Дружби не буде: Чорновіл про оприлюднення жорсткої антиукраїнської статті у Китаї

Після заяв лідерів монобільшості про можливу співпрацю з Китаєм у Пекіні оприлюднили жорстку антиукраїнську статтю, яку з радістю поширюють російські пропагандисти.

Аяяй! Як же так — прогиналися, розказували, що Китай наше усе. А тепер таки й справді усе? В значенні «по всьому»? Чи тепер Арахамія вийде й розкаже, як Україні не підходить досвід китайського тоталітаризму? Та ні. Поки нічого суттєвого не відбулося. Просто одна потужна китайська газета «Хуанцю шибао» надрукувала жорстко антиукраїнську статтю. Ну і що, — скажете ви — у нас щодня якісь видання щось у різнобій розповідають. То це в нас, поки що, а в Китаї так не буває. Там важливі міжнародні та внутрішні повідомлення виходять у світ після десятків узгоджень і цензури.

Стосовно цієї статті, в якій головний лейтмотив, що «Україна за останні роки втратила всі козирі», то вона дійсно доволі брутальна й несправедлива. Тим більше, що ряд тез носять характер повторів рашистських випадів. І б’ють у китайській статті не лише по корупції та розвалі економіки й зовнішньої політики за часів Зеленського (про це, звісно, найперше), але й в тренді рашен-пропагандісто луплять по нас за період від 2014 року.

Посилання на цю статтю дуже радісно поширюють в Рашистані. Тому зловтішатися тут не слід. Адже Китай і РФ поки ще залишаються союзниками й геополітичні рішення узгоджують. Колись це закінчиться, але не зараз. І прокитайський крен зеленої корумпованої влади та готовність КНР проковтнути Україну з усіма нашими ресурсами, з якоїсь миті перестав задовольняти Кремль. От пів року задовольняв, коли ці тези наших нєдорослів нервували Захід та виставляли нас нікчемними недопартнерами. А зараз задовольняти перестав.

І такий удар по Зеленському з Піднебесної міг стати лише показовим меседжем, що Китай та РФ узгодили сфери розподілу своїх геополітичних апетитів. Для прикладу, нагадаю, що Москві аж свербить, щоб притиснути та взяти на повідець лідерів колишніх середньоазіатських республік та Казахстану із змінами керівництва та всієї їхньої політики. Але там гарантом виступив Китай. Кремль мусив погодитися з відверто китайським рішенням Душанбинського саміту ШОС (Шанхайська Організація Співробітництва, куди також входить і РФ, але явно домінує Китай), яким були дані гарантії цим центральноазійським недемократичним країнам. І Путін не ризикнув туди пхати свого носа. А потім якось цей досвід вирішив використати Лукашенко і також почав інтеграцію в ШОС. Але членства не отримав, лише статус спостерігача, а також і гарантій не дістав. Москва чітко пояснила Пекіну, що це вже її сфера геополітичних інтересів. І в Пекіні з цим погодилися, а Луку з’їли без солі й перцю не китайці, а московці.

А тепер до наших зелених баранів. Чому Пуйло спершу не реагував на прокитайські настрої, а зараз раптом спохватився? Припускаю, що за останні тижні в нього появилося переконання, що він таки зуміє взяти під власний контроль Україну й без китайських грошей. На чому побудована така його самовпевненість, чітко визначитися не берусь. Але припускаю, що фатальний стан енергетичної сфери в позеленілій Україні подарував йому трохи додаткових козирів. За крайніх заходів карантину (чемпіони проти Ковіду хрєнові!) та у випадку енергетичного колапсу він може розраховувати на крайню поступливість цієї продажної влади та часткову нейтралізацію суспільства.
Я ці припущення пишу не для того, щоб розганяти паніку. Мало того, переконаний, що ми цьому чму не дамо здійснити зраду, а воно побоїться. Але просто треба враховувати всі особливості змін у геополітичній ситуації, щоб бути готовими до різних прикрих несподіванок.

Як відомо, перша леді України Олена Зеленська взяла участь у відкритті Пекінського кінофестивалю (BJIFF). Вона записала відеозвернення.

Нагадаємо, міністр інфраструктури України Олександр Кубраков і міністр комерції Китаю Ван Веньтао підписали угоду про розширення співпраці в галузі інфраструктурних проєктів. Офіс президента та Кабмін протягом тижня приховували інформацію про підписану угоду між Україною і Китаєм.

Раніше глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що між правлячими партіями України та Китаю є багато спільного, оскільки їхнім девізом є служіння народу. Крім того, представник монобільшості підкреслив, що «Слуга народу» планує переймати досвід Комуністичної партії Китаю у побудові держави
До того ж глава фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія і глава цієї партії Олександр Корнієнко один поперед одного взялися хвалити Комуністичну партію Китаю. У привітанні з нагоди 100-річчня Комуністичної партії КНР, Арахамія заявив, що із захопленням читає книжки Комуністичної партії КНР, а Корнієнко вважає, що лідери компартії Китаю показують приклад усьому світу стосовно того, як будувати «гармонійні стосунки з партнерами».

До слова, Офіс президента й Кабмін протягом тижня приховували інформацію про підписану угоду між Україною і Китаєм про розширення співпраці в інфраструктурній сфері.

Раніше стало відомо, що Китай вимагав від України не підтримувати заяву в ООН щодо порушення прав людини в Сіньцзяні, погрожуючи заблокувати передачу Україні 500 тисяч доз COVID-вакцини CoronaVac.

Крім того, лідери країн «Великої сімки» закликали Китай припинити дестабілізаційну поведінку та відмовитися від втручання у демократичні процеси в інших країнах.



За матеріалами: «Прямий»
Добавлено: 19-10-2021, 09:00
0

Похожие публикации



Добавить комментарий

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

Наверх