Рада змінила статус НАБУ
Верховна Рада ухвалила закон № 5459-1 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до вимог Конституції України». У другому читанні закон підтримали 304 народні депутати.
Закон змінив статус НАБУ та визначив його як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Згідно з документом, Нацбюро має розслідувати не лише справи щодо топкорупціонерів, а й «інші кримінальні правопорушення».
Також із ст. 1 закону про НАБУ виключили частину другу, у якій йшлося про те, що Нацбюро «утворюється президентом України відповідно до цього та інших законів України». Натомість НАБУ має утворюватися та діяти відповідно до ухваленого закону.
Як зазначили у Центрі протидії корупції, закон закріплює незалежність НАБУ від уряду. Зокрема, закон забороняє Кабінету міністрів втручатися у діяльність бюро, скасовувати акти НАБУ. Також закон не дозволяє надавати вказівки чи доручення щодо діяльності Національного антикорбюро чи конкретних кримінальних проваджень.
Документ запроваджує нову процедуру добору директора Нацбюро. Нового керівника обиратимуть на прозорому конкурсі, визначальний голос під час якого матимуть міжнародні експерти.
Обійняти цю посаду може громадянин України, який має:
Звільнити директора НАБУ уряд може, якщо за це проголосували не менш як дві третини посадового складу Кабміну та лише за підстав, вже визначених законом про Нацбюро. Водночас директора Національного бюро можуть відсторонити від посади або від виконання посадових чи службових обов’язків лише з підстав та у порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.
У разі припинення повноважень або звільнення директора НАБУ усі його повноваження здійснює перший заступник керівника Нацбюро, а в разі його відсутності — один із заступників. Ця норма діє до дня призначення нового директора Національного антикорбюро.
Ухвалений закон виключає норму, згідно з якою до конкурсної комісії з відбору директора НАБУ має входити три особи, визначені президентом. Також до комісії не делегуватимуть членів, визначених Верховною Радою.
До комісії з відбору директора Нацбюро входитимуть шестеро членів. Трьох із них визначатиме уряд, ще троє будуть міжнародними експертами.
Рішення вважатиметься прийнятим за наявності 4 голосів, із яких принаймні 2 голоси міжнародних експертів.Якщо голоси розподіляться порівну і це не можна буде подолати при наступних голосуваннях — вважатиметься прийнятим рішення, яке підтримали 3 члени комісії, з яких принаймні 2 — міжнародні експерти.
Аудит Національного антикорупційного бюро також мають проводити міжнародні експерти. Вони й визначатимуть методику та критерії для такого оцінювання.
Чинний Директор НАБУ продовжить виконувати усі свої повноваження до призначення свого наступника, добір якого має розпочатись після набрання чинності законом, але не довше строку своїх повноважень, який спливає у квітні 2022 року.
У серпні минулого року Конституційний суд дійшов висновку, що п’ятий президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження, призначаючи Артема Ситника на посаду директора НАБУ, яке належить до органів виконавчої влади. В Офісі президента заявили, що Ситник продовжить виконувати обов’язки очільника НАБУ. Раніше сам Ситник заявив, що позбавити його посади можуть лише після результатів проведення аудиту відомства.
У лютому 2021 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає звільнення чинного директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Як повідомляло ZN.UA ініціатором прийняття закону про звільнення чинного директора НАБУ є Володимир Зеленський. Поправку про звільнення Ситника подав міністр юстиції Денис Малюська. Однак, за даними ZN.UA, він зробив це не з власної ініціативи, а через вкрай наполегливе прохання президента Володимира Зеленського.
У травні Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 5459-1 про зміну статусу Національного антикорупційного бюро.
ПО МАТЕРIАЛАМ: ZN.UA
Закон змінив статус НАБУ та визначив його як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Згідно з документом, Нацбюро має розслідувати не лише справи щодо топкорупціонерів, а й «інші кримінальні правопорушення».
Також із ст. 1 закону про НАБУ виключили частину другу, у якій йшлося про те, що Нацбюро «утворюється президентом України відповідно до цього та інших законів України». Натомість НАБУ має утворюватися та діяти відповідно до ухваленого закону.
Як зазначили у Центрі протидії корупції, закон закріплює незалежність НАБУ від уряду. Зокрема, закон забороняє Кабінету міністрів втручатися у діяльність бюро, скасовувати акти НАБУ. Також закон не дозволяє надавати вказівки чи доручення щодо діяльності Національного антикорбюро чи конкретних кримінальних проваджень.
Документ запроваджує нову процедуру добору директора Нацбюро. Нового керівника обиратимуть на прозорому конкурсі, визначальний голос під час якого матимуть міжнародні експерти.
Обійняти цю посаду може громадянин України, який має:
- вищу юридичну освіту;
- стаж роботи в галузі права не менше десяти років;
- досвід роботи на керівних посадах в державних органах, установах, організаціях, у тому числі за кордоном, або в міжнародних організаціях не менше п’яти років;
- володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.
Звільнити директора НАБУ уряд може, якщо за це проголосували не менш як дві третини посадового складу Кабміну та лише за підстав, вже визначених законом про Нацбюро. Водночас директора Національного бюро можуть відсторонити від посади або від виконання посадових чи службових обов’язків лише з підстав та у порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.
У разі припинення повноважень або звільнення директора НАБУ усі його повноваження здійснює перший заступник керівника Нацбюро, а в разі його відсутності — один із заступників. Ця норма діє до дня призначення нового директора Національного антикорбюро.
Ухвалений закон виключає норму, згідно з якою до конкурсної комісії з відбору директора НАБУ має входити три особи, визначені президентом. Також до комісії не делегуватимуть членів, визначених Верховною Радою.
До комісії з відбору директора Нацбюро входитимуть шестеро членів. Трьох із них визначатиме уряд, ще троє будуть міжнародними експертами.
Рішення вважатиметься прийнятим за наявності 4 голосів, із яких принаймні 2 голоси міжнародних експертів.Якщо голоси розподіляться порівну і це не можна буде подолати при наступних голосуваннях — вважатиметься прийнятим рішення, яке підтримали 3 члени комісії, з яких принаймні 2 — міжнародні експерти.
Аудит Національного антикорупційного бюро також мають проводити міжнародні експерти. Вони й визначатимуть методику та критерії для такого оцінювання.
Чинний Директор НАБУ продовжить виконувати усі свої повноваження до призначення свого наступника, добір якого має розпочатись після набрання чинності законом, але не довше строку своїх повноважень, який спливає у квітні 2022 року.
У серпні минулого року Конституційний суд дійшов висновку, що п’ятий президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження, призначаючи Артема Ситника на посаду директора НАБУ, яке належить до органів виконавчої влади. В Офісі президента заявили, що Ситник продовжить виконувати обов’язки очільника НАБУ. Раніше сам Ситник заявив, що позбавити його посади можуть лише після результатів проведення аудиту відомства.
У лютому 2021 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає звільнення чинного директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Як повідомляло ZN.UA ініціатором прийняття закону про звільнення чинного директора НАБУ є Володимир Зеленський. Поправку про звільнення Ситника подав міністр юстиції Денис Малюська. Однак, за даними ZN.UA, він зробив це не з власної ініціативи, а через вкрай наполегливе прохання президента Володимира Зеленського.
У травні Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 5459-1 про зміну статусу Національного антикорупційного бюро.
ПО МАТЕРIАЛАМ: ZN.UA
