Приватизація "БІЛЬШОВИКА": як відбувалися торги, хто придбав завод і що далі
Велика приватизація прокинулася. Фонд держмайна відзвітував про продаж першого великого об'єкта — частини території заводу «Більшовик» у столиці. Відкритий аукціон провели у середу. Тривав він у прямому етері усього 7 хвилин. Причому троє учасників майже не торгувалися, і вартість об'єкта від початкової зросла всього на три відсотки, або на 40 мільйонів гривень. У Фонду держмайна радість, в інвесторів, які зробили вигідне придбання — щастя. А у тих, хто стежив за підготовкою та проведенням аукціону — запитання. Подробиці дізнавалася журналістка «5 каналу».
Екскурсію закинутим заводом «Більшовик» нам проводить голова Фонду держмайна. Раніше тут виплавляли деталі для приладів і устаткування на заводи всього СРСР. Тепер дерев’яні форми розкидані біля стін, з підлоги стирчать обірвані дроти. Вітражне скло зі стелі випадає. А деталі печей розпиляні. Територію заводу щодня оглядають два десятки сторожів. Один із них, Юрій, показує, завод — окреме місто в місті. Але тепер усе занепало. Тут працювали три тисячі робітників, тепер заледве 200. Просто біля цеху басейн із вітражами. Поруч роздягальні. У кімнаті відпочинку навіть зберігся посуд. На третьому поверсі, де колись була кухня, тепер харчуються хіба що руфери і шукачі металобрухту на заводі. У гарному стані і спортзал, але ніхто тут не займається уже 15 років. Усього тут 35 гектарів землі на київській Шулявці — усе це продали на відкритому аукціоні в середу. Його проводив Фонд держмайна. Все наживо.
Перед аукціоном заздалегідь розіслали запрошення двом сотням українських інвесторів, через дипломатів зверталися і до закордонних. Зацікавилося 15 фірм, а от авансову вартість внесли і дійшли до торгів лише три — «Дженерал комерс» мільйонера Василя Хмельницького, «Інвест новація» сина ексмера столиці Степана Черновецького і ще одна «ДК каскад» бізнесмена Віталія Хомутинніка. Перші двоє підвищили вартість, третій учасник навіть не торгувався. Видання «Економічна правда» припускає, що двоє бізнесменів змовилися ціну не підвищувати.
Голова Фонду Державного майна України Дмитро Сенниченко наголосив: «Ціна вже встановлена на базі ринку, радник оцінив її на базі розрахунків вартості землі, зобов’язань. Тому вона не могла підвищитися як на малих аукціонах. Якби ціна була бросова, і прийшло б троє, і не торгувалися, оце був би ризик. А мала приватизація — там ціну встановлює ринок на торгах».
Зачекалися інвесторів: ірпінську в’язницю втретє виставили на аукціон — яка ситуація по Україні Зачекалися інвесторів: ірпінську в’язницю втретє виставили на аукціон — яка ситуація по УкраїніТой самий радник — міжнародна аудиторська компанія KPMG. Вони і визначили нижню ціну. Спостерігачі за аукціоном організації StateWatch кажуть: порушень не побачили. Але все ж вважають: велику приватизацію варто проводити через майданчик електронного аукціону Prozorro.
Купила майно заводу за 1 мільярд 400 мільйонів фірма «Дженерал комерс». Її пов’язують з групою UFuture мультимільйонера Василя Хмельницького. Він вклався у будівництво інвестиційного парку Unit City на Дорогожичах — це такий комплекс житлових та офісних будівель на території колишнього мотозаводу. Такий самий комплекс планують звести і на гектарах «Більшовика». Та от аукціон уже критикують, мовляв, держава продешевила. А забудовник купує його заради землі, а не розвалених цехів.
Отримав покупець завод із тягарем боргів. Це близько 600 мільйонів. Більшість — не сплачені податки і пеня, а ще — зарплата працівникам. За умовами купівлі, тепер має їх виплатити за півроку, виробництво зберігати щонайменше три роки.
У заводу були і судові спори щодо незаконної приватизації декількох цехів. Фонд держмайна визнав її незаконною у Верховному суді. Експерти кажуть, у цьому й ідея — віддати проблемний актив у приватні руки,а бізнесмени самі наведуть лад.
Та судові позови іноземних інвесторів відлякують: вони не хочуть мати справу з українськими судами. Урядовці ж мізкують, як інвестора великих об'єктів захистити — пропонують за допомогою англійського права та гарантій.
Це перший такий аукціон за 15 років. Тоді продали теж проблемний завод «Криворіжсталь». Загалом же у Фонду держмайна 400 об'єктів по всій державі, які хочуть продати.
За матеріалами: «5 канал»
«Це ливарний цех, тут зупинилося життя більше 15 років тому. І загалі з 24 цехів на цій території на сьогоднішній день працюють тільки два», — каже голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.
