Война на востоке Украины. 23 августа. Онлайн-репортаж

До Дня Державного Прапору України офіцери цивільно-військового співробітництва організували доставку в зону антитерористичної операції більше двохсотп’ятдесяти Державних Прапорів України
Українські стяги виготовили у містечку Стрий на Львівщині. Гроші на тканину зібрали місцеві підприємці та церковна громада. Пошиттям прапорів займалися дружини офіцерів.
– Наші фахівці часто бувають в таборах різних підрозділів української армії на Донбасі, – розповідає керівник проекту полковник 

 Олексій Ноздрачов, – і дуже часто бійці кажуть, що їм найбільше не вистачає державних прапорів.
Національні стяги цінуються серед бійців. Насамперед, вони є знаком приналежності до Збройних Сил України.
– На кожній колоні нашої техніки завжди чимало українських прапорів, – розповідає Андрій Пономарьов, він – капітан, служить в одному підрозділів на Донбасі, – наші військові не приховують своєї приналежності, а навпаки – прагнуть підкреслити, що вони – бійці українських Збройних Сил. І жителі Донеччини їх підтримують. Вибігають на вулиці, машуть руками. Старші бабці обов’язково перехрещують. Бажають нам якнайшвидше звільнити Україну і повернутися додому живими. А ще часто місцеві мешканці просять подарувати їм прапор. Кажуть, що хочуть підняти його хоча б над сільською радою, а знайти ніде не можуть. Доводиться віддавати прапори зі своїх бойових машин.
Прапори бойових підрозділів швидко зношуються. Вітер, вогонь, дощ і порох польових доріг роблять свою справу – стяг тьмяніє і рветься. Тож їх доводиться часто замінювати. А старий хтось складає і ретельно зберігає як найдорожчу реліквію. Хтось із бійців відвезе його додому і він стане згадкою про бої та марші. Один з таких прапорів зберігається в танковому взводі старшого лейтенанта Сергія Бойчука. Цей підрозділ попав під артилерійський обстріл. Два танки, що стояли поруч, загорілися. Та Сергій бачив, що другу бойову машину ще можна врятувати. От тільки це небезпечно – в будь-яку мить можуть здетонувати боєприпаси, що знаходяться в броньованих машинах. Усвідомлюючи небезпеку, танкісти таки вивели свою машину з небезпечної зони, загасили пожежу і таким чином врятували танк. А новий прапор танкістам офіцери вже передали.
Також прапорів потребують чисельні блок-пости. Іх чимало і на кожному з них майорить український стяг.
– Для всіх нас синьо-жовтий прапор над головами – це те, заради чого ми тут, – розповідає солдат Андрій, що несе службу на одному з блок-постів, – це наша земля, наша країна. Раніше я ніколи б не подумав, що захищати свій прапор доведеться в боях. А зараз розумію – за волю, за прапор, за свою землю треба боротися. Це робили наші діди-прадіди, це доводиться робити і нам сьогодні.
Разом з прапорами офіцери цивільно-військового співробітництва передали на блок-пости і пакети з продовольством. Їх також закупили для військових підприємці Львівщини.
Владислав Назаркевич