Ті, хто взяли гроші, мають їх повертати, - заступник голови НБУ

Національний банк  хоче від українців відповідальності, а від себе -  відкритості

Національний банк України змінює підхід до роботи: в центрі уваги – кінцевий клієнт, тобто кожен український громадянин, і його добробут. Про це запевняє керівництво установи, презентуючи Стратегію НБУ

«Загалом стратегія Нацбанку передбачає досягнення семи цілей, визначених на середній строк – 3-5 років. Це як цілі, які жорстко зазначені в Законі про Національний банк України, так і ті напрямки, хоча опосередковано, але важливі для економіки, для добробуту громадян», - наголошує заступник голови Нацыонального банку Украъни Роман Борисенко.

Зокрема стратегія НБУ складається з наступних цілей:

1. Низька та стабільна інфляція.

2. Стабільна, прозора та ефективна банківська система.

3. Відновлення кредитування.

4. Ефективне регулювання фінансового сектору.

5. Вільний рух капіталу.

6. Фінансова інклюзія.

7. Сучасний, відкритий, незалежний, ефективний центральний банк.

На останньому пункті заступник голови НБУ зробив особливий акцент. За словами Борисенко, Національний банк України сьогодні, чи не вперше за роки незалежності, саме такий -   інституаційно спроможний і політично незаангажований. На його думку, розмови, що НБУ працює за вказівкою Банкової або Верховної Ради, не мають підґрунтя та не відповідають дійсності.

Говорячи про досягнення задекларованих цілей, Роман Борисенко відзначив позитивні тенденції, зокрема у напрямку відновлення кредитування.

 «Кредитний портфель банків зріс на близько 13% і склав 570 млрд. грн. Але переважно зростання кредитного портфеля забезпечено через споживчі кредити. Поки що не можна сказати, що це є значні рухи в реальному секторі економіки, але на сегменті споживчого кредитування, на сегменті кредитування фізичних осіб  ми відмічаємо акселероване зростання, і навіть думаємо, чи не стримати його.  В  реальному секторі є питання, оскільки існує проблема із захистом прав акредиторів.  Часом рішення судових інстанцій дивують», - зауважив Борисенко.

«Впевнені в тому, що має бути досягнуто два аспекти: перше – це захист прав кредиторів. Ті, хто взяли гроші, мають їх повернути. Не повинно бути жодних мораторіїв. Це принцип відповідального ставлення  особи чи суб’єкта, який взяв кредит, за його повернення. І другий аспект -  реформа судова, її повноформатне впровадження з конкретними результатами. Я переконаний, що ці речі  є тими важелями, які вплинуть на зростання обсягів кредитування у реальному секторі», - вважає заступник голови Нацбанку.

Історичною проблемою є, так звані, проблемні кредити. В банках їх достатньо багато -  досягають 50% загального обсягу кредитного портфелю. 

«З ними потрібно щось робити, а зробити можливо лише одно:  з ними потрібно працювати в судовій площині, зокрема працювати із заставою. А на майбутнє потрібно бути переконаним, що такі проблеми не будуть створені. Знову ж таки ми апелюємо до вже сказаного: захисту прав акредиторів та судової реформи».

«На сьогоднішній день банківська система працює в такому форматі: якщо вона не бачить можливості повернути гроші від позичальника, який потерпає від проблем, в нормальних банках, а ми віримо, що залишилися переважно нормальні банки, цей кредит реструктуризується або відбувається певне списання. Поняття мораторіїв в  будь-якій сфері, зокрема по питання Сходу, не природно, і дає підґрунтя для маніпулювання. Оскільки є два майдани - кредитний і депозитний – з кардинально протилежними інтересами. І на превеликий жаль, всі, хто хоче перевести доларовий кредит по 5 грн., не розуміють, що  з іншого боку стоять позичальники, які хочуть повернути свої депозити і бажано в доларах по курсу 25 грн. І тут питання виключно відповідальності осіб, які ці кредити брали, а також можливості скористатися програмами з переведення валютних кредитів у гривневі. Просто відібрати все  у когось – це  не  підхід роботи нормальних банків», - підкреслює Роман Борисенко.

На його думку, позитивним кроком для вирішення цього питання буде і ухвалення Верховною Радою «Закон про банкрутство», який дозволить персональне банкрутство.

Довгоочікуваними змінами є й  валютна лібералізація в Україні, адже на сьогодні  різними регуляторами було сформовано біля сотні нормативних документів. Як зізнається Борисенко, в цих документах губляться всі, а значить в такій ситуації бізнесу дуже складно працювати. Вихід із ситуації – закон про валюту.

«В нашій економіці, яка на сьогоднішній день є дуже малою  та відкритою, ми маємо бути доволі обережними з лібералізацією. Ми створимо підґрунтя для поступового переходу від моделі повної заборони багатьох речей до моделі, коли буде дозволено все. Є такий вираз «закон про валюту – це безвіз для капіталу». Саме таку ціль ми хочемо  досягти, щоб кошти можна були вільно перераховувати, вільно робити покупки закордоном тощо. Ми хочемо полегшити життя бізнесу, економічним агентам України, а по-друге, ми хочемо створити умови для іноземних інвестиції, що б вони приходили більш активно до нашої держави, ніж зараз. Закон про валюту поданий до парламенту Президентом, він має пройти перше читання. Ми обговорюємо його на різних формах, інвестиційних майданчиках. Сподіваюсь, що протягом цього року  він вступить в дію, і матимемо конкретний, видимий, осяжний крок  щодо валютної лібералізації», - заявив Роман Борисенко.

Матеріал підготований за сприяння Українського кризового медіа-центру