Нардеп Павло Мельник: «Війна змусила європейських політиків по-іншому дивитися на Україну»

Сьогоднішній співрозмовник «Паноптикона» — народний депутат із Запорізької області Павло Мельник. У Верховній Раді він представляє інтереси виборчого округу №81, який наразі повністю окупований (місто Токмак, селища Веселе та Михайлівка, загалом значна частина півдня області). Також у парламенті народний депутат входить до Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, на який покладена основна робота з «євроінтеграційними» нормативно-правовими актами. В інтерв’ю «Паноптикону» Павло Мельник розповів про життя українців на окупованих територіях Запорізької області, оцінку діяльності обласної влади та перспективи України щодо вступу в ЄС.

— Ваш виборчий округ зараз повністю перебуває під окупацією. Чи вдається Вам отримувати інформацію про проблеми й потреби населення цих територій? Які на сьогодні найбільш гострі?
— Майже з перших днів повномасштабного вторгнення території 81-ого виборчого округу знаходяться в повній окупації — це південь Запорізької області, такі міста як: Приморськ, Токмак, відома курортна Кирилівка, Веселе, Якимівка, Михайлівка та інші. З перших днів вторгнення наші патріоти не боялися прикрашати будівлі ворога українськими прапорами чи співати посеред вулиць «Ой, у лузі червона калина…» та Державний Гімн України. Це надихало всіх — особливо наші сили оборони.
Інформація з окупованих територій надходить з різних джерел, мої виборці телефонують чи пишуть у месенджери, люди діляться інформацію зі своїми родичами. В окупації одна з найгостріших проблем — це відсутність роботи, майже всі великі та середні підприємства зупинилися. Відомо про проблеми з соціальними виплатами: громадяни, які отримували їх через Укрпошту, не можуть дістатися до відділень.
В умовах окупації в багатьох населених пунктах блокується мобільний зв’язок українських операторів. Через це люди не мають можливості зв’язатися з родичами або верифікуватися в інтернет банкінгу. Тепер верифікацію на вхід до мобільних додатків можна здійснити за допомогою месенджерів (Viber, WhatsApp, Telegram) і скористатися коштами, але для цього потрібен стабільний Інтернет.
Наші люди страждають від насильницької російської паспортизації, примусової мобілізації до окупаційного війська та виселення за межі області проукраїнськи налаштованих громадян. Проблему становить також позбавлення майна людей, які покинули свої домівки й відмовилася отримати окупаційний «аусвайс». Більшість населення залякана, люди не можуть вільно пересуватися вулицями, ховаються в домівках, вимушені видаляти проукраїнську інформацію та листування з рідними з телефонів. На жаль, маємо проблему з відсутністю необхідних ліків на окупованих територіях, адже окупанти не пропускають гуманітарні вантажі.
Майже всі мешканці окупованих територій ждуть тільки одного – якнайшвидшого приходу ЗСУ, а після звільнення окупованих територій колаборанти неодмінно будуть притягнуті до відповідальності з максимальними межами покарання.

— Чи є інформація про руйнування, розграбування або рейдерство промислових підприємств, фермерських господарств, закладів відпочинку на узбережжі? Яку шкоду економіці цієї території вже завдала окупація?

— Окупанти змушують підприємців до так званої перереєстрації бізнесу за російським законодавством. Також на окупованих територіях області загарбники оголосили про обов’язкову інвентаризацію для всіх.
Особлива цінність – це об'єкти курортної сфери. На Азовському узбережжі загарбники встановлюють власні правила та відбирають майно українців.
Окупаційна влада в Кирилівці Запорізької області «віджимає» найпопулярніші бази відпочинку на Азовському узбережжі. Є багато підтверджених фактів пограбувань помешкань чи бізнесу людей, які виїхали з окупації.
Один з найяскравіших випадків – аквапарк у Бердянську, який окупанти «віджали» на літній період, поставили своїх «управітєлєй», покористувалися ним, а потім покинули й залишили його власнику з неймовірними боргами, пошкодженим обладнанням, з купою проблем.
У Приморському районі окупаційні сили з осені минулого року вимагали від місцевих жителів підтвердити право власності на житло, землю й майно. Якщо такі підприємці були відсутні в Приморську, то їхні будівлі забирали окупанти й намагалися вести бізнес. Усі бази відпочинку й дитячі оздоровчі табори заселили військовими. Там спостерігали мародерство. Відомим фактом також стало захоплення в Мелітополі потужностей Обленерго.

