Українці в російському полоні: скільки наших громадян утримує Кремль
«Вони зазнають репресій через релігійні переконання, піддаються жорстокому поводженню та катуванню», — розповіла омбудсмен на зустрічі з верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Кайратом Абдрахмановим.
Росія перетворює обмін полоненими на політичне питання для тиску на Україну — Казанський
За словами Денісової, громадян України окупанти переслідують навіть за проукраїнську позицію родичів, які проживають на підконтрольній українському уряду території.
Як приклад, омбудсмен розповіла про обшуки у матері українського добровольця та активіста Станіслава Краснова. 74-річна жінка мешкає в окупованому Криму. Російські силовики провели обшук із порушенням процесуальних прав, без присутності адвокатів. В результаті майно жінки було пошкоджено, а її саму безпідставно тримали упродовж декількох годин у так званому «слідчому управлінні ФСБ».
Ситуація в окупованих районах Донеччини та Луганщини ще гірша. Там окупанти тримають у полоні понад 300 українців. Ще близько 260 громадян нашої країни вважаються зниклими безвісти.
«Наразі підконтрольні РФ незаконні збройні формування утримують в тюрмах ОРДЛО 300 громадян України: 223 — в Донецькій та 77 — у Луганській області», — повідомила Денісова.
Таким чином, в Росії та на окупованих нею українських територіях незаконно ув’язнено близько 450 наших людей. Також відомо про жахливі умови, в яких перебувають українські полонені. Окупанти часто застосовують тортури до наших громадян і нерідко відмовляють у лікуванні тим, хто страждає від хронічних захворювань.
Так, українця Олександра Марченка затримали 17 грудня 2018 року на окупованій території Донецької області співробітники так званого «МГБ ДНР». У Донецьку чоловік планував подати документи на повернення викраденого автомобіля, який на початку бойових дій залишив у місті на СТО. Два місяці його утримували в секретній тюрмі «Ізоляція». За словами політв’язня, до нього застосовували тортури, через що він був вимушений підписати «зізнання».
Згодом чоловіка перевезли на територію Росії та віддали співробітникам ФСБ. Під час перебування в СІЗО міста Краснодар Олександру інкримінували різні справи для продовження терміну утримання: непокора представникам правоохоронних органів, незаконна трудова діяльність на території Росії, намір перевести через російський кордон плати зенітно-ракетного комплексу.
Наприкінці грудня 2019 року Марченку пред’явили додаткове звинувачення за ст. 276 КК РФ («Шпигунство»), а вже 26 листопада 2020 року Краснодарський крайовий суд засудив Олександра до 10 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму.
Росія блокує роботу з обміну полоненими — Україна в ТКГ
У листопаді 2021 року Марченка етапували до міста Улан-Уде (Бурятія) після того, як Верховний Суд РФ залишив без змін вирок про 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Ще одного українця, жителя тимчасово окупованого Криму Івана Яцкіна затримали у жовтні 2019 року. Як повідомив адвокат Микола Полозов, того ж дня спецбортом його вивезли до Москви і помістили в сумнозвісний ізолятор ФСБ Лефортово.
Про те, що у відношенні Івана Яцкіна порушено справу і що він затриманий, нікому не було відомо, тому що ФСБ здійснювало спецоперацію з його затримання в режимі суворої секретності. Лише наприкінці грудня, тобто за понад два місяці, російські ЗМІ заявили, що він арештований. Весь цей час він перебував без будь-якої допомоги і підтримки, в «одиночці» кам’яного мішка Лефортово.
Іван Яцкін+
Іван Яцкін — багатодітний батько, який страждає на низку захворювань, які вимагають надання йому медичної допомоги. Лефортовський райсуд Москви на закритому засіданні у грудні ухвалив продовжити тримання Івана Яцкіна під вартою до 16 березня 2020 року. А в травні 2021 року чоловіка засудили до 11 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. У грудні Яцкін оголосив голодування в знак протесту проти нелюдських умов тримання.
Під загрозою сотні українців: Денісова закликає негайно відновити обмін полоненими
«З боку російських тюремників стосовно Івана Яцкіна систематично здійснюються провокації. Зокрема, за те, що він не дозволив у своїй присутності образливих висловлювань на адресу української нації та України, був підданий приниженню: у нього відібрали всі ліки, порвали єдину сумку для особистих речей, заборонили користуватися кіоском і купувати там воду, а вода в камері не придатна для споживання», — розповіла омбудсмен Людмила Денісова.
