Що треба знати про ПТСР, щоб вчасно надати собі допомогу: думки та поради експерта
Вже другий рік від початку повномасштабного вторгнення, мільйони українців щодня стикаються з агресивними та руйнівними проявами війни, що негативно впливають на психіку людини. За статистикою від Міністерства охорони здоров’я України, посттравматичний стресовий розлад мають близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події.Що таке ПТСР, як вчасно визначити симптоми та надати собі допомогу? Про це журналістам "Panoptikon" розповіла психологічна консультантка та інструкторка з попередження ПТСР у військових та цивільних Людмила Черненко.
За словами пані Людмили, масштабна робота з лікування та попередження ПТСР в Україні розпочалася у 2015. Тоді за підтримки уряду для українських психологів проводили навчання, під час якого вони переймали досвід в американських інструкторів НАТО на прикладі реабілітації військових в Америці після В’єтнамської війни.
«У нас була можливість близько 5 років попрацювати з 10 тис. людьми та адаптувати той матеріал, який нам давали наші закордоні партнери, під наші реалії, наших людей. Дуже багато всього сильно видозмінилося. Загалом, зараз можна спиратись на практичний досвід, тому що це результат який був розтягнутий на роки і можна було добряче простежити, як живуть саме наші військові», ― зазначила Людмили Черненко.
Психологічна консультантка та інструкторка з попередження ПТСР у військових та цивільних Людмила Черненко
Що таке ПТСР та що є причиною його виникнення у людини?
Згідно з визначенням від МОЗ, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події та проявляється як довготермінова реакція на стрес.
За словами Людмила Черненко, посттравматичний стресовий розлад не починається у людини одразу, а через деякий час: «Причиною ПТСР може бути що завгодно: непросте розлучення, невтішний медичний діагноз чи втрата когось із близьких. За умови, коли формується сильний стрес для людини і найближчі пів року вона не отримує відповідного рівня підтримки та лікування ― тоді розвивається ПТСР. Але зважаючи, що війна у нас почалась уже давно то симптоми ПТСР у людей уже є».
Симптоми ПТСР, за визначенням МОЗ України:
● уникнення;
● гіперзбудженість;
● перепроживання травматичних подій;
● проблеми із пам'яттю та емоційною сферою.
Чи можна вже зараз надати допомогу військовим, які повертаються з фронту?
Психологиня наголошує, що наразі в Україні ще не відбувся перехід, коли основна частина військових повернеться додому. А тому, проводити психотерапію з військовими фактично не можливо.
«Для цього вони мають остаточно повернутися додому, а у нас не було масової демобілізації. Якщо зараз з ним почати проводити психотерапію, вони розкриються, а емоційний солдат ― смертний солдат. Цього робити не можна. Можна давати кризовий супровід, якусь підтримуючу роботу, що власне ми зараз робимо. Однак, стосовно саме довготривалої, глибокої психотерапевтичної роботи ― можемо говорити лише про окремих людей, які вже комісовані за станом здоров’я. Тільки з ними ми зараз починаємо працювати», ― пояснила інструкторка з попередження ПТСР у військових та цивільних.
Крім того, Людмила Черненко зазначає, що: об’єм навантаження з яким людина може впоратись залежить від рівня інтелекту людини та у якому середовищі вона опиниться після травмуючої події.
«Частина військових точно впораються самі і їм не буде потрібна якась серозна підтримка і робота. Їх самих та їх оточення вистачить для цього. Частина зможе впоратись, якщо їм дати відповідну кваліфіковану підтримку або якщо вони повернуться додому у підтримуюче середовище. Однак, у частини, яка вже до того мала якісь розлади, будуть більш хронічні стани та вони потребуватимуть більш серйозної, можливо навіть медикаментозної допомоги», ― зазначає психологиня.
За даними МОЗ України можна виділити 3 найрозповсюдженіші міфи про ПТСР:
Міф 1. Люди з ПТСР – небезпечні.
Правда. Для ПТСР прояви агресії та психозу не характерні. До основних симптомів, пов’язаних із ПТСР, належать нав’язливі думки, кошмари, безсоння, відчуття провини, ізоляція, розчарування тощо.
Міф 2. Люди з ПТСР – слабкі.
Правда. Посттравматичний стресовий розлад може розвинутися у будь-кого, незалежно від рис характеру та інших особистісних характеристик. ПТСР виникає через особливо травмуючу подію, або якщо людина надто довго перебувала у стресовому середовищі.
Міф 3. ПТСР не можна вилікувати і людина ніколи не одужає.
Правда. ПТСР – це природна реакція організму на ненормальний стрес. Розум та психіка здатні зцілюватися, так само як і тіло людини. Для цього потрібен час, особиста робота та лікування. Однак, зцілення не зітре спогади з минулого, а радше допоможе позбавитись від його домінування над сьогоденним.
Практичні поради щодо попередження ПТСР від інструкторки Людмили Черненко
Людмила каже, що у нас часто говорять так: «я поки ще вивожу», однак так робити не варто. А тому психологиня радить звертати увагу на свій стан та прислухатись до власних потреб.
«Велика кількість українців свою силу духа і волі вимірюють тим, скільки вони терплять. Але це не має змісту і себе не окупає. Якщо у людини закрита потреба, то вона може працювати та бути ефективною. Теж саме і з психологічним здоров’ям. Вдаватися зараз до заходів і подбати про себе ― це не примха. Це необхідність», ― зазначає пані Людмила.
Для того, щоб оновитись та відчути щастя, не треба імпульсивно витрачати гроші, їсти багато солодощів, палити чи вживати алкоголь. По-справжньому допоможуть ті речі, що змушують організм виробляти природний дофамін, або ― «гормон задоволення». У цьому може допомогти: спорт, танці, фізична активність, сон та перебування фізично в безпечних місцях.
«Ми розуміємо що з цим у нас також купа упереджень і тут включається етичний момент. Просто для цього потрібно знаходити відповідне місце і час. Не потрібно всім казати, що ти ідеш в басейн чи на базу відпочинку та викладати безліч фотографій. Це дійсно може тригерити людей які проживають у цей момент втрату чи знаходяться зараз в інших умовах. Але це не означає, що людина не має право це зробити. Бо це важливо робити, бо подбати про себе ― обов’язок. Якщо зараз цього не зробити, то рано чи пізно можна стати навантаженням для когось іншого», ― пояснила психологиня.
Крім того, якщо людина відчуває себе на нулі, то як мінімум може потребувати у розмові про свої почуття із безпечною людиною. Таким чином, це допоможе розвантажити чуттєво, навіть якщо людина вважає, що розмова непотрібна, бо ситуація вже сталася і немає сенсу про це говорити.
За словами пані Людмили: «Ми соціальні і частину свого психологічного навантаження ми скидаємо через розмову з безпечною людиною, тією, яка не викликає якісь негативні асоціації та не буде говорити «розслабся, все буде добре». Вона не повинна рятувати, а підтримати. Це дуже важливий момент який люди недооцінюють».
