Комбат 81-й бригады "Мамай": "В Дебальцево был "котел", моя группа - без потерь, но где потеряли управление - последствия плачевные"
Как сообщает Цензор.НЕТ, интервью с "Мамаем" странице в Facebook опубликовал Alex Grey. Ниже приводим текст на языке оригинала:
"Мамай":"Для мене це вже третя війна"
-Я - спадковий військовий, полковник у третьому поколінні.
Двічі воював в Афганістані, - розповідає він. - Перший раз повернувся звідти у званні капітана. А в 2009 році - у званні полковника.
Входив до складу командування Сухопутних військ України, обіймав посаду заступника Київського обласного військового комісара.
Відсиджуватися в тилу, коли Україна воює, я не міг. Пішов добровольцем. Генерал Пушняков не хотів мене відпускати. Але я переконав, що так треба!
У зону АТО призивався через Київський обласний військкомат. На фронті - з серпня 2014 року.
Зараз бійці батальйону тактичної групи під моїм командуванням проходять вишкіл на Житомирському військовому полігоні. Цей підрозділ довірили очолити мені як бойовому учаснику трьох війн. До нього влилися бійці, які вже добре понюхали порох - з "Айдару", "Донбасу", "ОУН", а також із частин, які з тих чи інших причин перестали існувати.
Більшість моїх "орлів" мають великий бойовий досвід, а окремі, без перебільшення, шалений досвід. Вони вчать науці перемагати. У моєму підрозділі близько 50 афганців - починаючи з командирів і закінчуючи стрілками.
- Можете когось назвати, хто має шалений бойовий досвід?
- Приміром, у моєму підрозділі є боєць з позивним "Дмитро", який під Іловайськом власноруч з гранатомета підбив 4 російські танки! Це документально засвідчено. Але досі він жодної копійки від держави в якості преміювання не отримав. А ще цей боєць вивів із оточення 20 наших хлопців.
Цікаво, що "Дмитро" не військовий, закінчив вищий цивільний навчальний заклад.
Є у мене хлопці, які вижили в Іловайському пеклі, пройшли Донецький аеропорт.
- Кіборги?
- Так! Ціла рота кіборгів! Є хоробрі серця, які захищали Дебальцеве.
- Олеже Анатолійовчиу! А можете про Дебальцеве щось більше сказати?
- Скажу те, що можу. З групою розвідки звідти повернувся 23 лютого. Тобто знаходився в епіцентрі гарячих подій.
- А як Ви вважаєте, там був "котел?"
- Так, там був "котел!".
- Дехто з військових говорив: місто Горлівку можна було захопити силами батальйону, і тоді "котла" можна було б уникнути…
- Сталося так як сталося. Історію переписати не можна!
- У Дебальцевому, на відміну від Іловайська, вдалося зберегти багато бійців?
- Все залежало від командирів. Якщо вони були, як кажуть, на своєму місці, то зберегли людей, вивели їх з-під смертоносних обстрілів. Якщо хтось втратив керування підрозділами - наслідки плачевні, маємо великі втрати живої сили і техніки. Особливо на місцях.
- А Вам вдалося вивести своїх бійців?
- Моя група вийшла без втрат!
- Це може свідчити лише про те, що Ваш великий бойовий досвід дуже знадобився.
- Без зайвої скромності можу сказати, що я зберіг своїх людей.
- Патріотизму нашим хлопцям не позичати. А чого не вистачає?
- Сучасної бойової техніки. Це головне. По-друге, у мене хлопці бойові, гарячі. Але досвідченими кадрами треба і далі поповнюватися. Саме тут, на полігоні, і куємо ці кадри. Чимало тут військовослужбовців з Ірпінського регіону.
- Мобілізовані і добровольці тут проходять хороший вишкіл?
- Так! Але істину перевіряє практика. Будемо визначатися там, на передовій. І тільки на фронті побачимо, чи правильно готували бо бойових дій солдатів та офіцерів на полігоні. Зважте, військова частина нова, зараз триває її доукомплектування.
Під час навчальних тренувань снарядів не шкодуємо. "Дмитро", про якого я вже говорив, заявив: тут настрілявся більше, ніж під Іловайськом!Інші хлопці кажуть: ми ніколи в житті стільки не стріляли!
- Що підказує Ваша інтуїція? Доведеться ще довго воювати, чи завершимо війнушляхом політичних домовленостей?
- Як кажуть у нас на Полтавщині, вангувати я не вмію, тобто Вангою бути не можу. Але до війни готуватися треба. Якщо політики домовляться - це буде чудово.
Не припиняється інформаційна війна з боку агресора. Про нас багато пишуть: зібралася хунта, головорізи, горлорізи і т. д. Ми ж захищаємо свою землю, своїх рідних!
"Мамай":"Для мене це вже третя війна"
-Я - спадковий військовий, полковник у третьому поколінні.
Двічі воював в Афганістані, - розповідає він. - Перший раз повернувся звідти у званні капітана. А в 2009 році - у званні полковника.
Входив до складу командування Сухопутних військ України, обіймав посаду заступника Київського обласного військового комісара.