Вона також наголосила, на повному ігноруванні стану здоров’я Івана, який страждає на хронічне захворювання ніг: запалення судин призвело до утворення трофічних виразок, внаслідок чого відбувається нагноєння. Медична допомога йому не надається. Голодування у такому стані може призвести до найгіршого
Ще одним показовим випадком є історія українця Руслана Макарця. Окупанти затримали чоловіка 22 березня 2019 року на в окупованій Горлівці. Після чого його «засудили» у «ДНР» до 13 років ув’язнення за нібито «шпигунство на користь українських спецслужб».
Українська влада намагалася звільнити його з полону, але процес звільнення не відбувається через блокування реалізації Мінських домовленостей Росією. 12 листопада 2021 року стало відомо, що Макарець помер у колонії окупованої Макіївки в результаті ножових поранень.
Переговори у ТКГ щодо обміну полоненими зайшли у глухий кут — заява ОБСЄ
Відомо про систематичні репресії російських окупантів проти кримських татар. Одним з найбільш гучних випадків став арешт першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла.
4 вересня 2021 року до будинку політика приїхали співробітники ФСБ РФ. За словами дружини Джеляла, силовики прийшли з обшуком біля 7-ї ранку, коли родина ще спала. У двір забігли близько 12 людей в масках й почали стукати у вікна й двері. Після того, як Джелял відкрив двері, дружину й дітей заблокували в окремій кімнаті. Жінка також зауважила, що силовики не показували їй документи й не називали своїх прізвищ. Після обшуку окупанти забрали Джеляла й відвезли у невідомому напрямку на машині без номерів і розпізнавальних знаків. Також силовики забрали телефон і ноутбук політика.
Сам Джелял описує обшук у своєму будинку як поверхневий, формальний і не довгий.
«Мене відразу попросили видати особистий телефон і ноутбук. Гаджети подружжя і дітей не чіпали. Я діяв далеко не так, як слід було б. І тільки зараз почав розуміти, що інтуїтивно намагався якомога швидше захистити сім’ю від того, що відбувається. Попри можливу шкоду собі. Тому йшов назустріч вимогам осіб, що виробляли обшук. Мене на той момент мало турбувала моя доля.
Обшук був поверхневим, чисто формальним і не довгим. Мені повідомили, що доведеться пройти з ними. На питання куди, прозвучала відповідь: «в РОВД». Перша надія спалахнула миттєво. Ми стояли у дворі й чекали транспорт. Протокол обшуку мені не показали, що не прочитали і підписати не просили», — пише Джелял в одному з листів.
Росія затримала заступника голови Меджлісу через його участь у «Кримській платформі» — МЗС
Згодом стало відомо, що Джеляла відвезли до будівлі ФСБ у Сімферополі. Російські окупанти утримували політика в наручниках і з мішком на голові. Під час допиту Наріману повідомили, що він проходить у якості свідка по справі «підриву» газопроводу біля села Перевальне, поблизу Сімферополя. Спочатку окупанти відмовляли політику в зустрічі з адвокатом і проводили допит із застосуванням психологічного тиску.
Як пише Наріман, його, не знімаючи мішок і наручники, провели в якусь будівлю, в цокольне приміщення. У кімнаті перебувало мінімум чотири людини. Джеляла посадили на стілець спиною вперед. Після чого чоловік владним голосом відразу почав звинувачувати його у нібито підриві газопроводу.
«Використовуючи гучні епітети він став говорити про те, що я підставив молодих хлопців. Використовуючи свій авторитет, надихнув їх на злочин тощо. Погрожував, що у мене два шляхи: поганий і дуже поганий… Коли сидиш закутий з мішком на голові в оточенні відомо кого, ти кожну секунду очікуєш удар або щось в цьому роді», — пише Джелял.
Окупанти в Криму утримують українського політв’язня в нелюдських умовах — Денісова
6 вересня російський окупаційний суд у Сімферополі схвалив рішення про взяття Нарімана Джеляла під варту на 60 діб — до 4 листопада. Йому та двом іншим кримським татарам — братам Азізу і Асану Ахтемовим — оголосили підозру за нібито причетність до пошкодження газопроводу в селі Перевальне 23 серпня (ч. 1 ст. 281 КК РФ — «диверсія»). Всі вони перебуватимуть у СІЗО в Сімферополі.
7 вересня ФСБ Росії заявила, що до нібито «підриву» на газопроводі, що стався 23 серпня в окупованому Криму, причетні Головне управління розвідки України та Меджліс кримськотатарського народу. Згідно з російським фейком, українська сторона нібито обіцяла близько двох тисяч доларів виконавцям «теракту».
«Під час проведених оперативно-розшукових заходів і слідчих дій встановлено, що диверсія організована територіальним підрозділом Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України в Херсоні — так званою оперативною службою «Таврія» за участю забороненої в Росії організації «Меджліс кримськотатарського народу», — цитують російські медіа заяву ФСБ.
