Публікація свідчення судді Чауса про втечу з полону
Джерело: текст офіційних свідчень Чауса, що він дав під присягою, який є в розпорядженні «Української правди»
Деталі: За твердженням екссуді, приблизно на 126-ий день утримання йому сказали привести себе в порядок, погодували і дали одяг, щоб переодягнутися. Він вважав, що його повезуть в СБУ «здаватись».
Чауса з маскою на голові посадили в автомобіль. У дорозі екссудя подумав, що його везуть вбивати. Кілька разів авто зупинялось, а чоловіки із супроводу відкривали багажник. Їхали загалом близько 7-8 годин.
Зрештою двоє чоловіків, один крупніший, інший — худорлявий, завели викраденого суддю в резиновий човен, що лежав на березі водойми. Ще кілька людей лишились на березі з автівкою.
За якийсь час чоловіки супроводу почали панікувати, оскільки човен пропускав воду. І Чаус вирішив, скориставшись їхньою розгубленістю, тікати.
Пряма мова Чауса: «Я схопив кремезнішого з чоловіків… за одяг та потяг його в воду. Я впав у воду спиною вперед, а він впав зверху. Винирнувши, я одразу відплив в сторону…
Економічна правда запускає ютуб-канал. Підпишись, щоб не пропустити
Кремезніший чоловік вчепився за човна, і я зрозумів, що він не вміє плавати. Було темно, десь вже після 00 год.
Кремезніший сказав худорлявому, щоб він схопив мене за футболку, однак я її зняв та залишив у воді… Я кілька разів вдарив кремезнішого чоловіка…
Я почав плисти і через кілька хвилин приплив до берега… та заховався в очерет попід берегом…
Я через втому та пережитий стрес заснув. Коли я прокинувся, почало світати. Однак ні автомобіля, ні човна, як і всіх ти осіб, на тому березі вже не було. Я почав чекати, коли здійметься вітер, щоб рухатися в очереті, не здіймаючи зайвих звуків…
Пройшовши так через очерет десь загалом 45 метрів, я вийшов з нього і побачив велике поле соняшників… Я йшов… поки поле соняшників не закінчилося. Там я побачив невелику посадку з деревами і дорогу за нею.
Підійшовши до дороги, я побачив знак-вказівник синього кольору, на якому було зазначено „Чернівці 6“… Я пішов за напрямком, вказаним на знаку, думаючи, що рухаюсь в обласний центр — місто Чернівці.
Пройшовши десь 2 кілометри, я зупинив молоковоз. Водієм був літній чоловік був з вусами, сідий, говорив українською мовою. Я запитав, чи підвезе він мене до селища, зазначивши, що грошей у мене не має. Він погодився, і я сів до нього в автомобіль.
Проїхавши приблизно 10-15 хвилин (молоковоз їхав повільно), ми прибули… Я зрозумів, що ці Чернівці — не обласний центр, а звичайне селище».
Передісторія:
Згодом Чаус переховувався в Молдові і домагався там політичного притулку. 15 березня 2021 року стало відомо, що Молдова остаточно відмовила судді в притулку.
3 квітня 2021 року Миколу Чауса викрали у Кишиневі. За даними журналістів-розслідувачів, до викрадення могли бути причетні українські розвідники.
30 липня 2021 Чаус знайшовся у селі Мазурівка, на Вінниччині, з голим торсом і в одних шортах.
СБУ розслідує викрадення екссуді. Водночас, НАБУ завершило розслідування щодо хабара Чаусу, наразі в суді триває розгляд справи.
За матеріалами: Українська правда
Деталі: За твердженням екссуді, приблизно на 126-ий день утримання йому сказали привести себе в порядок, погодували і дали одяг, щоб переодягнутися. Він вважав, що його повезуть в СБУ «здаватись».
Чауса з маскою на голові посадили в автомобіль. У дорозі екссудя подумав, що його везуть вбивати. Кілька разів авто зупинялось, а чоловіки із супроводу відкривали багажник. Їхали загалом близько 7-8 годин.
Зрештою двоє чоловіків, один крупніший, інший — худорлявий, завели викраденого суддю в резиновий човен, що лежав на березі водойми. Ще кілька людей лишились на березі з автівкою.
За якийсь час чоловіки супроводу почали панікувати, оскільки човен пропускав воду. І Чаус вирішив, скориставшись їхньою розгубленістю, тікати.
Пряма мова Чауса: «Я схопив кремезнішого з чоловіків… за одяг та потяг його в воду. Я впав у воду спиною вперед, а він впав зверху. Винирнувши, я одразу відплив в сторону…
Економічна правда запускає ютуб-канал. Підпишись, щоб не пропустити
Кремезніший чоловік вчепився за човна, і я зрозумів, що він не вміє плавати. Було темно, десь вже після 00 год.
Кремезніший сказав худорлявому, щоб він схопив мене за футболку, однак я її зняв та залишив у воді… Я кілька разів вдарив кремезнішого чоловіка…
Я почав плисти і через кілька хвилин приплив до берега… та заховався в очерет попід берегом…
Я через втому та пережитий стрес заснув. Коли я прокинувся, почало світати. Однак ні автомобіля, ні човна, як і всіх ти осіб, на тому березі вже не було. Я почав чекати, коли здійметься вітер, щоб рухатися в очереті, не здіймаючи зайвих звуків…
Пройшовши так через очерет десь загалом 45 метрів, я вийшов з нього і побачив велике поле соняшників… Я йшов… поки поле соняшників не закінчилося. Там я побачив невелику посадку з деревами і дорогу за нею.
Підійшовши до дороги, я побачив знак-вказівник синього кольору, на якому було зазначено „Чернівці 6“… Я пішов за напрямком, вказаним на знаку, думаючи, що рухаюсь в обласний центр — місто Чернівці.
Пройшовши десь 2 кілометри, я зупинив молоковоз. Водієм був літній чоловік був з вусами, сідий, говорив українською мовою. Я запитав, чи підвезе він мене до селища, зазначивши, що грошей у мене не має. Він погодився, і я сів до нього в автомобіль.
Проїхавши приблизно 10-15 хвилин (молоковоз їхав повільно), ми прибули… Я зрозумів, що ці Чернівці — не обласний центр, а звичайне селище».
Передісторія:
- У 2016 році суддю Дніпровського райсуду Києва Миколу Чауса викрили на хабарі. Кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя закопував у дворі власного дому.
За матеріалами: Українська правда