Відсиджуватися в тилу, коли Україна воює, я не міг. Пішов добровольцем. Генерал Пушняков не хотів мене відпускати. Але я переконав, що так треба!
У зону АТО призивався через Київський обласний військкомат. На фронті - з серпня 2014 року.
Зараз бійці батальйону тактичної групи під моїм командуванням проходять вишкіл на Житомирському військовому полігоні. Цей підрозділ довірили очолити мені як бойовому учаснику трьох війн. До нього влилися бійці, які вже добре понюхали порох - з "Айдару", "Донбасу", "ОУН", а також із частин, які з тих чи інших причин перестали існувати.
Більшість моїх "орлів" мають великий бойовий досвід, а окремі, без перебільшення, шалений досвід. Вони вчать науці перемагати. У моєму підрозділі близько 50 афганців - починаючи з командирів і закінчуючи стрілками.
- Можете когось назвати, хто має шалений бойовий досвід?
- Приміром, у моєму підрозділі є боєць з позивним "Дмитро", який під Іловайськом власноруч з гранатомета підбив 4 російські танки! Це документально засвідчено. Але досі він жодної копійки від держави в якості преміювання не отримав. А ще цей боєць вивів із оточення 20 наших хлопців.
Цікаво, що "Дмитро" не військовий, закінчив вищий цивільний навчальний заклад.
Є у мене хлопці, які вижили в Іловайському пеклі, пройшли Донецький аеропорт.
- Кіборги?
- Так! Ціла рота кіборгів! Є хоробрі серця, які захищали Дебальцеве.
- Олеже Анатолійовчиу! А можете про Дебальцеве щось більше сказати?
- Скажу те, що можу. З групою розвідки звідти повернувся 23 лютого. Тобто знаходився в епіцентрі гарячих подій.
- А як Ви вважаєте, там був "котел?"
- Так, там був "котел!".
- Дехто з військових говорив: місто Горлівку можна було захопити силами батальйону, і тоді "котла" можна було б уникнути…
- Сталося так як сталося. Історію переписати не можна!
- У Дебальцевому, на відміну від Іловайська, вдалося зберегти багато бійців?
- Все залежало від командирів. Якщо вони були, як кажуть, на своєму місці, то зберегли людей, вивели їх з-під смертоносних обстрілів. Якщо хтось втратив керування підрозділами - наслідки плачевні, маємо великі втрати живої сили і техніки. Особливо на місцях.
- А Вам вдалося вивести своїх бійців?
- Моя група вийшла без втрат!
- Це може свідчити лише про те, що Ваш великий бойовий досвід дуже знадобився.
- Без зайвої скромності можу сказати, що я зберіг своїх людей.
- Патріотизму нашим хлопцям не позичати. А чого не вистачає?
- Сучасної бойової техніки. Це головне. По-друге, у мене хлопці бойові, гарячі. Але досвідченими кадрами треба і далі поповнюватися. Саме тут, на полігоні, і куємо ці кадри. Чимало тут військовослужбовців з Ірпінського регіону.
- Мобілізовані і добровольці тут проходять хороший вишкіл?
- Так! Але істину перевіряє практика. Будемо визначатися там, на передовій. І тільки на фронті побачимо, чи правильно готували бо бойових дій солдатів та офіцерів на полігоні. Зважте, військова частина нова, зараз триває її доукомплектування.
Під час навчальних тренувань снарядів не шкодуємо. "Дмитро", про якого я вже говорив, заявив: тут настрілявся більше, ніж під Іловайськом!Інші хлопці кажуть: ми ніколи в житті стільки не стріляли!
- Що підказує Ваша інтуїція? Доведеться ще довго воювати, чи завершимо війнушляхом політичних домовленостей?
- Як кажуть у нас на Полтавщині, вангувати я не вмію, тобто Вангою бути не можу. Але до війни готуватися треба. Якщо політики домовляться - це буде чудово.
Не припиняється інформаційна війна з боку агресора. Про нас багато пишуть: зібралася хунта, головорізи, горлорізи і т. д. Ми ж захищаємо свою землю, своїх рідних!
- У східняків свідомість міняється?
- Є різні люди! Всіх рівняти під одну гребінку не можна. Є чимало донеччан і луганчан, які нам допомагають -есемески скидають з інформацією про ворожу техніку, її дислокацію. Є, звісно, і такі, які працюють проти нас.
У мене душа болить за багатьох українців, які залишилися на Сході у напівзруйнованих і зруйнованих будівлях. Ми відійшли, а противник захопив ці території. Та ми повернемося, обов'язково повернемося! Сплатимо всі борги!".
- Є різні люди! Всіх рівняти під одну гребінку не можна. Є чимало донеччан і луганчан, які нам допомагають -есемески скидають з інформацією про ворожу техніку, її дислокацію. Є, звісно, і такі, які працюють проти нас.
У мене душа болить за багатьох українців, які залишилися на Сході у напівзруйнованих і зруйнованих будівлях. Ми відійшли, а противник захопив ці території. Та ми повернемося, обов'язково повернемося! Сплатимо всі борги!".