Екскурсію закинутим заводом «Більшовик» нам проводить голова Фонду держмайна. Раніше тут виплавляли деталі для приладів і устаткування на заводи всього СРСР. Тепер дерев’яні форми розкидані біля стін, з підлоги стирчать обірвані дроти. Вітражне скло зі стелі випадає. А деталі печей розпиляні. Територію заводу щодня оглядають два десятки сторожів. Один із них, Юрій, показує, завод — окреме місто в місті. Але тепер усе занепало. Тут працювали три тисячі робітників, тепер заледве 200. Просто біля цеху басейн із вітражами. Поруч роздягальні. У кімнаті відпочинку навіть зберігся посуд. На третьому поверсі, де колись була кухня, тепер харчуються хіба що руфери і шукачі металобрухту на заводі. У гарному стані і спортзал, але ніхто тут не займається уже 15 років. Усього тут 35 гектарів землі на київській Шулявці — усе це продали на відкритому аукціоні в середу. Його проводив Фонд держмайна. Все наживо.
Перед аукціоном заздалегідь розіслали запрошення двом сотням українських інвесторів, через дипломатів зверталися і до закордонних. Зацікавилося 15 фірм, а от авансову вартість внесли і дійшли до торгів лише три — «Дженерал комерс» мільйонера Василя Хмельницького, «Інвест новація» сина ексмера столиці Степана Черновецького і ще одна «ДК каскад» бізнесмена Віталія Хомутинніка. Перші двоє підвищили вартість, третій учасник навіть не торгувався. Видання «Економічна правда» припускає, що двоє бізнесменів змовилися ціну не підвищувати.
«Чи була змова — не Фонд держмайна має це вивчати, якщо цим займуться правоохоронні органи, то контролювати процес має Антимонопольний комітет. На продаж такого формату активів можуть приходити тільки великі місцеві олігархи. І це питання до того, як працюють наші правоохоронні органи», — зазначила експертка Transparency International Христина Зелінська.
Голова Фонду Державного майна України Дмитро Сенниченко наголосив: «Ціна вже встановлена на базі ринку, радник оцінив її на базі розрахунків вартості землі, зобов’язань. Тому вона не могла підвищитися як на малих аукціонах. Якби ціна була бросова, і прийшло б троє, і не торгувалися, оце був би ризик. А мала приватизація — там ціну встановлює ринок на торгах».
Зачекалися інвесторів: ірпінську в’язницю втретє виставили на аукціон — яка ситуація по Україні Зачекалися інвесторів: ірпінську в’язницю втретє виставили на аукціон — яка ситуація по УкраїніТой самий радник — міжнародна аудиторська компанія KPMG. Вони і визначили нижню ціну. Спостерігачі за аукціоном організації StateWatch кажуть: порушень не побачили. Але все ж вважають: велику приватизацію варто проводити через майданчик електронного аукціону Prozorro.
«Велику приватизацію до сих пір не перевели, законопроєкт є, проголосований в першому читанні. Велика приватизація стартувала, а законодавча база не готова до цього», — зауважив голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.
Купила майно заводу за 1 мільярд 400 мільйонів фірма «Дженерал комерс». Її пов’язують з групою UFuture мультимільйонера Василя Хмельницького. Він вклався у будівництво інвестиційного парку Unit City на Дорогожичах — це такий комплекс житлових та офісних будівель на території колишнього мотозаводу. Такий самий комплекс планують звести і на гектарах «Більшовика». Та от аукціон уже критикують, мовляв, держава продешевила. А забудовник купує його заради землі, а не розвалених цехів.
«Землі у цього підприємства немає — є будівлі. Але є право піти до київської адміністрації і за додаткові кошти відвести землю під цими будівлями. Виходить, що одна сотка вартості землі вийшла 23 тисячі доларів. Якщо ми порівнюємо не з державними, а з приватними землями, то ця ціна має верхню планку», — додав Дмитро Сенниченко.
Отримав покупець завод із тягарем боргів. Це близько 600 мільйонів. Більшість — не сплачені податки і пеня, а ще — зарплата працівникам. За умовами купівлі, тепер має їх виплатити за півроку, виробництво зберігати щонайменше три роки.
«Приватизаційні умови Фонд держмайна має право споглядати ще 5 років. Протягом часу у держави є всі інструменти у разі невиконання цих умов повернути цей актив назад державі», — акцентував увагу Дмитро Сенниченко.
У заводу були і судові спори щодо незаконної приватизації декількох цехів. Фонд держмайна визнав її незаконною у Верховному суді. Експерти кажуть, у цьому й ідея — віддати проблемний актив у приватні руки,а бізнесмени самі наведуть лад.
«Більшовик» — це так звана валіза без ручки, там є судові спори по земельних ділянках, неоформлені права власності, викрадені документи до 2019 року на окремі будівлі», — каже експертка Transparency International Христина Зелінська.
Та судові позови іноземних інвесторів відлякують: вони не хочуть мати справу з українськими судами. Урядовці ж мізкують, як інвестора великих об'єктів захистити — пропонують за допомогою англійського права та гарантій.
«На вкладену гривню в приватизації інвестор вкладає 4,6 гривень у середньому», — підсумував голова Фонду державного майна Дмитро Сенниченко.
Це перший такий аукціон за 15 років. Тоді продали теж проблемний завод «Криворіжсталь». Загалом же у Фонду держмайна 400 об'єктів по всій державі, які хочуть продати.
За матеріалами: «5 канал»