— Не так давно призначено нового керівника Запорізької обласної військової адміністрації – Юрія Малашка. Оцінювати це призначення ще передчасно, але в багатьох мешканців регіону є доречне та очікуване питання: «Чи не надто довго Київ тягнув із заміною колишнього керівництва адміністрації?». Адже ні для кого не секрет, що в громадськості накопичилося багато питань та претензій до команди попереднього губернатора.
— Насамперед Юрій Малашко – бойовий офіцер, який виконував обов’язки голови Антитерористичного центру при СБУ. Він також має досвід в управлінні військово-цивільною адміністрацію, патріот, спілкується винятково українською мовою.
Позиція Президента України щодо кадрових рішень стосовно очільників обласних військових адміністрацій, особливо в «прифронтових» областях, – це надання переваги бойовим офіцерам з досвідом управління у важких обставинах. Такі навички дуже потрібні в управлінні Запорізькою областю, адже чотири з п'яти районів області окуповано. Тому рішення нашого Президента стосовно кандидатури Юрія Малашка цілком логічне й зрозуміле.
Щодо тривалого часу для його призначення на посаду очільника Запорізької обласної військової адміністрації, то зауважу, що це дуже серйозне рішення, яке вимагає проведення спеціальних перевірок, адже наша область є ключовою в обороні України та й в економічному секторі так само.
Щодо Вашого питання про Олександра Старуха, то можу сказати наступне: на превеликий жаль, у нашій політичний культурі завжди всі попередники погані, а про досягнення людини часто забувають.
Це був важкий час, коли почалася війна. Олександр перебував у місті, приймав складні рішення. Правильні вони були чи ні – нехай вирішують історики після нашої перемоги. Місто Запоріжжя встояло, і це результат великої роботи, спрямованої обласною військовою адміністрацію на побудову оборони обласного центру.
Я пам’ятаю про швидке вирішення питання забезпечення на безкоштовній основі ліками хворих на цукровий та нецукровий діабет у той час, коли цих життєво необхідних ліків не залишилося в аптеках. Хочу згадати про спільні зусилля в отриманні траншу з державного бюджету для виплати заробітної плати всім працівникам, у тому числі й тим, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Також багато зроблено для відновлення підприємства критичної інфраструктури КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради. Згадую успішну операцію, проведену Запорізькою обласною військовою адміністрацією, коли навесні 2022 року майже увесь громадський транспорт міста Запоріжжя був направлений до м. Маріуполь. Попри великий супротив окупантів десятки тисяч біженців вдалося вивезти на вільні території України. Я пам’ятаю організованість, ефективність обласної військової адміністраціїв координації роботи всіх відомств для відновлення енергетичної інфраструктури в Запорізькій області, коли стався блекаут. Тому нехай вирішують історики та виборці, чи був він ефективним очільником області, чи ні. Особисто я вважаю, що Олександр Старух залишиться в політиці.

— Ви та народний депутат Геннадій Касай зустрілися з Юрієм Малашком в перші дні після його призначення. Які питання обговорювали на цій зустрічі? Які плани новий очільник адміністрації озвучував та чи готовий до співпраці з народними обранцями від регіону?
— На зустрічі обговорювали низку різних питань. Перш за все, це безпекові питання оборони Запорізької області в разі можливого наступу агресора. Це також питання забезпечення всім необхідним військовослужбовців сил оборони України, які захищають Запорізьку область. Важливе питання парламентської підтримки ініціатив нового очільника Запорізької обласної військової адміністрації, особливо тих, що потребують законодавчого врегулювання, і отримання бюджетного фінансування для реалізації відповідних програм в Запорізькій області.
Зустріч пройшла у взаєморозумінні, новий очільник Запорізької обласної військової адміністрації налаштований на конструктивну взаємодію з парламентаріями. Ми вже визначили окремі питання, які будуть напрацьовані найближчим часом.