Російські силовики катували незаконно затриманого в Криму заступника глави Меджлісу — прокуратура
Попри бурхливу міжнародну реакцію і заклики до РФ звільнити члена представницького органу кримських татар, окупаційний «суд» Криму залишив Джеляла у СІЗО до 23 січня 2022 року. Засідання відбулося у закритому режимі, російські силовики не допустили до будівлі суду слухачів та журналістів. Крім того, на засіданні суду не було і самого Нарімана Джеляла.
Наведені історії є лише маленькою частиною того, що відбувається в російських тюрмах і колоніях. Сотні громадян України засуджені репресивною машиною Кремля за вигаданими справами. Насправді ж єдиною «провиною» наших політв’язнів є проукраїнська позиція й небажання визнавати владу Кремля на окупованих територіях України.
12 грудня у Києві відбулась акція солідарності під назвою «Свободу політв’язням», присвячена до міжнародного Дня захисту прав людини. У події взяли участь представники правозахисних організацій, платформи політв’язнів, незалежних громадських об’єднань переселенців, Меджлісу кримськотатарського народу, влади, а також переселенці з Криму та Донбасу, родичі політв’язнів.
Під час акції було проведено і перформанс «Кайданам не відібрати мою свободу» за участю колишніх бранців Кремля. Також учасники заходу написали іменні послання політв’язням Кремля на банері, який планують запустити над Кримом. Вони вимагали звільнення політв’язнів, яких утримують на території Росії, в окупованому Криму та в ОРДЛО.
Учасники акції наголосили на потребі державної підтримки сімей політв’язнів з боку Української держави. Правозахисники просять владу прискорити розгляд законопроєкту, який би унормував надання допомоги затриманим окупантами українцям та їхнім сім’ям.
Раніше, українська делегація у Тристоронній контактній групі заявила, що Російська Федерація у ТКГ блокує роботу гуманітарної підгрупи, тим самим блокує полоненими.
Згодом Спеціальний представник Чинного голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі Мікко Кіннунен визнав, що переговори ТКГ про обмін полоненими заблоковані.
Як відомо, під час чергового засідання Тристоронньої контактної групи Росію закликали прискорити обмін полоненими.
За матеріалами: Прямий
Росія перетворює обмін полоненими на політичне питання для тиску на Україну — Казанський
За словами Денісової, громадян України окупанти переслідують навіть за проукраїнську позицію родичів, які проживають на підконтрольній українському уряду території.
Як приклад, омбудсмен розповіла про обшуки у матері українського добровольця та активіста Станіслава Краснова. 74-річна жінка мешкає в окупованому Криму. Російські силовики провели обшук із порушенням процесуальних прав, без присутності адвокатів. В результаті майно жінки було пошкоджено, а її саму безпідставно тримали упродовж декількох годин у так званому «слідчому управлінні ФСБ».
Ситуація в окупованих районах Донеччини та Луганщини ще гірша. Там окупанти тримають у полоні понад 300 українців. Ще близько 260 громадян нашої країни вважаються зниклими безвісти.
«Наразі підконтрольні РФ незаконні збройні формування утримують в тюрмах ОРДЛО 300 громадян України: 223 — в Донецькій та 77 — у Луганській області», — повідомила Денісова.
Таким чином, в Росії та на окупованих нею українських територіях незаконно ув’язнено близько 450 наших людей. Також відомо про жахливі умови, в яких перебувають українські полонені. Окупанти часто застосовують тортури до наших громадян і нерідко відмовляють у лікуванні тим, хто страждає від хронічних захворювань.
Так, українця Олександра Марченка затримали 17 грудня 2018 року на окупованій території Донецької області співробітники так званого «МГБ ДНР». У Донецьку чоловік планував подати документи на повернення викраденого автомобіля, який на початку бойових дій залишив у місті на СТО. Два місяці його утримували в секретній тюрмі «Ізоляція». За словами політв’язня, до нього застосовували тортури, через що він був вимушений підписати «зізнання».
Згодом чоловіка перевезли на територію Росії та віддали співробітникам ФСБ. Під час перебування в СІЗО міста Краснодар Олександру інкримінували різні справи для продовження терміну утримання: непокора представникам правоохоронних органів, незаконна трудова діяльність на території Росії, намір перевести через російський кордон плати зенітно-ракетного комплексу.
Наприкінці грудня 2019 року Марченку пред’явили додаткове звинувачення за ст. 276 КК РФ («Шпигунство»), а вже 26 листопада 2020 року Краснодарський крайовий суд засудив Олександра до 10 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму.
