SIM-карты по паспорту. Эксперты рассказали об опасности новых правил

Аргумент власти о необходимости борьбы с терроризмом выглядит слабовато.

Влада вчергове вирішила поіменно перерахувати всіх українців-абонентів мобільного зв'язку. Минулого тижня Нацкомісія зі зв'язку (НКРЗІ) ухвалила постанову про внесення змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, згідно з якою усі абоненти обов'язково мають зареєструвати на себе свій номер, тобто прийти до офісу мобільного оператора з документом, який посвідчує особу.

Зазначимо, що попередні дві спроби потерпіли фіаско - у 2012 та 2014 роках. І якщо минулого разу обов'язкова реєстрація абонентів "сплила" серед сумно звісних "диктаторських законів" і була способом захисту правлячого режиму від громадян, то тепер Кабмін подає цю ініціативу як засіб боротьби проти терористів, сепаратистів, бойовиків... Але чи такий цей засіб дієвий, як хоче це представити влада.

У Нацкомісії посилаються на те, що обов'язкова реєстрація абонентів - загальносвітовий тренд. Дійсно, за останнє десятиліття ця норма набула чинності у кількох десятках країн світу, серед яких США, Норвегія, Австралія. Але водночас низка країн відмовилася від її впровадження, наприклад, Великобританія, Канада, Чехія. Цю систему скасували навіть у Мексиці, відомій проблемою наркотрафіку, через те, що нововведення не допомогло у боротьбі зі злочинністю.

Згідно зі звітом організації Groupe Special Mobile Association (GSMA), опублікованим у листопаді 2013 року, однозначних доказів і досліджень про те, що введення обов'язкової реєстрації допомагає боротися зі злочинцями - немає. Зокрема, спеціалісти GSMA розглядали досвід Британії. "Питання перебувало під детальним розглядом групи експертів, що складається з представників правоохоронних органів, служб безпеки і розвідки, а також комунікаційних провайдерів після терористичних атак на Лондон у липні 2005. Експерти дійшли висновку, що обов'язкова реєстрація права власності на мобільні телефони не принесе значної вигоди для процесу розслідування і послабить ефективність поточних схем самостійної реєстрації", - йдеться у звіті GSMA. 

Експерти наголошують, що аргумент влади щодо необхідності боротьби із терористами виглядає слабенько.

По-перше, згідно із законодавством, мобільні оператори зобов'язані зберігати дані про користувача і за необхідності забезпечувати засоби комунікації для прослуховування або відстеження потоків даних. "Персональна інформація абонентів зберігається у зашифрованому вигляді на комутаторі. Інформація може надаватися лише за рішенням суду і тільки уповноваженим органам охорони правопорядку, яким суд видає на те дозвіл", - розповіли ТСН.ua у "Київстарі". 

По-друге, ніщо не завадить потенційному терористу зареєструвати номер на підробні документи або навіть купити вже зареєстровану SIM-карту на чорному ринку, який обов'язково з'явиться після цього нововведення. 

Обладнання для прослуховування абонента стільникового зв’язку в радіусі 500 м 

По-третє, спецслужби і так мають усі засоби, щоб відслідковувати абонентів за телефоном і навіть прослуховувати його дзвінки. "В Україні всі телефон прослуховують. За останні роки комерційними організаціями та державними структурами було закуплено достатньо обладнання для цього. Приклад дії на Майдані 2014 року, коли користувачі мобільного зв'язку отримували "несанкціоновані" оператором стільникового зв'язку SMS-повідомлення від імені оператора стільникового зв'язку про знаходження користувача в певному місці", - розповів технічний директор компанії eDiscovery, колишній судовий експерт Олександр Урденко.

Він зазначив, що перевагою обов'язкової реєстрації для силових структур стане швидкий пошук легалізованого абонента у просторі території України або іншої країни, хоча ніхто не гарантує того, що номер телефону в мережі стільникового зв'язку є легітимним, тобто не підміненим.

Водночас на думку експерта, недоліків більше. "Існує великий ризик отримання приватної інформації сторонніми людьми, організаціями тощо, доступ до якої отримують саме у зв'язку з великою кількістю апаратури для сканування телекомунікаційного ефіру. Також цей доступ може купуватися. Або ж за допомогою хакерів зламується база даних користувачів офіційних операторів мобільного зв'язку, що дає величезну кількість можливостей отримати вигоду.

Наприклад, за допомогою розсилки фіктивних рахунків з метою отримання фінансових коштів, як це сталося у Києві в липні 2015 року: абоненти квартир отримали велику кількість помилкових (фіктивних) платіжок за комунальні послуги, поки розібралися з ситуацією, фіктивна організація отримала фінансову вигоду.

Також можна отримати або навіть створити компромат на будь-яку людину, яка є користувачем стільникового зв'язку України", - пояснив Олександр Урденко.

Спецпроект ТСН.ua

Технічний експерт наголошує: в Україні не врегульована процедура безпечного отримання і зберігання персональних даних, а також покарання за заволодіння цією персональною інформацією. "Хто б не володів такою інформацією (офіційний орган, злочинець або інша особистість), кримінальної чи будь-якої іншої відповідальності він не несе", - зауважив Олександр Урденко. "Висновок: у зв'язку з нестачею захисту телекомунікаційного ефіру і великою (в рамках інформаційної війни) ймовірністю злому і викрадення персональних даних користувачів, така функція вимагає великих витрат на систему менеджменту безпеки в цілому по Україні.

