Донбасская ловушка. Несут ли изменения в Конституцию угрозы целостности Украины

16 липня Верховна Рада після емоційної промови президента Петра Порошенка прийняла рішення відправити поправки до Конституції на розгляд Конституційного суду.

Цьому рішенню у парламенті передувала буря емоцій. Справа в тому, що напередодні до закону про зміни до Конституції були внесені поправки, основна з яких стосувалася саме пункту про особливості місцевого саморвдяування в окремих районах Донецької та Луганської області.

Експерти розповіли, чи витримає Україна тиск з трьох сторін У редакції закону від 1 липня цей пункт було прописано у прикінцевих та перехідних положеннях закону. Відтак, тоді ще не йшлося про внесення "пункту про Донбас" до самої Конституції. Читайте також: Порошенко розтлумачив, на що не буде поширюватися децентралізація Проте вже 15 липня до Ради було подано "доопрацьований" законопроект, у якому на факт особливого самоврядування окупованих територій Донбасу вказувалося вже у частині закону, яка пропонує внесення змін до перехідних положень Конституції. Згідно з ним, у розділі XV Конституції "Перехідні положення" має з'явитися наступний пункт: "18. Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом". Вірші, співи, бійка та іноземні гості: як Рада голосувала за зміни до Конституції

У парламенті сьогодні був напружений день (facebook.com/Богдан Бортаков) Критики законопроекту поправок до Конституції нарікають на те, що "Донбаський пунктик" з'явився через тиск Заходу та Росії на українську владу. Порошенко це спростовує. Але примітно, що саме 15 липня, у день змін до закону, до Києва прибула помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд. А сьогодні вона була присутня у Раді під час голосування.

Зокрема, віце-спікер Ради Вікторія Сироїд повідомляла на своїй сторінці у Facebook про "шалений тиск на народних депутатів з боку міжнародної спільноти для того, щоб "ДНР" і "ЛНР" отримали особливий статус в нашій Конституції".  

Водночас інші наголошують на тому, що ухвалення таких змін до Конституції стане лише дипломатичним кроком, який не може нашкодити суверенітету України і лише дозволить показати, що Україна виконує Мінські домовленості, навіть незважаючи на те, що Росія та бойовики саботують ці угоди.   Зміни до Конституції не узаконюють бойовиків та окупантів  

ТСН.ua поцікавився у політологів та юристів, які загрози можуть нести поправки, на яких так наполягають наші західні "друзі".

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії:

- Якщо воно зберігається у перехідних положеннях Конституції, то я тут не бачу такої серйозної загрози (якби, наприклад, це було записано у розділі про місцеве самоврядування). Взагалі, звичайно, все, що стосується відносин з Росією і підтримуваними нею бойовиками, коли ми це оформлюємо навіть у вигляді закону - тут є небезпеки. Але тут загроза є пом'якшеною, тому що, по-перше, перехідні положення - це не постійно діючий текст, а по-друге, там є відсилка на закон. А закон можна змінювати. До речі, ми вже його змінили, коли прописали, що вибори відбуватимуться тільки після виведення російських військ і роззброєння незаконних формувань. Крім того, умови проведення виборів прописані і в Мінських угодах. Від нас вимагалося зафіксувати положення про особливий порядок самоврядування окремих районів у Конституції. Ми це зробили, але зробили у Перехідних положеннях Конституції і з посиланням на закон. Звичайно, все це неприємні речі, які несуть певні загрози, але у такому формулюванні я вважаю, що це прийнятно. Порівняно з тим, чого від нас вимагала та сама Росія, яка хотіла, щоб ми цей особливий статус записали у самий текст Конституції і чітко сформулювали, що ми їм даємо, які особливі права. А тут таке достатньо аморфне формулювання. У такій формі ми отримуємо можливість використати це у дипломатичному маневруванні, щоб показати, що ми виконуємо Мінські домовленості.

Сергій Толстов, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень:

- Якщо це буде особливий статус, то, звичайно, в майбутньому, всі подальші зміни будуть узгоджуватись з посиланням на те, що щодо Донбасу діють особливі закони і там є особливості державного устрою. З іншого боку, я наприклад не бачу в осяжний період можливості відновлення контролю України над цими територіями Донбасу. Звичайно, вважається, що всі конкретні питання пов'язані з особливим статусом, будуть регулюватися українськими законами, які ухвалюються, затверджуються, діють і, відповідно, можуть призупинятися. Таким чином, з приводу формального суверенітету, Україна може приймати будь-які закони і Верховна рада може визначати зміст і тлумачення цих питань пов'язаних з особливим статусом. На практиці ж Україна ці території не контролює і я не вірю, що вона відновить над ними контроль. З іншого боку, Меркель і Олланд, мабуть, домовилися з Путіним і настирливо порекомендували Порошенку це зробити. Нуланд порекомендувала це зробити фракціям Верховної ради і от ми бачимо результат. Для чого це робиться? Можливо для того, щоб показати, що Україна авансом виконує деякі положення Мінських угод щодо особливого статусу, не очікуючи припинення вогню, і, можливо, для того, щоб потім сказати, що Росія як гарант виконання Мінських домовленостей свою роль не виконує, зриває їх виконання і тому щодо неї мають бути продовжені санкції. Можливо такий задум.

Олександр Мережко, професор юридичних наук Київського національного лінгвістичного університету:

- На перший погляд, у змінах до Конституції вирішуються суто технічні питання. Розширюються права місцевого самоврядування. Основний принцип - місцеві проблеми мають вирішуватися на місцевому рівні. Вводиться новий інститут - префект, який повинен стежити за дотриманням Конституції і законів України місцевими органами влади. За допомогою цього інституту президент підсилює свій контроль над місцевими органами влади. Підкреслюється єдність і цілісність території України. На мою думку, зміни не створюють загрозу територіальній цілісності України. Водночас Конституційний суд може не погодитися із запропонованими поправками. Як підстава може бути використана стаття 157 Конституції України, згідно з якою не можна змінювати Конституцію, якщо є воєнне або надзвичайне становище. По суті, воно є. Порошенко пішов на проштовхування змін до Конституції, що називається, "не від хорошого життя". Просто у нього немає іншого виходу. Ймовірно, на цьому наполягають наші союзники. Все це, звичайно, продовження "паскудного миру", започаткованого Мінськими угодами, але, швидше за все, за всім цим стоїть те, чого ми не бачимо, а про що можемо лише здогадуватися або висловлювати припущення. Моя гіпотеза така. Захід на чолі США всерйоз взявся за демонтаж путінської імперії. А на це треба час. Виграти цей час можна, утому числі, шляхом ретельного дотримання "букви" Мінських угод, щоб у Кремля не залишилося формальних аргументів проти "заморожування" конфлікту. Тому і для нас, і для Заходу важливо виграти час будь-якою ціною, у тому числі ціною внесення змін до Конституції. Пройде зовсім небагато часу і путінська імперія розвалиться. І тоді досить легко можна повернутися до колишньої Конституції. Тим більше, що формально-юридичний аргумент для скасування змін залишається: ці зміни були здійснені під час фактичного стану війни. 

По материалам6 ТСН