Росія блокує роботу з обміну полоненими — Україна в ТКГ
У листопаді 2021 року Марченка етапували до міста Улан-Уде (Бурятія) після того, як Верховний Суд РФ залишив без змін вирок про 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Ще одного українця, жителя тимчасово окупованого Криму Івана Яцкіна затримали у жовтні 2019 року. Як повідомив адвокат Микола Полозов, того ж дня спецбортом його вивезли до Москви і помістили в сумнозвісний ізолятор ФСБ Лефортово.
Про те, що у відношенні Івана Яцкіна порушено справу і що він затриманий, нікому не було відомо, тому що ФСБ здійснювало спецоперацію з його затримання в режимі суворої секретності. Лише наприкінці грудня, тобто за понад два місяці, російські ЗМІ заявили, що він арештований. Весь цей час він перебував без будь-якої допомоги і підтримки, в «одиночці» кам’яного мішка Лефортово.
Іван Яцкін+
Іван Яцкін — багатодітний батько, який страждає на низку захворювань, які вимагають надання йому медичної допомоги. Лефортовський райсуд Москви на закритому засіданні у грудні ухвалив продовжити тримання Івана Яцкіна під вартою до 16 березня 2020 року. А в травні 2021 року чоловіка засудили до 11 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. У грудні Яцкін оголосив голодування в знак протесту проти нелюдських умов тримання.
Під загрозою сотні українців: Денісова закликає негайно відновити обмін полоненими
«З боку російських тюремників стосовно Івана Яцкіна систематично здійснюються провокації. Зокрема, за те, що він не дозволив у своїй присутності образливих висловлювань на адресу української нації та України, був підданий приниженню: у нього відібрали всі ліки, порвали єдину сумку для особистих речей, заборонили користуватися кіоском і купувати там воду, а вода в камері не придатна для споживання», — розповіла омбудсмен Людмила Денісова.
Вона також наголосила, на повному ігноруванні стану здоров’я Івана, який страждає на хронічне захворювання ніг: запалення судин призвело до утворення трофічних виразок, внаслідок чого відбувається нагноєння. Медична допомога йому не надається. Голодування у такому стані може призвести до найгіршого
Ще одним показовим випадком є історія українця Руслана Макарця. Окупанти затримали чоловіка 22 березня 2019 року на в окупованій Горлівці. Після чого його «засудили» у «ДНР» до 13 років ув’язнення за нібито «шпигунство на користь українських спецслужб».
Українська влада намагалася звільнити його з полону, але процес звільнення не відбувається через блокування реалізації Мінських домовленостей Росією. 12 листопада 2021 року стало відомо, що Макарець помер у колонії окупованої Макіївки в результаті ножових поранень.
Переговори у ТКГ щодо обміну полоненими зайшли у глухий кут — заява ОБСЄ
Відомо про систематичні репресії російських окупантів проти кримських татар. Одним з найбільш гучних випадків став арешт першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла.
4 вересня 2021 року до будинку політика приїхали співробітники ФСБ РФ. За словами дружини Джеляла, силовики прийшли з обшуком біля 7-ї ранку, коли родина ще спала. У двір забігли близько 12 людей в масках й почали стукати у вікна й двері. Після того, як Джелял відкрив двері, дружину й дітей заблокували в окремій кімнаті. Жінка також зауважила, що силовики не показували їй документи й не називали своїх прізвищ. Після обшуку окупанти забрали Джеляла й відвезли у невідомому напрямку на машині без номерів і розпізнавальних знаків. Також силовики забрали телефон і ноутбук політика.
Сам Джелял описує обшук у своєму будинку як поверхневий, формальний і не довгий.
«Мене відразу попросили видати особистий телефон і ноутбук. Гаджети подружжя і дітей не чіпали. Я діяв далеко не так, як слід було б. І тільки зараз почав розуміти, що інтуїтивно намагався якомога швидше захистити сім’ю від того, що відбувається. Попри можливу шкоду собі. Тому йшов назустріч вимогам осіб, що виробляли обшук. Мене на той момент мало турбувала моя доля.
Обшук був поверхневим, чисто формальним і не довгим. Мені повідомили, що доведеться пройти з ними. На питання куди, прозвучала відповідь: «в РОВД». Перша надія спалахнула миттєво. Ми стояли у дворі й чекали транспорт. Протокол обшуку мені не показали, що не прочитали і підписати не просили», — пише Джелял в одному з листів.
