«У сучасній війні роль дронів – берегти життя військових»: інтерв’ю з керівником Школи операторів БПЛА "Паляниця" Денисом Пасько

На початку повномасштабного вторгнення дрони стали першими у списку запитів у військових. З перших днів волонтери “Паляниці” намагались максимально забезпечити фронт відповідною технікою, однак, зрозумівши, що воїнів необхідно навчити як: запустити та підняти дрон у повітря, а головне – убезпечити себе, було прийнято рішення про створення окремого підрозділу “Паляниці” для надання курсів з польотів для військових на постійній основі.

Айтівець у мирному житті й керівник однієї з найкращих в Україні Школи операторів БПЛА "Паляниця" Денис Пасько, в інтерв’ю для журналістів видання "Panoptikon" розповів, як військові проходять навчання з керування безпілотними літальними апаратами та на що здатні дрони у російсько-українській війні.

Як створювалась програма навчання?

Програма створювалась завдяки досвідченим пілотами таким як Тарас Білка та Павло Пашко. До створення програми курсу доєдналися і спецпризначенці, які з 2015-2016 років є чинними пілотами. Вони показали нам протоколи безпеки та алгоритми роботи, а один з наших інструкторів, що є доцентом інституту, особисто систематизував курс.



Наші інструктори регулярно проходять навчання і паралельно з цим ми знаходимося у постійному зв’язку з іншими школами. Ми постійно обмінюємось досвідом і підвищуємо кваліфікацію інструкторів. Бо війна не стоїть на місці. Ворог прогресує і ми маємо адаптуватися до умов, яких нам диктує ворог. Якщо ми будемо навчати тому курсу, який був рік тому, то ми вилетимо з обойми. Це буде просто неактуальна інформація. Наш курс навчання за цей рік змінився, мабуть, тричі: десь щось додаємо, а щось прибираємо – це постійний процес.

З ким співпрацюєте та яким стандартам відповідаєте?

Ми співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації та проєктом Президента “Армія дронів”. Відповідно, ми пройшли всі необхідні верифікації, підписали меморандум про співпрацю, а тому військовослужбовці по завершенню навчання отримують сертифікати не просто від Школи операторів БПЛА “Паляниця”, а саме сертифікат “Армії дронів”.

Скільки триває курс навчання?

Навчання у військових триває 5 днів. У цей стислий термін ми намагаємось охопити все. Останній день – це день екзамену, у який ми перевіряємо всі знання, які здобули військові та можемо підсумувати, наскільки добре вони зрозуміли матеріал. Ми кажемо не тільки про дрон як такий, а про групу і її життя в цілому. Бо недосвідчений пілот – це виліт в один кінець.Практичне завдання проходить на базі військового полігону, тому умови максимально наближені до бойових, за маленьким виключенням – там не стріляють.

Якими дронами ведеться навчання на курсі?

На курсі ми навчаємо цивільними дронами, бо вони є більш базовими та розповсюдженими на фронті. Якщо говорити об’єктивно, мабуть, на 90% робочою пташкою є DJI Mavic 3, який сумарно літає приблизно 25 км, може віднести на собі 350 г та знаходитись у повітря приблизно 30-40 хвилин. Якщо брати найменший дрон – це DJI Mini 2. Він літає до 6 км, нічого на собі не несе, але дуже компактний і завжди може дути у кишені бійця.

Як ви оцінюєте спроможність військових, чи всі можуть опанувати програму з нуля?

Навчання бажано проходити всім, тому що є внутрішній відбір вже на етапі навчання. У нас є прохідний бал нижче якого люди не отримують сертифікат. Це дуже важливий критерій для нас, бо таким чином ми відсіюємо тих людей, яким це, можливо, просто не “заходить”. Керівництво не завжди відправляє здібних людей. Можливо, хтось краще себе проявить як артилерист, ніж пілот і тим самим із всього потоку знання отримають ті, кому це дійсно треба.



Навчитись використовувати дрон не важко, достатньо 1-2 днів, в залежності від сприйняття людини. Важче навчитись протоколам безпеки, якості застосування, розуміння того, бачить тебе ворог чи не ні. Тобто це більше навчання про тактику і про збереження життя саме військових, аніж того, як фізично навчитись літати.

Стосовно протоколів безпеки, які вони?

Є секрети якими ми не можемо ділитися. Якщо трохи спростити, то коли дрон злітає у повітря – це завжди небезпека №1 для пілота. Бо можна побачити не тільки сам дрон, а й де знаходиться пульт керування. Тому потрібно розуміти, як його безпечно запустити, як відправити, як прийняти, на якій висоті літати, щоб не побачили або не почули вороги, як не втратити дрон, як ефективно злітати по місії тощо. Чому я про це кажу, тому що зазвичай, скажімо 50%, а можливо навіть більше, часу від польоту займає саме логістика. Як дістатись до точки інтересу і повернутися. Але якщо злітали ефективно, то замість 5-6 вилетів, можна зробити 3, тим самим в повітрі можна знаходитись значно менше часу. А чим менше воїн у повітрі – тим швидше він буде у безпеці.

