Суд ставить крапку у протиправних діях Куртєва щодо керівництва 5-ї міської лікарні Запоріжжя

Цього тижня Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя повністю виправдав директора КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (5-ї міської лікарні) Дмитра Івченка щодо звинувачень у “приховуванні конфлікту інтересів” (ст. 172-7 “адміністративного” кодексу). Йому інкримінували призначення самому собі премії за роботу, однак судове розслідування встановило, що керівник лікарні жодного разу не ухвалював рішення про своє преміювання, зокрема й тому що такі повноваження мають лише міський департамент охорони здоров’я та профільний заступник міського голови. Отже у діях медика відсутні подія і склад правопорушень, тобто ніякого правопорушення не відбувалося взагалі. Більше того, зауважує суд, на момент призначення премій мерія жодних претензій або застережень до пана Івченка не мала. Це, однак, не завадило в.о. мера Запоріжжя Анатолію Куртєву використати ці обвинувачення, щоб усунути Дмитра Івченка з його посади.

Нагадаємо, 28 лютого Анатолій Куртєв видав розпорядження про відсторонення директора лікарні Дмитра Івченка від виконання службових повноважень. Приводом для такого рішення Куртєв назвав лист від департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, проте не навів ані текст, ані зміст листа.
Вже самі ці дії секретаря міської ради, який тимчасово виконує обов’язки мера, були сумнівними з точки зору права. Адже за законом “Про запобігання корупції”, на яке посилається Анатолій Куртєв, відстороняти працівника від роботи у зв’язку з розслідуванням може лише керівник цього співробітника. Куртєв таким керівником директору лікарні бути не може: директорів комунальних підприємств призначає і звільняє не секретар ради та навіть не мер одноосібно, а міська рада своїм голосуванням.
В тому ж розпорядженні в.о. міського голови одноосібно вирішив покласти виконання обов’язків директора медзакладу на нещодавно призначеного медичного директора.
Отже, як ми розуміємо тепер (і що встановив суд), ці протиправні рішення в.о. мера Запоріжжя базувалися на необґрунтованих обвинуваченнях директора лікарні.
Втім, секретар міської ради не зупинився на цьому. 2 березня відбувся справжній “штурм” кабінетів адміністрації лікарні за участю комунальної аварійно-рятувальної служби “Кобра” і в присутності поліції та заступника в.о. мера Анатолія Васюка. Рятувальників залучили для виламування дверей в кабінет директора 5-ї міської лікарні, щоб призначений Куртєвим в незаконний спосіб провладний аферист зміг зайняти нове “робоче місце”. Те, що силові дії у медичному закладі були санкціоновані самим в.о. мера, зрозуміло і з залучення комунальної служби, і з факту присутності на місці подій першого заступника мера.
Важливо сказати, що колектив лікарні неодноразово виходив на захист медичного закладу та свого законного керівника — Дмитра Івченка. Втім, медиків намагалися силою “продавити” знову і знову. А інформація про запорізький скандал зрештою дійшла до рівня президента.
Цікаво, що до цієї конфліктної ситуації міська влада прийшла шляхом таких же протиправних дій з “реорганізації” лікарні.
Нагадуємо небайдужому читачу, що перша зухвала спроба рейдерського захоплення КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» відбулася 7 грудня минулого року. Анатолій Куртєв ініціював приєднання 5-ї міської лікарні до 6-ї міської лікарні.

Містяни та медики зустріли таку ініціативу “в штики”, адже більшу лікарню з хірургічним профілем з невідомих причин намагалися “влити” в меншу лікарню з терапевтичним профілем. Запоріжці у відповідь на ці дії створили петицію з вимогою скасувати об’єднання, а лікарі публічно зверталися до президента з проханням розібратися в ситуації.
Але доволі оперативно в ситуації розібрався суд. Ще в грудні Запорізький окружний адміністративний суд заблокував рішення міськради про “реорганізацію” медзакладів, а 3 березня визнав ініційоване паном Куртєвим рішення протиправним.
Отже з правової точки зору вся активність в.о. мера щодо 5-ї міської лікарні виявилася незаконною: від рішення про “злиття” лікарень до спроб силового захоплення адміністративного корпусу медзакладу. Це встановлено судами.
Ось так сьогодні під час війни, в прифронтовому місті, переслідуючи, напевно, свої особисті інтереси, а не інтереси громади, поки що безкарно діє міська влада, паралізуючи роботу цілого медичного закладу і деморалізує колектив, який попри все надає цілодобово допомогу військовим і цивільним пораненим внаслідок дій російського агресора.
Якою буде відповідальність за ці противправні дії, побачимо вже найближчим часом.