Воєнна репортажистка Євгенія Подобна випустила книжку про історії жінок

Вийшла друком книжка журналістки та воєнної репортажистки Євгенії Подобної «Її війна. 25 історій про сміливість, силу і любов». Про це повідомили на сайті видавництва Vivat, де книжку можна купити.

У цій книжці звучать голоси двадцяти п’яти жінок — військових, медиків, волонтерок, переселенок, журналісток, — жінок, які пройшли полон або які чекають із полону найрідніших, які зазнали непоправних втрат на війні, але мають стільки сили й любові, що діляться ними з іншими. Дизайн обкладинки розробив Нікіта Тітов, а ілюстрації Тетяна Копитова.

Це збірка історій: Валерії Зеленської, Ольги Меняйло, Ірини Язової, Анастасії Заудальської, Валерії «Оси» Васильченко, Лесі «Карамельки», Анастасії Блищик, Ярини Чорногуз, Ірини Юрченко, Вікторії Головіної, Олени Петяк, Аліни Смоленської, Ярини Мелентьєвої, Олександри Безсмертної, Оксани Чорної, Євгенії Вірлич, Олени Авілової, Тамари (Ізюм), Ольги Мазенкової, Оксани Бондар, Ірини Рибакової, Наталії Попової, Євгенії Таліновської, Олени Розвадовської.


Довідка
Євгенія Подобна – журналістка, воєнна кореспондентка, науковиця. Кандидатка наук із соціальних комунікацій. В журналістиці – з 16 років, починала позаштатною кореспонденткою газети «Полтавський вісник». У столиці працювала та друкувалась у виданнях «Газета по-киевски», «День», «Черноморка». Майже сім років працювала кореспонденткою на «5-му каналі».

З 2015 року як воєнна кореспондентка об’їхала майже усю лінію фронту від Станиці Луганської до Маріуполя. Написала книгу про жінок, що воюють на Донбасі, – «Дівчата зрізають коси», яка стала переможцем рейтингу «Книга року-2018». Працювала над другою книгою (про окупацію Слов’янська) та дослідженням щодо роботи КДБ у м.Прип’ять та на Чорнобильській АЕС. Паралельно з роботою кореспондентки викладала в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка на кафедрі медіадизайну та мультимедійних технологій.

У 2020 році отримала Національну премію України імені Тараса Шевченка у номінації «Публіцистика, журналістика» за книгу «Дівчата зрізають коси», у якій письменниця розказує про жінок на війні.

Частину коштів від премії журналістка віддала родичам загиблої на Луганщині під час російсько-українській війні військовослужбовиці Яні Червоній, якій присвятила свою Шевченківську премію.

Книжка «Дівчата зрізають коси» – це спогади 25 жінок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках. Йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни.

Фото: Delo.ua | Ілюстративне