«Якщо не буде довіри, то ніхто й допомагати не буде»: запорізький волонтер Олексій Черний розповів про нинішній стан допомоги військовим
Повномасштабна війна рф проти України стає затяжною і одноманітною та дуже виснажує як українських захисників, так і суспільство в цілому. Наразі волонтери по всій країні активно допомагають нашим військовим, серед яких і запорізький волонтер Олексій Черний. Про початок своєї діяльності Олексій вже розповідав нам раніше в інтерв’ю. Цього разу журналісти новинного видання "Panoptikon" поговорили з ним про "підводні камені" волонтерства впродовж війни та нинішній стан допомоги українським військовим.До повномасштабного вторгнення Олексій не займався волонтерством. Нині він організовує виготовлення дощовиків та маскувальних костюмів для українських захисників.
"Я був дуже здивований як сильно люди допомагали"
Я не очікував, що буду займатися волонтерством, оскільки ніколи про це не думав. І я був дуже здивований як сильно люди допомагали, а особливо волонтери, які робили це цілодобово.
На мою думку, вони дали час державі розкрутити свою справу, щоб вже нормально забезпечувати армію. Наразі це набагато краще, звичайно, ніж на початку. Але так само не все правильно робиться, бо трапляється нерівномірна допомога. Багато чого залежить від поставок та людського фактора.
Як дізнатися людям, які хочуть допомогти, що їх не обманюють, а кошти підуть саме на допомогу?
На початку вторгення багато людей ходили зі скриньками та збирали кошти на допомогу. А потім виявлялось, що ці гроші пішли на щось інше і т.д. Недовіра в мене до цього завжди була.
1. Звіти. Я, наприклад, коли збираю гроші, викладаю звіт у себе на сторінках в соц.мережах, щоб люди бачили, куди ці гроші йдуть. Якщо не буде довіри, то ніхто й допомагати не буде. Тому це те, на що треба звертати увагу, якщо не знаєш, чи відправляти гроші.
2. Особисті знайомства. Всі, хто кидають гроші, мене знають і довіряють. Так само й інші мають, зокрема, через особисті знайомства впевнитись у людині.
Як заробляють волонтери й на що живуть?
Одного разу мій знайомий на питання: «Чим ти заробляєш?» відповів, що він зараз не працює, а волонтерить. І тоді, чесно кажучи, вже замислюєшся, як можна просто волонтерити і де брати гроші на життя. Коли почав різні інші питання ставити, то вже зрозумів, що він користується волонтерськими грошима.
Чому я цим почав? Як підприємець я завжди фізично маю час займатися волонтерством. Так, на початку повномасштабного вторгнення в мене не було прибутку, оскільки кіоск з жіночим одягом, який ми планували відкрити, так і не запрацював. Але на той час в принципі і роботи ніякої не було: або волонтериш, або просто сидиш, умовно кажучи, вдома. Однак з травня кіоск все ж почав працювати. Це дозволило забезпечувати себе та продовжувати волонтерити.
Деякі люди, які почали волонтерити на початку вторгнення, зараз дещо перегоріли.
Так, вигорання дійсно присутнє. По-перше, мені також дуже важко морально. По-друге, є фінансові складнощі через зниження прибутку з мого бізнесу. Тому я вже розумію, що мені треба думати про свою сім’ю.
Звичайно, присутнє розуміння, що життя все ж таки є навіть під час війни. Більшість зараз це усвідомили. Але невідомо, скільки це все буде тривати.
Для волонтерів бажано не пропускати все через себе, чи вдається Вам це?
І так, і ні. Насправді, коли як. Особливо якщо спілкувався з якимось військовим, а потім дізнаєшся, що він загинув, то це важко. Як його можна не пропустити через себе? Ти його бачив, спілкувався з ним, а потім раз і все.
Чи під питанням для вас волонтерство у майбутньому?
Надалі декілька направлень: відбудова, допомога переселенцям, постраждалим від війни, допомога військовим в лікарнях. Проте я себе в цьому не бачу.
Це дуже складно і займає багато часу. На жаль, коли деякі наші люди дійсно не мають вдячності, тоді руки опускаються. Наразі я це роблю саме заради перемоги, заради хлопців, яким там важко. Проте з ними також бувають різні ситуації. Це поодинокі випадки, але все одно неприємно.
"Збирати на допомогу вже важче, люди допомагають набагато менше"
На початку вторгнення у людей був сильних стрес, всі бажали перемогти і допомогти, перш за все, військовим. На той момент було дуже легко збирати на допомогу, проте зараз вже важко, оскільки у всіх тоді ще було з чого допомагати. Зокрема, якісь фінансові запаси, або майнові речі. Наразі збирати на допомогу вже важче, люди допомагають набагато менше.
Варто зауважити, що волонтерська діяльність Олексія здійснюється за допомогою донатів небайдужих українців. Тому кожен може зробити благодійну справу і допомогти нашим захисникам, надіславши гроші на номер картки запорізького волонтера: 4149 4390 2233 3813. Також на його сторінці у Facebook є гугл-форма для замовлення маскувальних костюмів, тому як військові, так і волонтери, можуть її заповнити.
Анастасія Чобліна
