Також, з його слів, тут поховали п’ятьох повстанців та медсестру, які перевозили зброю та медикаменти.
«У перший ряд, нижче другий — їх складали. Їздові по лісі їхали, збирали їх і забирали на місце. І дідусь один каже: Михайле, ану відміряй, скільки кроків від дороги до першої могили, щось 20 кроків було», — каже житель села Рахиня Руслан Іванів.
Пам’ятник спорудили за гроші Івано-Франківського обласного товариства мисливців та рибалок.
Вшановувати пам’ять загиблих вояків розпочали зі стрільби з рушниць. До відкриття пам’ятника могили позначав хрест, пише Суспільне
Прізвищ чи позивних загиблих достеменно не відомо. Наразі є лише припущення. Петро Щеглюк приїхав зі села Тяпче. Чоловік розповідає, що, ймовірно, на цьому місці загинув брат його мами, ройовий сотні «Журавлі». Петро Щеглюк приніс на панахиду фотографію свого родича-упівця, аби належно вшанувати його пам’ять.
Деякі люди принесли світлини родичів, які поховані у лісі
«Він був кулеметником, лишився, відстрілювався, прикривав відступ наших бійців УПА і тут був смертельно поранений. Яка подальша доля: чи він тут загинув, чи його взяли в село на лікування, невідомо, — каже Петро Щеглюк. — Покійна бабуся пішла на Великдень у червоній хустині до церкви і сусідка каже: «Марійко, чому ти в червоній хустині? — Та — Великдень. — Великдень то Великдень, але твого сина вбили».
Пам’ятник воякам УПА
Завідувач історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів розповідає, у березні 1945 року сотня Рисі напала на залізничний військовий ешелон, який перевозив червоноармійців. На другий день радянські військові вирішили прочистити ліс. Сотня «Журавлі» у цей час також підійшла до цих теренів.
«У цьому бою був поранений чотовий Сокіл, якого стрілецтво дуже любило, який був досить добрий командир. А ситуація складалася така, що забрати його було важко, і з огляду на те цілий рій командира Гука загинув у цьому бою, рятуючи свого командира, рятуючи чотового. Так от, вони того чотового живим винесли, цей чотовий потім під час лікування, під час операції, помер», — каже Степан Лесів.
Під час відкриття пам’ятника загиблим воїнам УПА
На вшанування прийшов й Руслан Іванів з Рахині. Чоловік чув від батька одного лісника, що той ховав загиблих воїнів на цьому місці у 40 роках минулого століття. Також, з його слів, тут поховали п’ятьох повстанців та медсестру, які перевозили зброю та медикаменти.
«У перший ряд, нижче другий — їх складали. Їздові по лісі їхали, збирали їх і забирали на місце. І дідусь один каже: Михайле, ану відміряй, скільки кроків від дороги до першої могили, щось 20 кроків було», — каже житель села Рахиня Руслан Іванів.
Пам’ятник спорудили за гроші Івано-Франківського обласного товариства мисливців та рибалок.
