У США назвали наслідки зволікання з прийняттям України і Грузії в НАТО (ВІДЕО)
Вагання НАТО щодо нових членів додало Кремлю сміливості в агресії проти України та Грузії – Вершбоу. Росія вважає, що окупація Криму, Донбасу й Абхазії дає їй право постійного вето вступу двох країн до Альянсу.
Американський дипломат Александр Вершбоу вважає, що НАТО не повинно зволікати із наданням Україні Плану дії щодо членства в Альянсі (ПДЧ), адже вагання та відсутність єдності у блоці Росія потрактовує на власну користь и вважає «дозволом» на агресію проти сусідніх країн.
На думку дипломата, члени НАТО постійно повторюють обіцянку, яку дали у 2008 році, стосовно того, що Україна і Грузія приєднаються до Альянсу у майбутньому, але вони не мають особливого бажання рухатися вперед, побоюючись спровокувати нову агресію з боку Росії.
«На жаль, існують певні неточні тлумачення того, що тоді сталося. Я дотримуюсь думки, що саме вагання НАТО і брак єдності додали Росії сміливості в її діях. Але є й ті, хто вважає, що невдало сформульоване рішення саміту, а саме – однозначна обіцянка членства, спровокувало Росію, і ми повинні бути обережнішими сьогодні», - наголосив він під час Київського безпекового форуму 15 травня.
За словами Вершбоу, невпевненість Альянсу сьогодні дає Росії помилкове відчуття того, що вона має право постійного вето на євроатлантичне майбутнє України та Грузії шляхом окупації частини території цих країн.
«Це, звичайно, не стимулює пошук політичного вирішення і дає можливість Путіну вважати, що час на його боці. Ми маємо якимось чином вплинути на його розрахунки», - цитує дипломата «Україна 24».
Вершбоу наголосив на готовності нової американської адміністрації підтримати Україну в тому, щоб зрушити з мертвої точки у процесі інтеграції до НАТО. Певним каталізатором може слугувати включення питання до ініціативи Альянсу-2030 і перегляд політики блоку за результатами червневого саміту.
Втім, обом країнам-кандидатам доведеться «виконати неабияку домашню роботу»: домогтися оперативної сумісності сил, впровадити стандарти НАТО, провести оборонні та внутрішні реформи, які не менш важливі, ніж військові.
«Але й НАТО має виконати домашню роботу – визначити, як країни, частина території яких окупована, можуть бути захищені гарантіями за 5-ю статтею договору НАТО. В межах стратегії-2030 Альянс має визначити, як інтегрувати оборону України й Грузії до системи оборони НАТО, які сили та засоби потрібні для цього, які політичні заходи можуть знадобитися у відповідь на реакцію Росії», - підсумовує Александр Вершбоу.
Дивитись з 20.22 хв.
Докладніше про те, як Київ хоче домогтися від НАТО виконання рішення Бухарестського саміту та чи вдасться Україні отримати хоча б План дій щодо членства, читайте в статті Володимира Кравченка «Обіцяного тринадцять (?) років чекають» у ZN.UA.
За матеріалами: ZN.UA , УКРАЇНА 24