На вашу думку, яка роль дронів у російсько-українській війні?

Всі військовослужбовці та військові командувачі завжди готуються до тих війн, які були до цього, де можна подивитись тактику. Але кожна нова війна не схожа на попередню. Дрони, які з’явились у нас – круто змінили хід війни. Будь-який виліт або місія, яка виконана завдяки дрону – це збереження життя наших військових та незбережене життя нашого супротивника. Дрони здобули такого рівня, коли будь-яка місія без дрона буде набагато гіршою ніж з ним. Бо скажімо, артилерія так точно стріляти без дрону вже не може: дрони корегують вогонь, в онлайн режимі показують інформацію про переміщення ворога і куди необхідно цілити. Якщо цієї інформації не буде, ми просто будемо стріляти незрозуміло куди, а кожен снаряд на вагу золота.

Які можливості дронів і як ще їх можна використати проти ворога?

З кожним днем дрони здобувають нові аспекти застосунку, які обмежуються лише уявою людей. Наразі навіть противника, який здається у полон, ми можемо виводити завдяки дрона. Якщо ми відправили дрон і наказали людям, які здаються полон йти за ним – ми просто ведемо їх у те місце, де нам буде безпечно їх прийняти. Тим саме не наражаємо бійців на небезпеку, бо це може бути елементарною засідкою.Крім того, це може бути: розвідка, корегування артилерії та танків, проведення розвідників до певних (безпечних) позицій, розвідка мінних полів (через тепловізійні камери ми можемо знаходити живі цілі та бачити міни, тим самим наносити їх на карти, які надалі можемо використовувати). Завдяки дрону ми можемо скидати як боєзапас на голови противників, так і аптечку чи рацію, які можемо передати у найгарячіші точки для наших бійців.

Яких дронів найбільше потребують українські захисники і яких зараз не вистачає?

Після Mavic 3, мабуть, на другому місці будуть «крила», які можуть залітати значно далі, вище і тихіше. Нам важливо розуміти, що відбувається на глибині фронту, грубо кажучи, у зоні 25+ км.

Чи є в Україні вітчизняні аналоги дронів і які вони?

Їх дуже багато. Я не сказав би, що це «аналоги» – це самостійні бренди виробництва, які виготовляють свій унікальний продукт. У нас є дрони, які можуть нести на собі 68 кг, а це вже можна віднести спорядження та дистанційно мінувати території. Десь це дрони-камікадзе, яких зараз виготовляє дуже багато компаній, а є так звані дрони “матраси” (наприклад, DJI Matrice 300,– ред), які при своїх габаритах нікуди не рухаючись, можуть звиснути у повітрі та подивитись на 20 км вглибину і просто завдяки оптиці побачити, скажімо, рух ворожої техніки. Це китайська річ, але в Україні є аналоги, які можуть виконувати ті й самі функції. Ринок дронів як такий, особливо з точки зору військового застосування дуже виріс за цей рік. Наші хлопці примудряються зроби швидше, у більшій кількості та значно дешевше.

Які дрони захищають Запорізький напрямок?

Окрім “Мавіка” та “Лелеки” ми можемо назвати крила “Чаклун”. Це наші круті БПЛА, але це все те, що захищає всю Україну, починаючи від маленьких саморобних дронів вартістю у 200 доларів і закінчуючи “Байрактарами”, які теж захищають Запоріжжя. Тому все що використовується на лінії фронту по всій Україні використовується й у Запоріжжі.

Як погодні умови впливають на роботу дронів?

Кожного вечора ми плануємо свою задачу на завтра, а тому ми метеозалежні як ніхто. Тут є 2 аспекти: вологість (сніг, дощ, туман) та вітер (приблизно 50 км/год не кожен дрон зможе витягнути). На початку повномасштабного вторгнення дрон за 3000 доларів корегував “Байрактар”, тому що хмари були на висоті 200-300 метрів і “Байрактар” зі своєї висоти просто нічого не бачив. Це така елементарна взаємодія, у випадку коли туман чи хмарність не дають змогу виконати задачу чи місію. Якщо на камеру потрапило навіть декілька крапель – ви вже нічого не побачите. Тобто, яким би вологостійким не був сам дрон, не можливо буде проаналізувати відзняте відео.

Яка зараз ситуація із фінансуванням школи?

Все те обладнання, яке ми наразі маємо, ми купили коштом донаторів. Завдяки ним ми маємо технічну базу, щоб навчати пілотів не просто на картинках, а давати їм можливість літати. Ми щойно подвоїли свої можливості у навчанні. Якщо до нового року ми навчали максимум 25 людей на тиждень (100 людей на місяць), то зараз ми подвоїли свою потужність. Але якщо поставити собі за мету навчати більше людей, то нам потрібно масштабуємось пропорційно, згідно зі співвідношенням: кількість інструкторів, дронів та годин нальоту. Крім того, треба розуміти, що дрони – це дуже дорога штука, але як не крути – це розхідний матеріал.

Підтримати школу можна за реквізитами на сайті або задонативши у Банку Монобанк.