Про заміщення вакансій у вищій освіті

Наскільки все ж таки по-іншому, ніж у нас, на Заході відбувається комплектація кадрів вищої освіти. І справа навіть не в тому, що там р е а л ь н і конкурси на заміщення вакантних посад. В оголошенні про вакансію університет вказує конкретну сферу, в якій претендент повинен показати себе фахівцем.

При цьому кандидат на посаду не лише подає набір необхідних документів, включаючи особисте резюме з переліком публікацій, але й дає одну або декілька публічних лекцій, чим підтверджує свою кваліфікацію саме в затребуваній проблематиці.

Так, наприклад, якщо оголошується вакансія на посаду професора з африканських студій, то на це місце не можуть взяти людину, яка спеціалізується на вивченні країн Азії, хай навіть вона має набагато більше публікацій і професійного визнання. Якщо ж потрібен спеціаліст по історії та культурі Китаю, то замість нього не можуть взяти спеціаліста по культурі Близького Сходу. Якщо на одну і ту ж посаду претендують декілька фахівців відповідної кваліфікації, то університет обирає за принципом, який із фахівців має хороше ім'я, у тому числі, за межами системи освітніх установ.

Не можу сказати, що нашій системі вже зовсім чужий такий підхід, але в цілому в нас відбувається дещо інше. Прийняття на роботу в університет, особливо державної форми акретитації, залежить здебільшого не від професійних заслуг претендента, а від його стосунків із керівництвом. При цьому беруть не відповідно до кваліфікації, а туди "де є місце".

Мою знайому, яка захистила дисертацію по стародавній історії, взяли на кафедру політології, тому що там були вакансії. Племіннику декана одного поважного історичного факультету запропонували роботу на кафедрі Історії України, незважаючи на те, що рівень його підготовки був дивовижно низький у порівнянні зі всіма іншими претендентами. В цілому в нас прийнято чомусь вважати, що якщо людина "своя", то їй можна довірити будь-який курс в межах спеціальності, і вона його розробить і прочитає. Про те, як все це впливає на якість освіти, здогадатися неважко.