— Ви входите до парламентського комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, і якраз з початком повномасштабного вторгнення та особливо після відчутних успіхів наших захисників тема євроінтеграції отримала потужний поштовх. У червні 2022-го ми вже мали статус кандидата в члени ЄС. Разом з тим відчуваються й певні побоювання, що після перемоги України ми знову можемо опинитися на шляху багаторічного очікування та бюрократичних ігор. За Вашою оцінкою, на якому етапі наразі процес євроінтеграції України та які його перспективи після перемоги?

— Війна, яка принесла стільки жертв і страждань для українського народу, змусила європейських політиків по-іншому дивитися на нашу державу. Дійсно, зараз величезний «прорив» у відносинах з Європейським Союзом.
Лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Отримання цього статусу раніше оцінювалося експертами в більш довгий період. Називалися цифри в п’ять чи десять років.
Це історичне рішення Євросоюзу, яке фактично означає, що країни Європейського Союзу бачать Україну у своїй сім’ї.
Подальша підготовка до членства в Євросоюзі передбачатиме завершення трансформації всіх сфер, що створюватиме умови для життя України за принципами та законами ЄС.
Статус кандидата відкриває можливості отримання фінансової допомоги в трансформації суспільства, правової системи та економіки на шляху до членства в ЄС, а також триматиме євроінтеграційні реформи країни в пріоритеті.
Щодо оцінки високопосадовців Європейського Союзу, то голова Євроради Шарль Мішель заявив, що Україна швидко демонструє можливість виконання вимог для вступу до ЄС.
На сьогодні, за оцінками соціологічних агентств 91% українців підтримують вступ України до ЄС, тому завдання влади й нашого Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу – зробити це якнайшвидше.
Загальна оцінка – ми вже на фінішній прямій. Головне – не втрачати темп.

— Які «євроінтеграційні» законопроекти або реформи на сьогодні пріоритетні?
— Україна вже має чималі здобутки у виконанні рекомендацій Європейської Комісії: розроблено й ухвалено основоположні закони. Водночас, досі очікується оцінка Венеційською комісією низки законодавчих кроків, а окремі процеси мають бути повноцінно запущені або завершені.
Найвищі оцінки Україна отримала за впровадження медіа законодавства. Базовий Закон «Про медіа» прийнятий, він запустив довгоочікувану реформу медіасфери, по суті, створюючи конкурентний медіаринок з чіткими правилами. Це був важливий крок нашої інтеграції до ЄС – приведення законодавства в медіасфері у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.
Високу оцінку Україна отримала й за впровадження законодавства про корінні народи й нацменшини. Це результат ухвалення Закону "Про корінні народи України". Тепер законодавство надає можливість створювати центри національностей в обласних центрах або визначених населених пунктах коштом державного або місцевого бюджету.
Проте існують й окремі термінологічні недоліки, чинним освітнім і мовним законодавством не повною мірою враховано висновки Венеційської комісії,а це потребує роботи в Парламенті над удосконаленням уже прийнятих законів.
Найнижчі оцінки Україна отримала за впровадження антиолігархічної реформи та реформи Конституційного суду України.
Базовий закон щодо реформи Конституційного суду України уже прийнято. Згідно з ним до проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду судді КС залучають новий спеціальний орган – Дорадчу групу. Венеціанська комісія оприлюднила оновлені висновки щодо законопроєкту, які містять рекомендації про внесення низки змін. Дискусії щодо необхідність внесення правок у вже прийнятий законопроєкт тривають.
Позитивно оцінена, але також потребує вдосконалення антикорупційного законодавства реформа Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, боротьби з відмивання грошей і антикорупційна реформа. Наполегливо будемо поліпшувати антикорупційне законодавство для узгодження з вимогами Європейської комісії.
Усі поставлені завдання ми повинні виконати до кінця року, щоб отримати позитивну оцінку європейських партнерів та відкрити шлях до початку переговорів про вступ до Європейського Союзу вже на початку 2024 року.