Росія затримала заступника голови Меджлісу через його участь у «Кримській платформі» — МЗС
Згодом стало відомо, що Джеляла відвезли до будівлі ФСБ у Сімферополі. Російські окупанти утримували політика в наручниках і з мішком на голові. Під час допиту Наріману повідомили, що він проходить у якості свідка по справі «підриву» газопроводу біля села Перевальне, поблизу Сімферополя. Спочатку окупанти відмовляли політику в зустрічі з адвокатом і проводили допит із застосуванням психологічного тиску.
Як пише Наріман, його, не знімаючи мішок і наручники, провели в якусь будівлю, в цокольне приміщення. У кімнаті перебувало мінімум чотири людини. Джеляла посадили на стілець спиною вперед. Після чого чоловік владним голосом відразу почав звинувачувати його у нібито підриві газопроводу.
«Використовуючи гучні епітети він став говорити про те, що я підставив молодих хлопців. Використовуючи свій авторитет, надихнув їх на злочин тощо. Погрожував, що у мене два шляхи: поганий і дуже поганий… Коли сидиш закутий з мішком на голові в оточенні відомо кого, ти кожну секунду очікуєш удар або щось в цьому роді», — пише Джелял.
Окупанти в Криму утримують українського політв’язня в нелюдських умовах — Денісова
6 вересня російський окупаційний суд у Сімферополі схвалив рішення про взяття Нарімана Джеляла під варту на 60 діб — до 4 листопада. Йому та двом іншим кримським татарам — братам Азізу і Асану Ахтемовим — оголосили підозру за нібито причетність до пошкодження газопроводу в селі Перевальне 23 серпня (ч. 1 ст. 281 КК РФ — «диверсія»). Всі вони перебуватимуть у СІЗО в Сімферополі.
7 вересня ФСБ Росії заявила, що до нібито «підриву» на газопроводі, що стався 23 серпня в окупованому Криму, причетні Головне управління розвідки України та Меджліс кримськотатарського народу. Згідно з російським фейком, українська сторона нібито обіцяла близько двох тисяч доларів виконавцям «теракту».
«Під час проведених оперативно-розшукових заходів і слідчих дій встановлено, що диверсія організована територіальним підрозділом Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України в Херсоні — так званою оперативною службою «Таврія» за участю забороненої в Росії організації «Меджліс кримськотатарського народу», — цитують російські медіа заяву ФСБ.
Російські силовики катували незаконно затриманого в Криму заступника глави Меджлісу — прокуратура
Попри бурхливу міжнародну реакцію і заклики до РФ звільнити члена представницького органу кримських татар, окупаційний «суд» Криму залишив Джеляла у СІЗО до 23 січня 2022 року. Засідання відбулося у закритому режимі, російські силовики не допустили до будівлі суду слухачів та журналістів. Крім того, на засіданні суду не було і самого Нарімана Джеляла.
Наведені історії є лише маленькою частиною того, що відбувається в російських тюрмах і колоніях. Сотні громадян України засуджені репресивною машиною Кремля за вигаданими справами. Насправді ж єдиною «провиною» наших політв’язнів є проукраїнська позиція й небажання визнавати владу Кремля на окупованих територіях України.
12 грудня у Києві відбулась акція солідарності під назвою «Свободу політв’язням», присвячена до міжнародного Дня захисту прав людини. У події взяли участь представники правозахисних організацій, платформи політв’язнів, незалежних громадських об’єднань переселенців, Меджлісу кримськотатарського народу, влади, а також переселенці з Криму та Донбасу, родичі політв’язнів.
Під час акції було проведено і перформанс «Кайданам не відібрати мою свободу» за участю колишніх бранців Кремля. Також учасники заходу написали іменні послання політв’язням Кремля на банері, який планують запустити над Кримом. Вони вимагали звільнення політв’язнів, яких утримують на території Росії, в окупованому Криму та в ОРДЛО.
На жаль, кількість політичних в’язнів не зменшується, а тільки зростає. Для Путіна це звичне явище, для нас — трагедія.
Ільмі Умеров
заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу
Ільмі Умеров
заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу
Учасники акції наголосили на потребі державної підтримки сімей політв’язнів з боку Української держави. Правозахисники просять владу прискорити розгляд законопроєкту, який би унормував надання допомоги затриманим окупантами українцям та їхнім сім’ям.
Раніше, українська делегація у Тристоронній контактній групі заявила, що Російська Федерація у ТКГ блокує роботу гуманітарної підгрупи, тим самим блокує полоненими.
Згодом Спеціальний представник Чинного голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі Мікко Кіннунен визнав, що переговори ТКГ про обмін полоненими заблоковані.
Як відомо, під час чергового засідання Тристоронньої контактної групи Росію закликали прискорити обмін полоненими.
За матеріалами: Прямий