Ніде не зазначена витратна частина на систему безпеки, стільникового зв'язку, а також збору і зберігання персональних даних. Таку інформацію можна віднести до корупційної, бо в українському законодавстві прямо не вказується, як все це буде охоронятися і яким способом, для того, щоб в системі правосуддя розуміти, хто правий, а хто винен у кожній конкретній ситуації. Все настільки розмито, що стає незрозумілим, куди хочуть витратити бюджетні гроші", - нарікає експерт.

Мобільні оператори проти

Представники українських мобільних операторів також не в захваті від владної ініціативи. За їхніми словами, виділених постановою шести місяців не вистачить на підготовку до переходу на обов'язкову реєстрацію абонентів. Для цього потрібно щонайменше два роки. "Технічно для ідентифікації абонентів, які вже обслуговуються, необхідний тривалий перехідний період.

Особливо це стосується абонентів у віддалених населених пунктах, де немає центрів обслуговування. Телеком-бізнесу також знадобиться час на перебудову систем продажів і обслуговування, оскільки зараз підключення з паспортом здійснюється тільки в містах, у спеціалізованих центрах, а для 14 млн жителів України, які проживають у сільській місцевості, такої можливості немає", - наголосили у прес-службі "Київстару".

Усі найбільші оператори стільникового зв'язку України наголошують, що в Україні, де телеком-ринок досі розвивався в бік пріпейду і більшість абонентів надають перевагу анонімності (хоча закон "Про телекомунікації" декларує право абонента на добровільну реєстрацію), буде дуже складно перебудовувати сформовану систему продажів і обслуговування як організаційно, так і фінансово.

До речі, "МТС-Україна" вже попередив про ймовірне підвищення собівартості тарифів для абонентів, хоча у "Київстарі" заявляють, що не бачать зв'язку між вартістю послуг для споживачів та організацією нового процесу обліку клієнтів.

Мобільним операторам заборонять змінювати тарифи без згоди абонентів   До речі, публічне обговорення постанови ще триває, і мобільні оператори наполягають на тому, щоб обов'язкова реєстрація торкнулася лише нових підключень. "Як альтернативний варіант для обговорення: можна було б розглядати обов'язкову реєстрацію під час продажу нових sim-карт, а існуючу абонентську базу не чіпати і не піддавати людей стресу", - заявили у прес-службі компанії "МТС Україна".

Крім того, у "Київстарі" зауважили, що узгоджені НКРЗІ зміни до правил надання телеком-послуг суперечать чинному закону і при прийнятті цих змін без внесення змін до закону не будуть повноцінно діяти: "Швидкі та необдумані рішення на рівні підзаконних актів у цьому напрямку, можуть призвести до нових правових колізій, а також до порушення прав добросовісних абонентів, які сьогодні прийняли рішення отримувати послуги анонімно".

Юрист Андрій Турій констатував, що за новими Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, якщо поправки будуть прийняті в існуючому вигляді, не потрібно буде обов'язково укладати письмовий договір із оператором, однак треба буде "зареєструвати дані", тобто надати документ, що ідентифікує особу.

Водночас адвокат наголосив, що влада не зможе обмежитися одними лише поправками до Правил, адже все одно необхідно буде вносити зміни до закону "Про телекомунікації". За словами Турія, у чинній редакції другого пункту статті 32* непрямо стверджується, що абонент має вибір: укласти письмовий договір, добровільно надати оператору свої дані або ж нічого не робити, як зараз і чинить більшість абонентів, просто купуючи стартовий пакет. *Другий пункт статті 32 "Права споживачів телекомунікаційних послуг" закону "Про телекомунікації": "Абонент,  який  отримує  телекомунікаційні  послуги  без укладення  договору  в  письмовій  формі,  може зареєструватися в оператора,  надавши  йому  персональні дані відповідно до закону в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації".

Підсумовуючи, перерахуємо мінуси стратегії обов'язкової реєстрації абонентів мобільного зв'язку, більшість з яких, до речі, зазначалися у згадуваному вище дослідженні GSMA:

- втрата доступу до послуг зв'язку через несвоєчасну реєстрацію користувача (люди у сільській місцевості, у зоні АТО);

- виникнення чорного ринку SIM-карт, зареєстрованих шахраями на підставних осіб;

- виникнення проблем зі свободою слова і приватним життям користувачів;

- загроза виникнення корупційних схем, пов'язаних зі зберіганням персональних даних;

- додаткові витрати мобільних операторів, які вони могли б спрямувати на розвиток інфраструктури та інноваційні послуги;

- можливе підвищення вартості тарифів.

Водночас треба наголосити, що реєстрація абонентів може принести їм і чимало бонусів. Серед них:

- розширення доступу до електронної комерції шляхом використання мобільних гаманців та запобігання шахрайству в електронній комерції;

- розширення доступу користувачів до послуг електронного уряду шляхом ідентифікації по мобільному телефону;

- полегшення переходу користувачів від одного оператора до іншого зі збереженням абонентського номера;

- додаткові можливості для субсидування жителів слаборозвинених регіонів, які мають проблеми з відкриттям звичайних банківських рахунків.

Тож, експерти сходяться на думці, що державі, можливо, краще було б не змушувати громадян видавати свої персональні дані, які вона не в змозі захистити, а спонукати їх до добровільної реєстрації, інформуючи про переваги, які та надає. Тим паче, що у боротьбі зі злочинністю обов'язкова реєстрація - не кращий інструмент.

Ольга Скичко

По материалам: ТСН