У Відні відбулася зустріч із країнами ОБСЄ, про яку Україна попросила за Віденським документом

Про це повідомив "Укрінформ".

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк повідомив, що РФ зосередила в окупованому Криму та поблизу кордону з Україною приблизно 147 тис. військовослужбовців.

"За нашою загальною оцінкою, на сьогодні Російська Федерація зосередила 126 500 військовослужбовців уздовж кордону з Україною та на окупованому Кримському півострові. Готовими до застосування є 87 батальйонно-тактичних груп, із них 53 – частини посилення. З урахуванням частин бойового забезпечення та тактичних груп загальна чисельність військовослужбовців може становити до 147 500 осіб", – сказав Цимбалюк.

Він розповів, що угруповання військ РФ у Криму та біля кордону можуть збільшити до 109 батальйонно-тактичних груп.

У Білорусь, за даними Цимбалюка, Росія під виглядом навчань передислокувала 15 батальйонно-тактичних груп. Особливе занепокоєння, як каже посол, викликає те, що російська сторона суттєво посилила свою фронтову та армійську авіацію в районах, близьких до кордону з Україною, зокрема у Білорусі, а також в окупованому Криму.

"Усього з усіх військових округів РФ на аеродроми, розташовані у Гродненській та Мінській областях Білорусі, Брянській, Курській, Бєлгородській, Ростовській та Краснодарській областях Російської Федерації, а також на територію окупованого Криму було передислоковано 89 літаків та 94 вертольоти. Враховуючи вищесказане, загальна чисельність повітряної складової становить 410 літаків і 260 вертольотів", – розповів Цимбалюк.

Росія від участі у зустрічі відмовилася, посилаючись на слова заступника міністра закордонних справ РФ Олександра Грушка.

США проведення консультацій вітали.

"Згідно з параграфом 16.2 розділу III Віденського документа, Україна має право просити детальну інформацію про цілі широкомасштабного та дуже незвичайного військового нарощування Російської Федерації на кордонах України, в Білорусі та в окупованому Криму. На жаль, і це прикро, хоча, можливо, не дивно, Російська Федерація сьогодні відсутня. Росія не тільки відмовилася визнати законні занепокоєння України щодо безпеки, але вона відмовилася навіть брати участь в одній із засадничих процедур режиму зниження ризиків ОБСЄ", – сказав на засіданні постійний представник США в ОБСЄ Майкл Карпентер, його заяву наводить сайт посольства США в Україні.

Карпентер сказав, що Росії поставили б низку запитань, якби вона взяла участь у заході.

"Оскільки Росія відсутня, ми все-таки поширимо ці питання для протоколу й історії. Військове нарощування такого масштабу, яке налічує принаймні 90–95 батальйонних тактичних груп, не можна заперечувати чи пояснювати технічними особливостями. Світ спостерігає і факти очевидні. Ми разом з Україною просимо Російську Федерацію надати інформацію про місця, де відбувається ця діяльність, про дати завершення цих незвичайних військових маневрів, про кількість і види військових формувань і частин, про дати повернення цих підрозділів до місць постійної дислокації", – додав посол.

Франція від імені Євросоюзу закликала Росію до деескалації, повідомила у Twitter пресслужба представництва країни в ОБСЄ.

"Ми очікуємо змістовних відповідей на запитання України в межах механізму зниження ризиків Віденського документа", – ідеться у повідомленні.

Контекст:

Україна 11 лютого офіційно застосувала механізм зменшення небезпеки, передбачений розділом III Віденського документа, надіславши Росії запит із вимогою дати докладні роз'яснення щодо військової активності у прикордонних із нею районах та у Криму, повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
На відповідь у Росії було 48 годин, але її не дали. Україна 13 лютого зробила наступний крок, скликаючи зустріч із РФ та країнами – учасницями Віденського документа, розповів глава МЗС.
Москва визнала вимоги України "неприйнятними".
Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.
У Білому домі сказали 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. 11 лютого, за даними The Guardian, Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.
Водночас українська влада вважає, що західні країни перебільшують небезпеку.
"Сьогодні ми не бачимо більшої ескалації, ніж вона була раніше. Так, збільшилася кількість військових, але я про це говорив ще на початку 2021 року, коли говорилося про військові навчання Російської Федерації. Тоді було велике збільшення [військ РФ], тоді нас підтримували США і європейські друзі. Вони закликали Росію відвести війська. Зараз ситуацію я не вважаю більш напруженою, ніж вона була у пік російських навчань", – говорив на пресконференції 28 січня президент України Володимир Зеленський.
Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявив, що, незважаючи на значне скупчення російських військ, не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти до наступу. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним та морським компонентом.
15 лютого міноборони РФ повідомило про часткове повернення військовослужбовців, які перебували біля кордонів України, до місць постійної дислокації.